
- •1. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- •2. Аналіз рекламно-інформаційних засобів, що використовуються в магазинах Львова.
- •3. Асортимент послуг та його класифікація.
- •4. Вивчення попиту населення на товари.
- •5. Види аукціонних фірм.
- •6. Види господарських договорів
- •7. Види дистриб’юторів і дилерів, їх класифікація та роль в організації оптового продажу.
- •8. Види ефективності реклами.
- •9. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- •10. Види суб’єктів комерційної діяльності в торгівлі
- •11. Види суб’єктів комерційної діяльності
- •12. Визначення ефективності реклами
- •13. Використання елементів маркетингу в кд.
- •14/15. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- •16.Джерела комерційної інформації
- •18.Етапи укладання договору
- •20.Етика маркетингових досліджень
- •21.Забезпечення захисту комерційної таємниці
- •25.Зміст і функції дисципліни
- •27.Інфраструктура оптового ринку
- •28.Класифікація вітрин та їх характеристика
- •32.Комерційні функції у роздрібній торгівлі
- •1. Основні торговельні функції:
- •2. Основні технологічні функції:
- •33. Контроль якості продукції
- •34. Маркетинг та його взаємозв’язок з комерційною діяльністю
- •35.Методи оптового продажу товарів
- •1) Складський;
- •2) Транзитний.
- •1) Для великих роздрібних торговельних підприємств (універмагів, універсамів, супермаркетів, торгових центрів, гіпермаркетів та ін.);
- •2) По товарах простого асортименту, які не вимагають підсортування та комплектації (цукор, сіль, борошно, мило, сірники, крупи та ін.);
- •3) При постачанні товарів, які швидко псуються (молоко, м´ясо, риба, ковбасні вироби, пиво, сметана та ін.).
- •36. Методи продажу товарів і умови їх застосування
- •37.Методи роздрібного продажу товарів
- •38. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •1.Фючерсні – укладаються на майбутнє і мають назву відтерміновані.
- •1.Вихідним етапом оптових закупівель є вивчення попиту споживачів.
- •42. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- •43. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- •44. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- •46. Основні стадії проведення аукціону
- •48. Показники ефективності комерційної діяльності
- •47. Особливості організації закупівельної роботи на оптовому ринку
- •49. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- •51. Поняття про оптові торговельні підприємства , та їх класифікація
- •50. Поняття про інформації , її види
- •52. Поняття та суть товаропостачання
- •53. Поняття , види, та завдання ярмарків та виставок
- •54. Послуги і вимоги до них
- •55. Принципи комерційної діяльності
- •56. Принципи та етапи формування асортименту у магазинах
- •57. Принципи товаропостачання
- •60. Роль і функції товарних бірж
- •58, 58. Процедура підготовки та проведення тендерів
- •72. Товар як об’єкт комерційної діяльності
- •73. Товарна біржа, її роль та функції
- •75. Управління товарними запасами
- •76. Фактори, які впливають на товаропостачання.
- •77.78. Фактори, які впливають на якість товарів.
- •79. Форми і методи товаропостачання
- •80. Форми оптового продажу
- •81. Формування асортименту товарів на підприємствах оптової торгівлі.
- •82. Функції комерційних служб оптових суб’єктів.
- •83. Функції оптових торговельних підприємств.
- •84. Характеристика особливих видів об’єктів комерційної діяльності.
- •85. Характеристика структурних елементів інституціонального ринку.
- •86. Юридична особа – суб’экт комерційної діяльності
32.Комерційні функції у роздрібній торгівлі
Роздрібна торгівля – це підприємницька діяльність, пов’язана з продажем товарів безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього особистого споживання або користування.
Основні функції роздрібних торговельних підприємств:
1. Основні торговельні функції:
- вивчення попиту покупців на товари;
- визначення обсягів закупівель і складання замовлень на завезення товарів;
- формування асортименту товарів;
- реклама товарів і послуг;
- продаж товарів і здійснення контрольно-касових операцій.
2. Основні технологічні функції:
- приймання товарів, які надходять у роздрібну торгівлю, за кількістю і якістю;
- зберігання товарів;
- виконання операцій, пов’язаних з виробничою доробкою товарів (фасування, пакування);
- внутрішньомагазинне переміщення, розміщення і викладання товарів у торговому залі;
- надання покупцям додаткових послуг технологічного характеру (попереднє приймання замовлень на товари, доставка куплених у магазині товарів додому покупцеві).
З. Урахуванням особливостей обслуговування населення та характеру здійснення торговельної діяльності розрізняють три види роздрібної торговельної мережі: стаціонарну, пересувну і посилкову.
Основним видом роздрібної торгівельної мережі є стаціонарна мережа, до якої належать магазини, дрібнороздрібні торгові підприємства - павільйони, палатки, кіоски і мережа торгових автоматів. На її частку припадає більше 85% загальної кількості торгових одиниць.
Одним із видів роздрібної торгівельної мережі є пересувна мережа, яка представлена двома видами: розвізною і розносною. До розвізної роздрібної мережі віднесені автомагазини, автокафе, візки тощо.
Посилкова торгівля здійснюється великими магазинами, спеціалізованими посилковими підприємствами шляхом реалізації замовлених товарів поштовими посилками. Посилкова торгівля набула великого поширення у високорозвинених країнах. У Великобританії цю форму торгівлі використовують 18 млн. чоловік – майже третина населення країни. У Японії, на відміну від звичайної торгівлі, яка переживає занепад, система замовлень товарів за телефоном і доставлення їх поштою завойовує все більше покупців.
33. Контроль якості продукції
Важливою ланкою в системі управління якістю продукції на підприємстві є технічний контроль. Головне завдання технічного контролю - забезпечення випуску високоякісної і комплектної продукції, що відповідає стандартам і технічним умовам. Основними об'єктами технічного контролю є: що надходять на підприємство сировину, матеріали, паливо, комплектуючі вироби та ін; стан виробничого обладнання, технологічної оснастки, інструментів; дотримання технологічної дисципліни на робочих місцях; деталі, вузли, складальні одиниці, готова продукція.
За призначенням технічний контроль підрозділяється на попередній, проміжний, остаточний і інспекційний.
Попередній (вхідний) контроль полягає у перевірці якості сировини, матеріалів і напівфабрикатів до початку їх обробки, а також комплектуючих виробів і деталей для збірки з метою запобігання надходження бракованих предметів праці.
Проміжний (поточний) контроль здійснюється в процесі виготовлення деталей (виробів) за окремими операціями. Він може бути поопераційний і груповим. Поопераційний - це контроль після кожної операції, груповий - після декількох (групи) операцій, пов'язаних з повною або частковою обробкою окремої деталі.
Остаточний (приймальний) контроль передбачає перевірку придатності деталей, вузлів, виробів після їх повної обробки для виявлення неякісної продукції. Нерідко супроводжується спеціальними випробуваннями і аналізами з визначення рівня якості ухвалених об'єктів і їх відповідності стандартам або технічним умовам.
Інспекційний контроль полягає у перевірці продукції, вже пройшла контрольний операції, з метою з'ясування достовірності первинних результатів контролю, а також для оцінки роботи контролерів . За місцем виконання контрольних операцій розрізняють стаціонарний і рухомий (ковзаючий) контроль.
Стаціонарний контроль проводиться на спеціально обладнаному контрольному пункті, куди доставляються об'єкти контролю.
Рухомий контроль здійснюється безпосередньо на місці виконання технологічних операцій і застосовується для перевірки громіздких та незручних для транспортування об'єктів, а також у тих випадках, коли не потрібне використання для контролю спеціальних складних приладів і апаратів.
За ступенем охоплення контроль може бути суцільним і вибірковим. При суцільному контролі перевірці піддаються всі без винятку об'єкти одного найменування. Застосовується він при виготовленні відповідальних деталей, після операцій, які мають вирішальне значення для подальшої обробки виробів, а також супроводжуються великим відсотком браку.
Вибірковий контроль передбачає перевірку частини партії однорідних об'єктів з використанням статистичних методів контролю. Застосовується він для перевірки великої кількості однакових об'єктів, а також у тому випадку, коли контроль тих чи інших якісних параметрів виробу приводить до його руйнування або іншим змінам.