
- •Міністерство охорони здоров’я україни Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
- •Методичні рекомендації
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Література.
- •IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •V. Організація змісту навчального матеріалу
- •1.Анемічний синдром.
- •Література
- •Вінниця – 2009
- •IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •IV.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •IV.2. Теоретичні питання до заняття
- •V. Зміст теми
- •До пухлинних гемобластозів відносять хворобу Годжкіна - лімфогранульоматоз (лг) та негоджкінські лімфоми.
- •Рекомендована література
- •1.Актуальність теми:
- •2.Конкретні цілі:
- •4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •4. 3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Література.
- •2.Конкретні цілі:
- •4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Література.
Література.
Основна:
Справочник по гематологии/ А.Ф. Романова, Я.И. Выговская, В.Е. Логинский и др.: под ред. А.Ф. Романовой.- К.: Здоров’я, 1997.-324 с.
Гематологія та трансфузіологія/ під ред. проф.Гайдукової .- К.: Три крапки, 2001.
Стандарти в гематології/ під ред. Виговської Я.І, Новака В.Л..- Львів: ПП”Кварт”, 2002. –165 с.
Додаткова:
Баркаган З.С., Момот А.П. Основы диагностики нарушений гемостаза.- Москва:”Ньюдиамед-АО”, 1999 – 217 с.
Шиффман Ф.Д. Патофизиология крови./пер. с англ.- М.:СПб.:”Изд. Бионом”-“Невский диалект”,2000. – 448с.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
на методичній нараді кафедри
внутрішньої медицини №1
Завідувач кафедри
____________ проф. Станіславчук М.А.
«_31_» серпня 2009 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів
Навчальна дисципліна |
Внутрішня медицина |
Модуль № |
Основи внутрішньої медицини |
Змістовий модуль № |
Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб крові та кровотворних органів |
Тема заняття |
Анемії. |
Курс |
|
Факультет |
Медичний № 1 |
Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, що затверджені Наказом МОН України від 16.05.2003 р. № 239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затвердженої Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.
Вінниця – 2009
І. Актуальність теми:
Анемія – це клініко – лабораторний синдром, який характеризується зниженнням вмісту гемоглобіну та еритроцитів в одиниці об’єму крові, проявляється ознаками гіпоксії з боку всіх тканин, але найбільше зі сторони ЦНС та міокарда, а також симптомами, пов`язаними з дією етіологічного чинника.
Анемія може розглядатись, як окреме захворювання (наприклад, залізодефіцитна анемія, ідіопатична аутоімунна гемолітична анемія) або, як симптом іншої нозології (наприклад, анемія хронічного захворювання, симптоматична аутоімунна гемолітична анемія, метапластична анемія). Висока частота розповсюдження анемій, їх негативний вплив на функціонування організму, якість життя зумовлює важливість їх вивчення, необхідність ретельної диференційної діагностики та адекватного лікування. Серед дефіцитних анемій 95% складають залізодефіцитні анемії, решта – вітамін В12, фолієво – , вітамін В1 – та вітамін – С – дефіцитні анемії.
На занятті студенти вирішують конкретну проблему: базуючись на уяві про структуру кісткового мозку, кровотворення і його регуляцію, обмін речовин, що мають найбільше значення для нормального розвитку та функціонування швидкопроліферуючої гемопоетичної тканини, нормальну структуру еритроцитів та факторів, що можуть змінювати цю структуру та вкорочувати термін життя еритроцитів, вчаться використовувати сучасні діагностичні методики для діагностики основних форм анемій, формують професійні навички та вміння. Біля ліжка хворого студент демонструє вміння збирати скарги, анамнез захворювання та життя, проводити об’єктивне обстеження хворого по різних системах та органах і на підставі отриманих даних провести диференційний діагноз і встановити попередній діагноз. Для підтвердження своєї думки студент складає план додаткового обстеження хворого. Синтезуючи всі отримані дані під час обстеження хворого, студент формулює заключний клінічний діагноз згідно сучасної класифікації та діагностичних критеріїв. Аналіз отриманих результатів дозволяє студенту призначити відповідне лікування даного хворого в залежності від форми анемії, ступеня важкості, ускладнень, супутніх захворювань і дати рекомендації щодо подальшої терапії та способу життя.
ІІ . Конкретні цілі заняття:
Мати уявлення про ( = I):
структуру та функцію кісткового мозку;
роль пластичних (білок, вітаміни, мікроелементи) та стимулюючих факторів (цитокінів), стану ендокринної та нервової системи в процесі кровотворення.
метаболізм заліза, вітамінів В9 та В12.
Знати ( = II):
основні етіологічні чинники та патогенез розвитку основних видів анемій;
етіопатогенетичну класифікацію анемій, а також класифікацію за морфологічними характеристиками еритроцитів, регенераторною здатністю кісткового мозку та ступенем тяжкості;
діагностичні критерії різних видів анемій;
основні клінічні прояви анемічного синдрому;
особливості клінічних проявів різних етіопатогенетичних видів анемій (зокрема, сидеропенічний синдром, неврологічні та шлунково – кишкові прояви при В12 – дефіцитній анемії, клінічні прояви гемолізу.)
клініко-лабораторну характеристику залізодефіцитної, В12 та В9- дефіцитних, а також гемолітичних, постгеморагічної та гіпопластичних анемій.
етіопатогенетичні та клінічні особливості внутрішньоклітинного та внутрішньосудинного видів гемолізу;
діагностичну цінність проби Кумбса;
основні принципи профілактики залізодефіцитної анемії;
основні принципи дієтичного та медикаментозного лікування хворих з різними видами анемії, покази до оперативного втручання при гемолітичних анеміях.
3. Вміти ( = III):
провести опитування та об’єктивне обстеження хворого, визначати суб‘єктивні та об‘єктивні симптоми анемії;
на підставі скарг, анамнезу захворювання та життя, результатів об’єктивного обстеження хворого, проведеного диференційного діагнозу вміти сформулювати попередній діагноз;
скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу;
провести диференціальну діагностику різних видів анемій;
обґрунтувати застосування інвазивних та неінвазивних діагностичних методів та трактувати дані додаткових методів обстеження хворого з метою формулювання клінічного діагнозу та вироблення тактики його лікування;
призначити адекватну терапію в залежності від виду анемії, ступеня тяжкості, ускладнень та супутніх захворювань;
призначати методи первинної та вторинної профілактики.
ІІІ. Базовий рівень підготовки
№п/п |
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
1. |
Нормальна анатомія |
Знати будову гемопоетичних органів (печінка, селезінка, кістковий мозок), їх кровопостачання та інервацію, а також їх топографію. |
2. |
Гістологія |
Мати уяву про клітинну будову органів гемопоезу – печінки, селезінки, кісткового мозку; морфологічні характеристики клітин еритрону різних класів та зрілих еритроцитів, в нормі та при різних видах анемій. |
3. |
Біохімія людини |
Мати уяву про обмін заліза, вітамінів В9 та В12, їх роль в гемопоезі та негемопоетичні функції; знати етапи синтезу гемоглобіну, а також етапи його деградації та метаболізм білірубіну. |
4. |
Нормальна фізіологія |
Знати нейроендокринні механізми регуляції процесу гемопоезу. |
5. |
Патологічна фізіологія |
Мати уяву про анемію; знати етіопатогенетичну класифікацію анемій, а також класифікації за морфологічними характеристиками еритроцитів та регенераторною здатністю кісткового мозку; основні лабораторні характеристики різних видів анемій. |
6. |
Фармакологія |
Знати механізм дії, покази та протипокази основних лікарських засобів, які використовуються в лікуванні різних видів анемій та вміти їх виписувати в формі рецептів. |
8. |
Пропедевтична терапія |
Демонструвати навички та вміння з обстеження пацієнтів з анемією (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, об’єктивне обстеження шкіри, лімфатичних вузлів, дихальної, серцево-судинної, сечовидільної систем, шлунково-кишкового тракту; вміти аналізувати дані додаткових методів обстеження) |