20. Наведіть приклад організаційного забезпечення, що входить в загальний комплект проектно-кошторисної документації АСУТП.

1) Документація щодо організаційного забезпечення призначена:

• для опису змін організаційної структури управління об'єктом, пов'язаних із створенням АСУ (схема організаційної структури, опис організаційної структури);

• для опису дій персоналу по забезпеченню функціонування АСУ (технологічна інструкція, інструкція з експлуатації);

• для встановлення функцій, прав і обов'язків посадових осіб по забезпеченню функціонування АСУ (посадова інструкція).

• 

Організаційна структура цеху теплової автоматики та вимірювань електростанції

20. Схеми керування, їх призначення та класифікація.

В структурной схеме управления и контроля отражаются особенности технологического характера данного производства, а также технические средства, используемые при создании локальных систем контроля и автоматизации.

В зависимости от уровня автоматизации выполняемых системой функций они подразделяются на следующие:

• системы децентрализованного (локального) управления и контроля (все функции контроля и управления осуществляет оператор);

• системы централизованного управления и контроля (функции контроля и управления осуществляет оператор и применяются средства централизованного сбора информации и ее частичной переработки);

• автоматизированные системы управления (функции управления остаются за оператором и применяются средства вычислительной техники для обработки информации и подготовки ее оператору для принятия решений);

• автоматические системы управления (оператор осуществляет функции контроля за исправностью системы).

Помимо классификации по уровню автоматизации системы управления и контроля подразделяются по иерархическому принципу на одноуровневые и многоуровневые.

• На нижней ступени управления обеспечивается управление отдельными агрегатами и установками посредством местных локальных систем контроля и управления.

• На средней ступени управления обеспечивается координация работы подчиненных производственных единиц, связанных между собой общностью технологического процесса, распределение нагрузок между параллельно работающими установками, оптимизация заданных показателей работы производства. На этой ступени управления, кроме локальных систем контроля и управления, используются машины централизованного контроля и управляющие вычислительные машины (УВМ).

• На верхней ступени системы управления крупным промышленным комплексом (заводом, комбинатом) стоят весьма сложные задачи по координации работ всех производственных и вспомогательных подразделений объекта, распределению нагрузок и обеспечению оптимальных показателей работы предприятия. Решение этих задач может быть достигнуто за счет внедрения автоматизированных систем управления, использующих современные средства вычислительной техники. Поэтому разработку структуры и выбор технических средств автоматизации для верхней ступени управления следует производить с учетом более полной увязки систем управления технологическими процессами и управления производством.

23. Наведіть приклад інформаційного забезпечення, що входить в загальний комплект проектно-кошторисної документації АСУТП.

Рішення по інформаційному забезпеченню (ІЗ) СА повинні містити наступну інформацію (наступні дані) у вигляді таблиць і схем експлуатаційної документації:

• - масив (перелік) вхідних даних (сигналів);

• - склад вихідних даних (перелік вихідних сигналів);

• - креслення форми документа (відеокадру) - набір зображень мнемосхем;

Информационное обеспечение АСУ ТП включает:

• исходные данные, используемые в процессе разработки или эксплуатации системы;

• промежуточные данные, хранящиеся в базах данных реального времени, используемые для дальнейшей обработки;

• выходные данные, передаваемые для реализации на исполнительные устройства, отображаемые визуально на панелях операторов, табло и мониторах рабочих станций;

• передаваемых пользователям в электронном или бумажном виде;

• принятые формы входных и выходных документов (электронных или бумажных);

• принятая система кодирования информации;

• электронные архивы данных.

В состав информационного обеспечения АСУ ТП входят внемашинные (на бумажных носителях) и внутримашинные (на электронных носителях) компоненты. Так, например, к внемашинным компонентам информационного обеспечения АСУ ТП можно отнести технологический регламент, определяющий допустимые пределы изменения технологических параметров, условия аварийных отключений, порядок пуска и останова оборудования и т.п. К внутримашинному информационному обеспечению АСУ ТП относятся входные сигналы, поступающие от датчиков, а также выходные сигналы на исполнительные устройства, архивы нарушений технологического регламента, графики изменений контролируемых параметров, сформированные на экране монитора и т.п.

23. Навести приклад виконання принципової схеми сигналізації стрічковим (рядковим) способом. Яка з наведених напруг входить в рекомендовані значення для використання схем сигналізації: 210В, 215В, 220В, 225В, 230В, 240В, 39В, 41В, 42В, 44В, 11В, 12В, 13В?

23. Схеми сигналізації, їх призначення і класифікація.

Схеми сигналізації дуже різноманітні, за виконуваними функціями їх поділяють на такі:

• схеми технологічної сигналізації, які призначені для сигналізації стану технологічних змінних (температури, тиску, рівня тощо);

• схеми виробничої сигналізації, які слугують для сигналізації стану робочих органів машин, механізмів і агрегатів: «включено - виключено» або «відкрито - закрито»;

• схеми командної сигналізації, які виконують деякі організаційні функції управління виробництвом;

• схеми пожежної сигналізації’, які слугують для швидкого опові­щення про місце виникнення пожежі;

• схеми сторожової сигналізації, які виконують функції з охорони складових і спеціальних приміщень.

У кожній з перелічених схем можуть застосовуватись один або де­кілька типів сигналу: сигнал нормального режиму, попереджуючий та аварійний сигнал, а у схемах виробничої сигналізації додатково – перед-пусковий сигнал

У всьому діапозоні змінення контрольованої величини звичайно ви- діляють три зони:

1. зона нормального режиму;

2. зона допустимих, але небажених значень змінної;

3. зона недопустимих і небажених значень змінної.

Сигнал нормального режиму роботи відповідає знаходженню змінної у зоні«1». Його застосовують лише в схемах виробничої сигналізації для сигналізації положення органів управління на технологічних комунікаці­ях, а також органів машин і механізмів. У всіх інших випадках нормаль­ний режим роботи не сигналізується, щоб не відволікати увагу оператора.

Попереджуючий сигнал вмикається при переході змінної із зони «1» в зону «2». Він застосовується в схемах технологічної сигналізації і слу­жить для попередження оператора про можливість виникнення небезпеч­них ситуацій на об’єкті.

У схемах виробничої сигналізації існує передпусковий сигнал для попередження персоналу, який знаходиться у виробничому приміщенні, про передбачуваний пуск оператором центрального пункту даної дільни­ці. Вмикання передпускового сигналу здійснюється одночасно з подачею команди оператором про пуск, з деяким випередженням (40-60 с). Вими­кається сигнал автоматично одночасно з пуском двигуна.

Аварійний сигнал, який спрацьовує при переході змінної в зону «З», вимагає негайного втручання оператора. Подача аварійного сигналу свід­чить про наявність явищ (спонтанна зупинка машин, припинення техно­логічного процесу, виникнення пожежі тощо), які у подальшому можуть спричинити аварію чи навіть катастрофу. Тому нерідко при вмиканні ава­рійного сигналу одночасно спрацьовує захист. У тому разі, коли техноло­гічний об’єкт допускає короткочасне відхилення сигналізованих величин від норми, сигналізуючі і захисні пристрої спрацьовують з витримкою часу.

Схема сигналізації звичайно проектують із світлозвуковою сигналі­зацією. Звуковий сигнал, як правило, загальний для всієї схеми, служить для привернення уваги оператора до виходу змінної за визначену межу і може бути вимкнений вручну. Світловий сигнал визначає не тільки ха­рактер, але й місце відхилення і продовжує залишатися включеним до усунення причини, що викликала появу сигналу.

23. Наведіть приклад технічного забезпечення, що входить в загальний комплект проектно-кошторисної документації асутп

Третій розділ - технічне забезпечення, яке складається з апаратури управляючого обчислювального комплексу (УОК) та локальних техніч­них засобів (ЛТЗ). Текстові матеріали розділу включають пояснювальну записку з обгрунтуванням вибору технічних засобів та необхідних ви- робничіх площ; технічні вимоги до об’єкта; оцінку надійності функціо­нування системи і техніки безпеки; відомості устаткування і матеріалів; технічні завдання на розроблення в суміжних частинах комплексного проекту підприємства, які пов’язані зі створенням систем автоматизації:

• на різні види енергетичного забезпечення установок автоматизації електроенергією, теплоносіями, стислим повітрям;

• на приміщення операторських та диспетчерських пунктів;

• на забезпечення зв’язку;

• на виконання окремих робіт: створення спеціальних будівельник споруд; теплоізоляцію | трубних проводок та пристроїв; розташування відбірних та приймальних пристроїв первинних приладів, регулюваль­них та запірних органів на технологічному устаткуванні; улаштування фундаментів, закладних частин, отворів тощо;

• на модернізацію технологічного устаткування;

• на несерійне оперативно-диспетчерське устаткування;

• на розроблення нових технічних засобів.

До графічних матеріалів розділу належать структурні схеми підсис­теми технічних засобів АСУ і обчислювального комплексу; схеми авто­матизації; плани розташування комплексу технічних засобів (КТЗ).

В состав технического обеспечения АСУ ТП входят:

• средства сбора информации (измерительные преобразователи, счетчики, сигнализаторы, устройства ручного ввода);

• исполнительные устройства;

• программируемые логические контроллеры;

• устройства распределенного ввода/вывода;

• операторские станции;

• инженерные станции;

• серверы;

• панели оператора;

• программаторы;

• сетевые адаптеры;

• преобразователи частоты;

• пускатели;

• концевые выключатели;

• кабели связи;

• табло;

• устройства световой и звуковой сигнализации.

23. Скільки може використовуватись провідників для живильних мереж і скільки для розподільчих мереж. Навести приклад виконання принципової схеми живлення однолінійним та багатолінійним способом.

Вибір кількості фаз і проводів живільної мережі залежить від кіль­кості фаз і напруги живлення електроприймачів. Якщо вони однофазні, то застосовуюті двопроводові однофазні і двофазні мережі. Три фази можно подавати на щит однофазного електроживлення лише при великому наван­таженні щита порівняно з потужністю живильного трансформатора, коли є небезпека його несиметричного навантаження більш ніж на 10%. Трифазні трипроводові мережі застосовують також при наявності трифазних і одно­фазних електроприймачів однакової напруги або лише трифазних електро­приймачів, якщо в системі електропостачання нейтраль ізольована. Якщо однофазні І трифазні електроприймачі мають різну напругу чи є лише три­фазні електроприймачі, то при живленні від системи з глухозаземленою нейтраллю застосовують трифазні чотири проводи і мережі.

Живильні мережі можуть бути різних конфігурацій: радіальної з однобічним чи двобічним живленням; радіально-магістральної; магі­стральної з однобічним чи двобічним живленням від одного або двох незалежних джерел. Для ЩЗЖ, розташованих у різних напрямах від джерела живлення (ДЖ), якщо відстань між ними більша ніж до ДЖ, застосовують радіальні схеми. Магістральні схеми застосовують, якщо відстань між ЩЗЖ значно менша ніж до ДЖ.