21. Причини виробничих травм та професійних захворювань.

Причинами несчастных случаев могут быть:

Организационные: неудовлетворительная организация работ; отсутствие или некачественное проведения инструктажа и обучения; недостаточный контроль охраны труда, нарушение и несоблюдение инструкций по технике безопасности; отсутствие или неудовлетворительное состояние средств индивидуальной защиты.

К организационным причинам ним относят около 60% всех несчастных случаев. Технические: несовершенство технологических процессов; конструктивные недостатки производственного оборудования; отсутствие или недостаточная надежность защитных устройств.

Санитарно-гигиенические: неблагоприятные метеорологические условия; высокая концентрация вредных веществ в воздухе рабочей зоны; неудовлетворительные условия освещения, высокий уровень шума и вибрации; вредные излучения. Психофизиологические: ошибочные действия вследствие высокой тяжести и напряженности работы, повышенной утомляемости, снижению внимания; монотонные условия работы; недостаточная профессиональная подготовленность; несоответствие психофизиологических данных работающего выполняемой работе или его болезненное состояние.

22. Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням.

Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна по­ділити на організаційні та технічні.

Організаційні заходи:

• як­існе проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та на­гляду за роботою;

• організація раціональною режиму праці і відпо­чинку;

• забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особисти­ми засобами захисту;

• виконання правил експлуатації обладнання.

Технічні заходи:

• раціональне архітектурно-планувальне рішен­ня при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно са­нітарних, будівельних і протипожежних норм і правил;

• створення безпечного технологічного обладнання;

• правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;

• про­ведення комплексної механізації і автоматизації виробничих про­цесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві;

• розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.

Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травма­тизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задо­воленості працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.

23. Класифікація умов праці.

Для оцінки умов праці законодавством України розроблена “Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливих і небезпечних виробничих факторів та тяжкості і напруженості трудового процесу”. (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 р. №528).

Згідно з цією класифікацією умови праці поділяються на 4 класи:

1 клас – оптимальні умови праці – при яких зберігається не тільки здоров’я працівників, але й утворюються посилання для підтримки високого рівня їх працездатності.

2 клас – допустимі умови праці – коли рівні шкідливих і небезпечних факторів не перевищують гігієнічних нормативів, а працездатність працівника відновлюється за термін необхідного відпочинку без негативного впливу на стан його здоров’я.

3 клас – шкідливі умови праці – коли шкідливі фактори перевищують гігієнічні норми, та негативно впливають на організм працівника.

3-й клас умов праці поділяється ще на 4 ступені шкідливості:

І ступінь (3.1) – коли працездатність працівника не в повній мірі відновлюється за термін відпочинку до наступної зміни, що збільшує ризик погіршення його здоров’я.

ІІ ступінь (3.2) – коли шкідливі фактори на протязі перших 10 років їх дії призводять до виробничо-обумовлених захворювань працівника без втрати його професійної працездатності.

ІІІ ступінь (3.3) – коли шкідливі фактори призводять до професійних захворювань з втратою фахової працездатності працівника в період активної його трудової діяльності.

ІV ступінь (3.4) – коли шкідливі фактори призводять до тяжких форм професійного захворювання з повною втратою будь якої трудової діяльності працівника.

4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – коли на протязі однієї зміни рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів становлять надмірну загрозу для життя і здоров’я працівника (ризик тяжких захворювань, отруєнь, каліцтва, або смерті).