3.2. Зміст розділів проекту і короткі вказівки до їх виконання
Вступ. У цьому розділі наводяться положення директивних документів державних органів України з питань будівництва та архітектури, характеризуються головні напрями розвитку галузі сільського господарства чи промисловості або соціальної сфери, до яких належить об’єкт, що проектується.
Основні завдання вступу – показати актуальність теми магістерської роботи і значення проектованого об’єкта, виходячи із загальних народногосподарських завдань; окреслити очікувану економічну й соціальну ефективність від реалізації даного проекту.
1. Наукове обґрунтування теми і проектних розроблень.
В цьому розділі наводяться результати роботи, яка проводилась в рамках магістерських спецкурсів, зокрема «Нові типи сільських будівель, їх конструктивні особливості». Це – наукове обґрунтування теми, вивчення нормативних вимог, вітчизняного і зарубіжного досвіду, аналіз сучасних, ефективних варіантів проектних рішень.
Цей розділ включає елементи наукових досліджень, розрахунки, схеми, графіки.
Креслення залежно від теми можуть містити планувальні та конструктивні схеми, графіки, діаграми, головні розрахункові формули, таблиці техніко-економічних показників тощо. Стиль оформлення може бути плакатний.
Результати науково-дослідної роботи викладаються в пояснювальній записці у такому порядку:
1. У вступі подаються загальні відомості з розглянутого питання; відзначається його актуальність, розкривається новизна дослідження, формулюється мета і завдання досліджень.
2. В аналітичному огляді характеризується стан питання, викладається методика проведення досліджень, збору й опрацювання даних досліджень.
3. Виклад результатів досліджень.
4. Формулюються висновки і пропозиції.
2. Архітектурно-будівельний розділ
Графічна частина цього розділу повинна включати такі матеріали:
Креслення генерального плану у складі: а) креслення розпланування (з горизонтальною прив’язкою будівель і споруд); б) план організації рельєфу; в) план благоустрою (план озеленення) території. При потребі може виконуватись план земляних мас. Креслення розпланування можна сумістити з планом благоустрою (озеленення). Масштаб перелічених креслень 1:500, 1:1000, допускається 1:2000. Ситуаційний план виконується у масштабі 1:2000, 1:5000. Поперечні профілі вулиць, проїздів і доріг у масштабі 1:100, 1:200, деталі (вузли) дорожнього одягу у масштабі 1:20, допускається 1:10. Основні креслення виконуються, як правило, в кольорі.
Експлікація будівель і споруд. Може наводитися також відомість малих архітектурних форм, елементів озеленення, а також тротуарів, доріжок та майданчиків. Таблиця техніко-економічних показників по генплану включає такі позиції:
1) площа ділянки, га;
2) площа забудови, м2;
3) площа доріг, проїздів і майданчиків із твердим покриттям, м2;
4) площа озеленення, м2;
5)
щільність забудови 
,
%;
6)
процент озеленення 
,
%;
7)
коефіцієнт використання території 
.
При розробленні генеральних планів розв’язуються питання розміщення комплексу об’єктів відповідно до функціональних (технологічних) процесів, з урахуванням вимог протипожежних норм, правил з техніки безпеки та охорони навколишнього середовища.
При цьому рекомендується впроваджувати максимальне блокування будівель і кооперування об’єктів основного та допоміжного призначення.
Генеральний план необхідно виконувати паралельно з розробленням об’ємно-розпланувального вирішення будівлі або споруди, яка проектується. Це дасть змогу виключити помилки, пов’язані з орієнтацією приміщень, проектуванням входів, підземної частини і т.п.
Плани поверхів будівлі, плани підлог, перемичок, план даху (покрівлі), плани (монтажні схеми елементів) перекриттів, покриття, крокв у масштабі 1:100, 1:200, 1:400. Розрізи будівлі (не менше від двох) у масштабі 1:100, 1:50. Фрагменти планів і розрізів (за потреби). Характерні архітектурно-конструктивні вузли й деталі у масштабі 1:10, 1:20. Експлікація приміщень; відомість прорізів вікон, дверей, воріт та специфікація їх заповнення; відомість перемичок і специфікація елементів перемичок; експлікація підлог; специфікація збірних елементів (залізобетонних, металевих, дерев’яних). Таблиця техніко-економічних показників по будівлі:
– для житлових будинків:
1) площа квартир, м2;
1а) житлова площа квартир, м2;
2) загальна площа квартир, м2;
2а) загальна площа приміщень гуртожитків, м2;
3) площа житлового будинку, м2;
4) площа забудови будинку, м2;
5) будівельний об’єм будинку, м3;
6) площа зовнішніх огороджень, м2;
7) показник доцільності планування будинку (планувальний коефіцієнт)
8) показник ефективності використання об’єму будинку (обємний коефіцієнт):
9) показник (коефіцієнт) компактності будинку:
– для громадських будівель:
1) нормована (розрахункова) площа, м2;
2) корисна площа, м2;
3) загальна площа, м2;
4) площа забудови, м2;
5) будівельний об’єм, м3;
6) площа зовнішніх огороджень, м2;
7) показник доцільності планування будівлі (планувальний коефіцієнт)
8) показник ефективності використання об’єму будівлі (об’ємний коефіцієнт):
9) показник (коефіцієнт) компактності будівлі:
– для виробничих будівель:
1) площа забудови, м2;
2) загальна площа, м2;
3) корисна площа, м2;
4) площа приміщень основного призначення, м2;
5) підсобна площа, м2;
6) будівельний об’єм, м3;
7) площа зовнішніх огороджень, м2;
8) показник доцільності планування будівлі (планувальний коефіцієнт)
9) показник ефективності використання об’єму будівлі (об’ємний коефіцієнт):
10) показник (коефіцієнт) компактності будівлі:
.
Фасади будівлі у відповідному масштабі або перспектива виконуються в кольорі, як правило, на окремому планшеті.
Плани будівель, споруд необхідно розробляти з урахуванням технологічних (функціональних) процесів, санітарно-гігієнічних, зоогігієнічних, протипожежних, економічних вимог, забезпечення евакуації тощо.
Форма плану повинна бути простою і чіткою. Кількість розмірів поздовжніх і поперечних планувальних кроків повинна бути по можливості мінімальною. На планах поверхів наносять відповідні зовнішні й внутрішні розміри, площі приміщень, прив’язку стін і колон до осей, марки позицій вікон, дверей, воріт.
Розрізи повинні бути розроблені з достатньою кількістю пояснювальних підписів, із детальним опрацюванням важливих вузлів та з’єднань. Елементи, які попали в перетин, показують із відповідними умовними означеннями матеріалів. На розрізах проставляють координаційні осі, висотні відмітки. За нульову відмітку приймають рівень підлоги першого поверху.
У магістерській роботі найчастіше розробляють два фасади: головний і боковий. При цьому виявляється розрізка стін на панелі або блоки. На фасадах проставляють координаційні осі в характерних місцях (крайні, біля деформаційних швів, у місцях перепаду висот) і основні висотні відмітки.
При розроблені фасаду будівлі слід приділяти увагу пропорційності окремих елементів, їх ритму. Треба пам’ятати, що зовнішній вигляд будівлі, її оформлення повинні відповідати функціонально-технологічному призначенню будівлі. Архітектурно-художньої виразності фасадів будівлі слід досягати, використовуючи при цьому прості й економічні прийоми: ритмічні членування стін, фактуру і колір зовнішніх поверхонь стін. На фасадах чи перспективі будівлі будують падаючі та власні тіні й відмивають аквареллю.
На планах перекриттів та покриттів указують несучі елементи і заповнення (колони, ригелі, балки, ферми, плити), а також проставляють марки елементів перекриттів та покриттів, анкери, канали й ін., виконують специфікацію елементів цих конструкцій.
Архітектурно-конструктивні вузли та деталі необхідно розробляти для найбільш відповідальних конструктивних елементів будівлі або споруди, переважно нетипових і оригінальних.
Пояснювальна записка розділу має включати:
2.1 Характеристика умов будівництва
Указується географічне положення району будівництва. Наводиться характеристика кліматичних, природних, інженерно-геологічних, сировинних й інших умов, рельєфу ділянки; розміри ділянки та її розміщення на ситуаційному плані; дається характеристика виробничої бази будівельної організації, наявної мережі автомобільних доріг і залізниць, джерел забезпечення електроенергією, водою, паливом. Робиться висновок про технічну можливість та економічну доцільність будівництва на даній ділянці.
2.2 Генеральний план
Описується й обґрунтовується запроектований генеральний план: зонування території, взаєморозміщення будівель на ділянці та їх орієнтація за сторонами світу. Відзначається дотримання протипожежних, санітарних, зооветеринарних розривів між будівлями, врахування рельєфу і напряму переважаючих вітрів. Описується горизонтальна прив’язка будівель, організація рельєфу (вертикальна прив’язка, вертикальне планування) та благоустрій ділянки (дороги, проїзди, тротуари, майданчики відпочинку, озеленення, малі архітектурні форми). Наводяться заходи з охорони довкілля (рекультивація землі, захист повітряного середовища і водойм від забруднення).
2.3 Об’ємно-розпланувальне рішення
Після короткої характеристики функціонального (технологічного) процесу обґрунтовується й описується об’ємно-розпланувальне вирішення проектованої будівлі, форма та розміри будівлі в плані, кількість і висоти поверхів, кількість і розміри прольотів та кроків, групування приміщень по поверхах і розміщення в межах поверхів, характеристика параметрів приміщень. Наводиться розрахунок побутових приміщень (для виробничих будівель). Наводяться дані про санітарно-технічне й інженерне обладнання, внутрішнє і зовнішнє опорядження.
2.4 Конструктивне вирішення будівлі
Обґрунтовується вибір конструктивної системи та схеми будівлі. Обґрунтовується доцільність застосування й описуються основні несучі та огороджувальні конструкції; подається їх характеристика, відзначаються їх недоліки і переваги, а також їх вплив на планувальне й конструктивне вирішення всієї будівлі. Вказуються заходи для забезпечення жорсткості і стійкості будівлі, природного освітлення, відводу води з покриття, забезпечення протипожежної безпеки тощо.
Однією з важливих задач, яка розв’язується у процесі дипломного проектування, є техніко-економічне обґрунтування прийнятих рішень.
Вибір основних несучих конструкцій (покриття, перекриття або інших елементів) повинен здійснюватись, як правило, на основі варіантного проектування з порівнянням не менше від трьох конкурентоспроможних варіантів.
При зіставленні варіантів можна використовувати як типові рішення, так і експериментальні та індивідуально розроблювані конструкції. Необхідно прагнути до розроблення індивідуальних нетипових конструкцій із застосуванням для їх виготовлення найбільш прогресивних і ефективних матеріалів. При варіантному проектуванні студент повинен ураховувати питання виготовлення, транспортування і монтажу конструктивних елементів.
За прийнятими варіантами конструкцій складають техніко-економічні показники, на підставі яких вибирають найефективніше, оптимальне рішення.
Описуються системи інженерного обладнання: водопроводу, каналізації, опалення, вентиляції, аерації, газопостачання, електропостачання і слабкострумові мережі.