Волинський обласний ліцей

з посиленою військово-фізичною підготовкою

Курсова робота

На тему: Закони України про кримінальну відповідальність за військові та державні злочини.

З предмету: Захист Вітчизни

Виконавець: Керівник:

Ліцеїст 2-го взводу Майор

Диковицький Сергій Подольчук К.В.

До захисту

«___»_______2014 року Оцінка:

Комісія:

______ ___________

(підпис) (прізвище)

____________ _____________________

(підпис) (прізвище)

_____________ _____________________

(підпис) (прізвище)

План роботи

1. Непокора

2. Невиконання наказу

3. Опір начальнику

4. Погроза начальнику або насильницькі дії по відношенню до начальника.

5. Образа підлеглим начальника або навпаки порушення статутних правил взаємовідносин

6. Самовільна відлучка

7. Самовільне залишення частини

8. Дезертирство

10.Державна зрада

11.Розголошення державної таємниці

12.Ухилення від призову на строкову службу

13.Шпигунство

14.Диверсія

15.Висновок

1.Непокора

1) Непокора, тобто відкрита відмова до виконання наказу начальника, а також інше умисне невиконання наказу, карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2) Те саме діяння, вчинене групою осіб або має тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

3) Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

* * *

1. Важливою складовою Збройних Сил України є принцип єдино начальства. Цей принцип полягає в:

— наділенні командира (начальника) повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини , підрозділу і кожного військовослужбовця;

• наданні командирові права одноособово приймати рішення, віддавати накази;

• забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів «Збройних Сил України»

2. Ч. 2 ст. 402 передбачає відповідальність за непокору, яку вчинила група осіб, чи спричинила тяжкі наслідки

3. Групова непокора передбачає злочинну дію двох чи більше осіб, об´єднаних спільним умислом. При непокорі, вчиненій групою осіб, кожний, хто відмовився виконати наказ начальника, усвідомлює, що непокора здійснюється ним разом з іншою особою в складі групи. Для групової непокори наявність попередньої змови не є обов´язковою. При груповій непокорі, звинувачені виступають в якості співвиконавців.

4. Поняття тяжких наслідків у законі прямо не виражене і вирішується з урахуванням всіх обставин конкретного стану непокори.

До тяжких наслідків, як правило, відносять:

• Зрив заходів по забезпеченню постійної бойової готовності військової частини, підрозділу;

• Зрив бойового завдання;

• Знищення або пошкодження бойової техніки;

• Загибель людей; утрата управління військами; заподіяння істотної майнової шкоди та інше.

Ч. 3 ст. 402 передбачає підвищену кримінальну відповідальність за непокору, вчинену в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці