- •1.Загальна характеристика потенціалу підприємства.
- •2.Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємства
- •3.Особливості формування виробничого потенціалу
- •4. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства та її рівні
- •5.Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.
- •1. За напрямком формування інформаційної бази
- •3.За можливістю розробки управлінських рішень
- •4.За способом оцінки.
- •6.Оцінка потенціалу підприємства: основні цілі та сфери застосування.
- •7.Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства.
- •8.Порівняльний підхід до оцінки потенціалу підприємства.
- •9.Результатна оцінка потенціалу підприємства.
- •10.Теоретичні аспекти визнання земельних ділянок та інших об’єктів складовими потенціалу підприємства.
- •11.Особливості оцінки земельної ділянки
- •12.Методичні основи оцінки вартості земельних ділянок, будівель і споруд.
- •13.Оцінка вартості будівель і споруд.
- •14.Об’єкт, цілі та особливості оцінки машин та обладнання.
- •15.Класифікація й ідентифікація машин і обладнання.
- •16.Вплив зносу на вартість машин та обладнання.
- •17.Витратний підхід до оцінки машин та обладнання.
- •18.Порівняльний підхід до оцінки машин та обладнання.
- •19.Доходний підхід до оцінки машин та обладнання.
- •20.Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних ресурсів підприємства.
- •21.Роль, значення та характер участі нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства.
- •22.Визначення економічної ефективності використання нової техніки.
- •26.Роль і значення трудового потенціалу в економічних відносинах.
- •27.Методики оцінки трудового потенціалу підприємства.
- •28.Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу.
- •29.Методи результатного підходу до оцінки вартості бізнесу.
- •30.Методи оцінки вартості бізнесу, що базуються на порівняльному підході.
30.Методи оцінки вартості бізнесу, що базуються на порівняльному підході.
1.12. метод мультиплікаторів – вартість бізнесу оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку.
Найбільш поширені мультиплікатори:
1) цінові (вартісні)
1.1. інтервальні: ціна / прибуток, ціна/грошовий потік, ціна/виручка від реалізації (операційної діяльності), ціна/дивіденди
1.2. одномоментні: ціна/балансова вартість, ціна/чиста вартість активів
2) фінансові мультиплікатори: прибуток/інвестований капітал, прибуток/виручка від реалізації, власний капітал/позиковий капітал.
1.13. метод галузевих співвідношень – вартість бізнесу визначається на основі цінових показників та інших якісних (чи фінансових) співвідношень, характерних для даної сфери господарювання.
Не отримав достатнього розповсюдження у вітчизняній оціночній практиці через відсутність мінімально необхідного масиву статистичної інформації або її закритий характер.
Можна рекомендувати досвід зарубіжних оцінювачів:
- бухгалтерські фірми та рекламні агентства продаються відповідно за 0,5 та 0,7 річної валової виручки
- салони краси – за 0,25 – 0,7 суми річної валової виручки, вартості обладнання та запасів
- ресторани і туристичні агентства – відповідно за 0,25 -0,5 та 0,04-0,1 річної валової виручки
- автозаправочні станції – за 1,2 -2,0 місячної валової виручки
- підприємства роздрібної торгівлі – за 0,75 -1,5 суми чистого прибутку , обладнання та запасів
- машинобудівні підприємства – 1,5-2,5 суми чистого прибутку та виробничих запасів тощо.
1.14. метод аналогового продажу чи ринку капіталу – вартість бізнесу встановлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій компанії чи аналогічних цілісних майнових комплексів.