
- •2 Розробка технологічного процесу
- •2.1 Вибір та обґрунтування способу отримання заготовки, розрахунок проміжних розмірів та розмірів заготовки
- •2.2 Вибір та обґрунтування схем базування
- •2.3 Проектування операційних технологічних процесів
- •2.4 Вибір і обґрунтування засобів технологічного оснащення
- •2.5 Вибір та обґрунтування засобів вимірювання у відповідності з державною системою вимірювання.
- •2.6 Розрахунок оптимальних режимів різання по операціям
- •2.7 Розрахунок технічно обґрунтованих норм часу по технологічним операціям
- •2.8 Проектування карт інструментальних наладок
- •2.10 Опис і обґрунтування планування ділянки
2.3 Проектування операційних технологічних процесів
У бакалаврському проекті розроблений комплект технологічних документів (титульний лист, маршрутна карта, операційні карти і карти ескізів) достатніх для виконання ТП для виготовлення гладкого ступінчатого валу черв’ячно-циліндричного редуктора приводу лебідки Error: Reference source not found]. Оформлення комплекту технологічних документів у курсовому та дипломному проектуванні прийняті відповідні стадії розробки для масового виробництва (ГОСТ 3.1102-81).
Проектування операційного ТП виконувалося на базі раніше розробленого маршруту обробки заготовки (див. розділ 2.1), операційних ескізів із вказівкою схеми базування, розрахованою точністю і шорсткістю обробки кожної поверхні, розрахованих або призначених припусків інших вихідних даних.
2.4 Вибір і обґрунтування засобів технологічного оснащення
Прийняте рішення по вибору технологічного обладнання істотно залежить від того, для діючого чи щойно створеного підприємства проектується ТП. При виборі обладнання для діючого виробництва орієнтуються на присутнє в цеху обладнання з урахуванням фактичного завантаження його груп.
Слід
мати на увазі, що нормативні дані
підготовчо-заключного часу (
)
на переналагодження багаторізцевого
і гідрокопіювального верстатів приблизно
в 1,5 рази більше в порівнянні з Тпз
токарного верстату з ЧПУ ( для токарного
верстата з ЧПУ
хвилин).
Витрати часу на переналагодження верстатів є вирішальним чинником ефективного використання верстата у різних типах виробництва.
Дані про прийняте обладнання, технологічне оснащення та ріжучий інструмент наведено у операційному технологічному процесі (див. додатки).
2.5 Вибір та обґрунтування засобів вимірювання у відповідності з державною системою вимірювання.
Вибір засобів вимірювання і умов вимірювання, що забезпечують необхідну точність, надзвичайно важливий для встановлення відповідності розмірів й інших параметрів обробленої деталі вимогам креслення. Для цього необхідно, насамперед, установити значення допустимих похибок вимірювання, Δдоп, які приводяться в ГОСТ 8.051-81. В стандарті містяться значення допустимих похибок вимірювань, установлені в залежності від номінальних розмірів і допусків на виготовлення. Значення похибки встановлені для квалітетів IT2-IT17 і номінальних розмірів до 500 мм.
Для проведення вимірювань з похибками, які не перевищують допустимі ГОСТ 8.051-81 значення, необхідно мати відомості про значення похибок вимірювань різними вимірювальними засобами в різних умовах їх застосування.
При вимірюванні будь-яким засобом неможливо одержати абсолютно точне значення, так як за рахунок випадкових і неврахованих помилок результат виміру буде дещо відрізнятися від дійсного значення в більшу або меншу сторону. Найбільше можливе значення цього відхилення називається граничною похибкою вимірювання Δгран. Гранична похибка вимірювань розглянутого засобу не повинна перевищувати допустиму, тобто повинна виконуватись умова Δгран< Δлоп. Відомості про граничні похибки вимірювань різними вимірювальними засобами в різних умовах їх застосування наведені в РД 50-98-86.
Вказані вимоги використовувалися при виборі засобів вимірювання для контролю валу.
Відомості про використані у проектному технологічному процесі засоби вимірювання зведені до табл. 2.3.
Таблиця 2.3. Відомості про вибрані засоби вимірювання
№ поверхні |
Номін. розмір, (граничні відхилення) |
Допуск на розмір, мкм |
Dдоп., мкм |
Вибраний засіб вимірювання |
Dгран., мкм |
Клас кінцевих мір для настроювання |
Вид контакту з вимірюваною поверхнею |
Температурний режим, ºС |
Ізоляція від рук оператора |
||||||
1, 15 |
261 |
385 |
100 |
Штангенциркуль ШЦ-II-300-630-0,1-1 ГОСТ 166-89 |
100 |
Установочні 3 кл. |
Площина |
20 |
Ні |
||||||
2 |
Æ35k6 |
16 |
5,0 |
Калібр-скоба 8113-0250 k6 ГОСТ 16775-93 |
2,0 |
Установочні 3 кл. |
Лінія |
20±2 |
Так |
||||||
3 |
30 |
130 |
30 |
Штангенглибиномір ШГК-160-0,02 ГОСТ 162-90 |
20 |
– |
Площина |
20 |
Ні |
||||||
4 |
Æ40h12 |
250 |
50 |
Штангенциркуль ШЦ-II-300-0,05 ГОСТ 166-89 |
50 |
Установочні 3 кл. |
Будь-який |
20 |
Ні |
||||||
5 |
196 |
468 |
80 |
Штангенциркуль ШЦ-II-200-0,05 ГОСТ 166-89 |
50 |
Установочні 3 кл. |
Будь-який |
20 |
Ні |
||||||
6 |
Æ56,7h8 |
46 |
12 |
Штангензубомір ШЗ-18 ГОСТ 1643-81 Зубомір тангенціальний ГОСТ 4446-52 1 5 903 |
2,0 |
– |
Площина |
20±2 |
Ні |
||||||
7 |
128 |
250 |
50 |
Штангенциркуль ШЦ-II-200-0,05 ГОСТ 166-89 |
50 |
Установочні 3 кл. |
Будь-який |
20 |
Ні |
||||||
8 |
Æ40h12 |
250 |
50 |
Штангенциркуль ШЦ-II-300-0,05 ГОСТ 166-89 |
50 |
Установочні 3 кл. |
Будь-який |
20 |
Ні |
||||||
9 |
62 |
190 |
40 |
Штангенглибиномір ШГК-160-0,02 ГОСТ 162-90 |
20 |
– |
Площина |
20 |
Ні |