Пікничний тип

Яндекс.Директ Oтели в Париже, все типы номеров! Спецпредложения oтелeй в Париже, быстрое бронирование oнлайн! 1840 отелей!Популярнейшие мини-отели·Лучшие памятники·Найти дешевый авиарейсtripadvisor.ru  Модная одежда - «must haves» 2014 BONRPIX – качественные и недорогие товары из Германии. Проверьте!bonprix.ua 

0

0

0

0

0

0

0

Темперамент і його типи

Загальна характеристика поняття "темперамент" та його основні компоненти. Гуморальні, морфологічні, нейродинамічні та факторні теорії темпераменту, їх порівняльний аналіз. Динамічні риси та показники особистості людини. Зв'язок характеру й темпераменту.

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Начало формы

Конец формы

Подобные работы

1. Темперамент – біологічний фундамент особистості Індивідуальні особливості людини. Сутність темпераменту і його фізіологічні основи. Типи нервової системи за Павловим. Відмінності між екстраверсією та інтроверсією. Властивості та психологічна характеристика типів темпераменту. Стиль діяльності. контрольная работа [21,8 K], добавлена 27.02.2009 2. Сутність поняття "темперамент" в диференціальній психології Основні компоненти темпераменту. Міра впливу генів на індивідуально-психологічні особливості людини. Типи темпераментів та їх психологічна характеристика. Психогенетика окремих здібностей. Взаємодія генотипу і середовища. Вчення Павлова про темперамент. контрольная работа [447,4 K], добавлена 25.02.2011 3. Особистість. Темперамент та соціальна природа характеру Поняття соціального характеру як ключове для розуміння суспільних процесів. Емоційна основа ідей. Особистість: розбіжності між уродженими й придбаними властивостями. Чотири типи темпераменту за Гіппократом. Наслідки змішання темпераменту й характеру. реферат [22,8 K], добавлена 11.04.2010 4. Дослідження властивостей домінуючого типу темпераменту Поняття темпераменту та тривожності, їх сутність. Типи вищої нервової діяльності і темперамент. Характеристика типів темпераменту. Тривожність як причина виникнення неврозу. Діагностика рівня тривожності та домінуючого типу темпераменту студентів. курсовая работа [46,9 K], добавлена 18.07.2011 5. Зв'язки між типами вищої нервової діяльності та типом темпераменту Властивості нервової системи. Класифікація типів вищої нервової діяльності. Фізіологічний аналіз "несвідомого" у психіці людини. Загальні поняття про темперамент. Основні властивості темпераменту, його залежність від особливостей нервової системи. курсовая работа [77,0 K], добавлена 04.02.2011 6. Психологічні основи врахування типів темпераменту у молодшому шкільному віці під час навчально-виховного процесу Поняття темпераменту та його основні властивості. Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту. Аналіз прояву властивостей темпераменту на процес засвоєння знань у дітей молодшого шкільного віку при проведені навчально-виховної роботи з ними. курсовая работа [53,8 K], добавлена 09.12.2010 7. Темпераменти та їх класифікація Визначення темпераменту – сукупності властивостей, які характеризують динамічні особливості протікання психічних процесів і поведінки людини, їх силу, швидкість виникнення. Риси сангвінічного, холеричного, меланхолічного і флегматичного типу темпераменту. презентация [3,4 M], добавлена 14.12.2012 8. Темперамент, його властивості та корекція Сутність темпераменту, неповторна індивідуальна своєрідність людини у загальній рухливості, швидкості мовлення, виявлені почуттів. Історія розвитку вчення про темперамент. Аналіз причин існування індивідуальних відмінностей у психічній діяльності людини. презентация [79,8 K], добавлена 19.04.2010 9. Темперамент і характер, їх прояви у мовленні Загальна характеристика темпераменту та характеру, їх вивчення у вітчизняній та зарубіжній психології. Прояви у мовленні різних типів темпераменту. Програма роботи по коректуванню темперамента з урахуванням індивідуальних особливостей характеру. курсовая работа [115,1 K], добавлена 10.06.2011 10. Психологічний зміст характеру людини Характер - це особливі прикмети, які придбаває людина, живучи в суспільстві. Розгляд поняття, структури і особливостей формування характеру, його зв'язку з діяльністю і спілкуванням. Психологічна роль темпераменту в житті і професійній діяльності людини. реферат [35,0 K], добавлена 02.11.2010 Другие работы, подобные Темперамент і його типи

Страница:  1   2   3 

Морфологічні розходження в пікніків різних вікових груп значно більше, ніж при інших типах. Пікнічний тип здобуває свою характерну форму в більше дійшлій вік, між 30-40 роками, а після 60 років стирається. Ці розходження залежать, насамперед, від жирового шару й почасти від удруге обумовленого цим зміни форми грудної клітки. Зустрічаються випадки, коли жирний живіт й одночасне з ним розширення нижньої частини грудної клітки розвиваються незабаром після 20 років. Але це виключення. У більшості випадків у молодих пікніків у віці 20-30 років широка, ніжна форма особи із правильними пропорціями й характерною нижньою щелепою, коротка, частіше товста, але досить щільна й різко обмежена від нижньої поверхні підборіддя шия. Дотримано гармонію між шиєю й плечима, тому немає ще кіфозу й не відзначається характерного нахилу голови вперед між піднятими плечима. При такій статурі молодий пікнік на перший погляд може бути прийнятий за атлетика.

Молоді пікніки по обсязі голови, грудей і живота посідають перше місце й виявляють свою схильність до ширини й заокругленості. Пікнік по розмірах плечей відстає від атлетика, тим часом як по обсязі грудей він його перевершує.

Жировий шар у молодих пікніків розподіляється ще диффузно, його можна помітити, насамперед, на особі й на м'які зі слабким м'язовим рельєфом формах торса й кінцівок.

У старечому віці жирний живіт мало помітний, він іноді западає, і тоді грудна клітка не витягається догори. Шкіра в'яла й суха. Істотні ознаки будови тіла, однак, зберігаються.

Пікнічна будова тіла в жінок трохи модифікується. Жир відкладається головним чином на торсі, але його більше на грудях і стегнах. Співвідношення грудей і плечей таке ж, як у чоловіків. По обсязі грудей і стегон пікнічні жінки відносно перевершують атлетичних. Низький ріст у них спостерігається досить часто. Дуже молодих пікнічних жінок з витонченою будовою тіла, що не мають значного жирового шару, при першому погляді можна прийняти за атлетичних. Такої помилки можна уникнути, приділивши належну увагу даним виміру, конфігурації особи, формам, які й тут є більше круглими й повними.

До всього вищесказаного можна додати, що окремі чоловіки до 20 років виявляли зовсім атипічні форми тіла, подовжене особа, вузька статура, які пізніше розвилися зовсім пікнічно. До 40 років не можна із упевненістю затверджувати, що в людини відсутні пікнічні компоненти.

Розподіл типів будови тіла по групах: циркулярної й шизофренічної

Слід зазначити, що, саме собою зрозуміло, не існує різкої границі між окремими типами, і, отже, віднесення прикордонних випадків до тієї або іншої групи не може бути точним.

Таблиця 1. - Будова тіла й психічна схильність

Картина, що дає таблиця, є показовою й має велике біологічне значення. Зрозуміло, не можна покладатися на абсолютні цифрові дані. Треба зважати на прикордонні випадки й можливість проникнення помилок з екзогенних факторів.

Ми знаходимо в циркулярних хворих серед змішаних і неясних картин значна перевага пікнічних типів будови тіла, з одного боку, при слабкій участі класично виражених астенічних й атлетичних форм тіла - з іншої.

Навпроти, у шизофреніків ми знаходимо серед відомого числа змішаних картин явна перевага астенічних й атлетичних типів (або їхніх комбінацій), з одного боку, при слабковираженної участі класичних пікнічних форм тіла - з іншої.

Отже, можна зробити висновки, що:

· між психічною схильністю до маніакально-депресивних захворювань і пікнічним типом будови тіла існує ясне біологічне споріднення;

· між психічною схильністю до шизофренії й будовою тіла астеніків й атлетиків існує ясне біологічне споріднення;

навпроти, існує незначне споріднення між шизофренією й пікнічним типом будови тіла, з одного боку, і циркулярним психозом й астенічно-атлетичним типом будови тіла - з іншої.

Циклоїдні темпераменти

Шизоїдом або циклоїдом Кречмер називає коливні між здоров'ям і хворобою патологічні особистості, які відбивають у легкому ступені основні симптоми шизофренічного й циркулярного психозу. Ще раз нагадаємо, що всі дослідження проводилися на психічно нездорових людях, тому всі характеристики дані переважно для них.

Циклоїдні люди - прямі нескладні натури, почуття яких у природній і невдаваній формі спливають на поверхню й, у загальному кожному цілком зрозумілі.

Діатетична пропорція

Для маніакально-депресивних пацієнтів виявилися наступні ознаки темпераментів як найчастіші й постійно повертаються:

Товариський, добросердий, ласкавий, душевний;

Веселий, гумористичний, живий, гарячий;

Тихий, спокійний, вразливий, м'який.

Наочності заради, відразу розділили всі властивості на три групи. Перша поєднує певною мірою основні риси циклоїдного темпераменту, властивості, які постійно повертаються як у маніакальному, так й у депресивному стані і які надають веселості й похмурості відтінок, що є саме характерним для циклоїдної людини.

Багато з гіпоманіакальних таять у собі невеликий депресивний компонент, і в більшості циклоїдних меланхоліків є наліт гумору. Гіпоманіакальна й меланхолійна половина циклоїдного темпераменту поміняють один одного, переплітаються між собою в окремому випадку в різних комбінаціях. Це відношення, при якому в циклоїдній особистості сполучаються гіпоманіакалъні й похмурі риси темпераменту, називається діатетичною пропорцією, або пропорцією настрою.

Більшість циклоїдів відрізняється чуйною емоційною сферою, що містить у собі всі відтінки й переходи сангвінічного, живого темпераменту гіпоманіакальних і стійкого теплого почуття більше похмурих натур. Темперамент циклоїдів коливається в глибоких, м'яких, закруглених хвилях настрою між веселістю й смутком, в одних - швидше, в інших - сильніше й повніше. Тільки центр цих коливань в одних спрямований до гіпоманіакальному, в інших - до депресивного полюса.

Циклоїдні люди відрізняються щиросердністю. Слово «щиросердність» виражає собою те, що є загальним для більшості всіх цих натур при всьому розходженні їхніх настроїв: м'який, теплий, добросердий, що природно відгукується на радості й горі темперамент. Слово «гумор» родинно цьому.

Соціальна установка

Характер темпераменту циклоїдів визначає також характер їх соціальної установки. Вони мають потребу висловитися, висміятися й виплакатися. Циклоїди прагнуть найближчим природним шляхом до того, що приводить їхньому душу в адекватний рух, радує й полегшує її, саме до спілкування з людьми. Вони можуть у настрої моменту злитися із середовищем, негайно ж взяти участь і звикнути з усім. «Із вдячністю й любов'ю» ставляться вони до життя. Звичайно, тільки поза депресивними настроями, Тому середній циклоїд у своєму звичайному стані товариський, людинолюбний реалістичний і легко пристосовується до навколишнього. Тому що темперамент зливається із середовищем, то в нього немає ніякого різкого протиріччя між «Я» і зовнішнім миром, немає принципового заперечення його, немає трагічно загостреного конфлікту, але є життя в речах, злиття з речами - спайка з життям, співчуття й жаль.

Циклоїди не є людьми строгої послідовності, продуманої системи й схеми. Це практики, які раніше знайомлять із людиною й реальними можливостями, а потім уже зважають на принцип.

У циклоїдов можна помітити багато радості в роботі, текучої практичної енергії, але в них немає твердої непохитної, рішучої енергії відомих шизоїдних темпераментів. Гіпоманіакальні темпераменти виявляють потяг до праці й зарозумілість більшою мірою, чим сильне прагнення до високих ідеалів.

Таким чином, назви: діяльний, ощадливий, солідний і насамперед старанний - ставляться до найчастіших характеристик циклоїдів. Безтактність і нещадність, сміливі, необдумані підприємства хоча й зустрічаються в гіпоманіакальних, але вчинки карного характеру й важких антисоціальних дій досить рідкі.

Шизоїдні темпераменти

Шизоїдні люди мають поверхню й глибину. Уїдливо груба, або буркотлива-тупа, або жовчно-іронічна, або боязка, що безшумно ховається - така ця поверхня. Або поверхні ні, ми бачимо людини, що коштує на шляху як запитальний знак, ми відчуваємо щось шаблонове, нудне й невиразно проблематичне. Глибина за цією маскою може бути нічим, за безмовним фасадом немає нічого. Але багато хто шизоїдні люди таять за простим і гладким фасадом внутрішнє яскраве життя. Шизоїдні люди живуть у собі. Не можна знати, що вони почувають; іноді вони самі цього не знають. Але все, що вони почувають, чи банальність це, примха, низькість або казкові фантазії, - всі тільки для них одних, ні для кого іншого.

Психоестетична пропорція

Із шизоїдних якостей характеру, спостережуваних на поверхні, виділені наступні:

Нетовариський, тихий, стриманий, серйозний (позбавленого гумору), дивак;

Соромливий, боязкий, що почуває, сентиментальний, нервовий, збуджений, друг книги й природи;

Слухняний, добродушний, чесний, байдужий, тупий, дурний.

Риси першої групи - найбільш часті, тому що вони проходять через всю шизоїдну характерологію, а також через другу й третю групу, Вони поєднують, крім позбавленої гумору серйозності, головним чином відчуженість від зовнішнього миру, невідповідність із ним. Друга й третя група коштують у відомій протилежності друг до друга; вони утворять таку ж контрастну пару, як у циклоїдів якості веселих, живих гіпоманіаків і великовагових, похмурих меланхоліків. Друга група малює всілякі відтінки психічної надмірної чутливості, від мімозоподобної тонкості почуттів до гнівної збудженості. Третя група виявляє, навпаки, ознаки відомої психічної нечутливості, тупості, зниження здатності до мимовільних актів.

Шизоїдні темпераменти перебувають між полюсами дратівливості й тупості, так само як циклоїдні темпераменти перебувають між полюсами веселості й суму.

Більшість шизоїдів відрізняються не однією тільки надмірною чутливістю або холодністю, але володіють тим й іншим одночасно, і при цьому в зовсім різних комбінаціях. Утвориться безперервний ряд, що починається вкрай сентиментальними, надмірно ніжними, постійно уразливими натурами й закінчується холодними, застиглими, майже безжиттєвими типами.

Комбінація співвідношень, при якій в окремого шизоїда гіперестетичні елементи перегукуються з елементами шизоїдної шкали темпераментів, називається психоестетичною пропорцією.

Пропорція настрою циклоїдів коливається хвилями. Психоестетична пропорція шизоїдів переміщається. Відношення між гіперестетичними й анестетичними частинами темпераменту міняється протягом всього в з багатьох шизоидов толчкообразно, але більше не повертається до вихідного пункту.

Соціальна установка

Аутизм більшості шизоїдів і шизофреніків представляє комбінацію обох елементів темпераменту: це - байдужість із нальотом боязкості й ворожості; це - холод й у те саме час жагуче бажання бути залишеним у спокої.

Шизоїді люди або абсолютно нетовариські, або товариські вибірково, у вузькому замкнутому колі, або поверхнево-товариські без більше глибокого внутрішнього контакту з навколишнім світом.

Нетовариськість шизоїдів має різні відтінки. Ці антипатії до спілкування з людьми варіює від ніжної тривоги, боязкості й сором'язливості через іронічний холод і похмуру вигадливу тупість до різкого, грубого, активного людиноненависництва.

Циклоїдна добродушність - це добросердя, готовність розділити горе й радість, активна доброзичливість або дружелюбне відношення до ближнього. Добродушність шизоїдного дитини - поступка бажанням навколишніх, внаслідок байдужості, змішаного з боязкою боязкістю зробити їм опір. Циклоїдна добродушність -- це дружня участь, шизоїдне - боязка відчуженість. Ми зустрічаємо серед нетовариських шизоїдів характерну фігуру похмурого дивака, що, замкнувши від зовнішнього миру у своїй келії, цілком поглинений своїми власними думками.

Поряд із простою нетовариськістю характерною рисою деяких високообдарованих шизоїдів є виборча товариськість у замкнутому колі. Багато чутливі аутисти віддають перевагу певній соціальному середовищу, певним сторонам своєї психічної атмосфери, які вони вважають своїм життєвим елементом. Це, насамперед, витончені світські форми життя, аристократичний етикет. У багатьох шизоїдів за холодною елегантністю ховається недолік сердечності й безпосередній душевної свіжості.

Аристократизм деяких шизоїдних натур виявляється й у простих людей у потребі до зарозумілості, у бажанні бути кращими й іншими, чим інші.

Третя соціальна установка шизоїдів - поверхнева товариськість. Такі люди можуть бути дуже спритними, розважливими ділками, суворими владарями, або холодними фанатиками, або ж байдужими, млявими, іронічними натурами, які обертаються серед людей усякого кола, але при цьому нічого не відчувають.

Словом, шизоїд не розчиняється в середовищі. Завжди тут - скляна завіса. Це - люди постійного щиросердечного конфлікту, життя яких являє собою ланцюг трагедій і протікає по одному тільки тернистому шляху. Циклотимік зовсім не в змозі загострити ситуацію, якщо вона трагічна; він уже давно пристосувався й навколишній світ до нього пристосувався, гак як він його розуміє й у контакті з ним.

Іншою формою аутизма служить прагнення ощасливити людей, прагнення до доктринерських принципів, до поліпшення миру, до зразкового виховання своїх власних дітей. Альтруїстична самопожертва високого стилю. Особливо на користь загальних ідеалів, є специфічною якістю деяких шизоїдів. Шизотиміки уступають циклотимікам у природній, теплій сердечності у відношенні до окремої людини й у терплячому розумінні його властивостей.

Циклотимічні й шизотимічні середні люди

У цьому розділі ми переконаємося, що теорія Кречмера застосовна також і до нормальних людей й особливих розходжень у визначенні типу конституції й типу темпераменту для душевнохворих і для здорових людей немає.

Ще раз уточнимо терміни. Ми називаємо людей, що належать до того великого конституціонального кола, з якого рекрутуються шизофреніки, шизотимічними людьми, а тих, які належать до однієї групи із циркулярними, циклотимічними. Перехідні форми між здоров'ям і хворобою доцільніше всього називати циклоїдними або шизоїдними.

Кречмер з кількох сотень фізично й психічно здорових людей, йому добре відомих, вибрав приблизно 150, які в будові свого тіла носили яскраві й безсумнівні ознаки астенічного, атлетичного або пикнічного типу. Крім того, він мав у своєму розпорядженні фотографії більшості з них. Це були, отже, відповідно до шизофренічному й циркулярному колу люди.

При цьому незабаром виявилися дві більші групи темпераментів, з яких одна збіглася з пикнічними, інша - з астеніко-атлетичними формами будови тіла; і тут, звичайно, були атипічні випадки.

Переважно в пікніків темпераменти, що спостерігаються, можна розділити на наступні підгрупи, які зв'язані між собою широкими переходами й часто одночасно спостерігаються в того самого особи:

· Балакучо веселі

· Спокійні гумористи

· Тихі, щиросердечні люди

· Безтурботні аматори життя

· Енергійні практики

Наступні підгрупи характерні для атлетиків й астеніків:

· Тонкочутливі аристократи

· Далекі миру ідеалісти

· Холодні владні натури й егоїсти

· Сухі й паралічні

Таким чином, виявлена відповідність між типом темпераменту й типом конституції на основі досвідів.

Типологічна модель У. Шелдона

Психологія конституціональних розходжень У. У. Шелдона

Основні роботи американського психолога У.У. Шелдона ставляться до початку 40-х років. Вони продовжують дослідження зв'язку між будовою тіла й характером, початі Е.К. Кречмером, і вносять доповнення й зміни в його систему.

Вихідним для Шелдона є поняття не типу (як сукупності фізичних і психологічних рис), а компонента. Для того щоб вибрати компоненти статури, Шелдон застосував так званий антропоскопічний метод: він візуально обстежив фотографії 4000 оголених студентів коледжу, знятих попереду, збоку й позаду. У результаті дуже кропіткого аналізу фотографій Шелдону вдалося вибрати самі крайні варіанти статури, максимально не схожі один на одного. Таких варіантів виявилося всього три.

Перший характеризувався загальною сферичною формою, м'якістю, наявністю дуже великого живота, великої кількості жиру на плечах і стегнах, круглою головою, великими внутрішніми органами, млявими руками й ногами, нерозвиненими костями й м'язами.

Для другого минулого характерні широкі плечі й грудна клітка, мускулисті руки й ноги, мінімальне кількість підшкірного жиру, масивна голова.

Третій тип персоніфікувала худий людина, з витягнутою особою, високою чолом, тонкими довгими руками й ногами, вузькою грудною кліткою й животом, нерозвиненою мускулатурою, відсутністю підшкірного жирового шару, з добре розвитий нервовою системою.

На підставі цих типів Шелдон виділив три первинних компоненти статури, які одержали позначення відповідно: ендоморфний, мезоморфний, ектоморфний. Ці терміни відбулися від назв зародкових листків. Відповідно до наявній у той час у біології точці зору з ендодерми (внутрішнього зародкового листка) розвиваються внутрішні органи, з мезодерми (середнього зародкового листка) розвиваються кості, м'яза, серце, кровоносні посудини, з ектодерми (зовнішній зародковий листок) - волосся, нігті, рецепторний апарат, нервова система й мозок.

Другим нововведенням Шеддона була ідея кількісної оцінки кожного компонента в кожному конкретному індивіді. Для цієї мети він використав процедуру суб'єктивного шкалування - оцінки по семибальній шкалі (із пропонованими рівними інтервалами між цифрами), так що 1 представляла абсолютний мінімум виразності даного компонента, а 7 - абсолютний максимум. Таким чином, статура кожного конкретного індивіда виявилося представленим оцінкою, що складається із трьох цифр. Така система оцінки статури одержала назву соматотипіровання, а набір із трьох цифр, що характеризують ступінь виразності компонентів статури даної людини - соматотипа людини.

Наприклад, індивід, у якого соматотип 4-6-1, має приблизно середній ступінь ендоморфії, високу виразність мезоморфії й повна відсутність ектоморфії. Відповідно крайній ендоморф описується формулою - 7-1-1; крайній мезоморф - 1-7-1 і крайній ектоморф - 1-1-7.

Після того, як Шелдон одержав й описав три основних соматотипа, він почав детальне дослідження темпераменту. Тут він також використав поняття компонента.

Щоб одержати компоненти темпераменту, Шелдон простудіював літературу по психології особистості й виписав з її 650 назв рис, що характеризують особистість, або характер. Потім він додатково проаналізував цей список рис, комбінуючи пересічні властивості в одне, відкидаючи незначні ознаки й т.д., залишивши в остаточному списку 50 рис.

Маючи на увазі даний список чорт, Шелдон протягом цілого року обстежив 33 чоловік, застосовуючи різні методики, бесіди, анкети, опитники, аналіз професійної діяльності й спостереження за поводженням, взаєминами з навколишніми. Проранжирувавши кожну з 50 рис по семибальній шкалі, він оцінив у кожному з обстежених випробуваних ступінь її виразності.

Потім Шеддон корелював між собою оцінки всіх рис характеру по всьому випробуваним й у результаті аналізу отриманих коефіцієнтів виділив три групи рис. Риси усередині кожної групи мали позитивний коефіцієнт кореляції від 0,6 і вище, а риси, що ставляться до різних груп, - негативну кореляцію з коефіцієнтом більше 0,30 (по абсолютній величині).

Хоча Шелдон, на його думку, намагався знайти четверту таку групу, це йому не вдалося. Загальне число рис у виділених групах виявилося 22 (див. першу таблицю).

Шелдон припустив, що виявлені групи рис відповідають «первинним компонентам темпераменту», яким пізніше він дали найменування: вісцеротонія, соматотонія, церебротонія.

Далі Шелдоном були пророблені більші робота з розширення списку чорт кожної групи. Для цього він протягом чотирьох років шукав і перевіряв на кореляційні властивості (тобто високу позитивну кореляцію з рисами даної групи й значну негативну кореляцію з рисами інших груп) нові риси, які він одержав головним чином з аналізу й опису індивідів із сильно вираженими рисами якої-небудь із груп первісного списку.

У результаті список чорт кожної групи був доведений до 20 (див. другу таблицю).

Таким чином, кожен компонент темпераменту визначався вже по 20 рисам. Для цього кожна чорта оцінювалася по семибальній системі й середнє арифметичне оцінок всіх 20 рис представляло ступінь виразності даного компонента.

Оцінений у такий спосіб по всіх компонентах (тобто по 60 рисам) індивід одержував свій індекс темпераменту.

Так, індекс крайнього вісцеротоніка був 7-1-1, індекс крайнього соматотоніка - 1-7-1 і крайнього церебротоніка - 1-1-7.

Нарешті, Шелдон почав дослідження зв'язку між соматотипом і темпераментом. Для цієї мети він протягом п'яти років досліджував 200 дорослих чоловіків, визначаючи до кожного індивіда соматотип й індекс темпераменту. Прокорелював ці дані між собою, він виявив високі коефіцієнти кореляції (у середньому рівні +0,8) між вісцеротонією й ендоморфією, соматотонією і мезоморфією, церебротонією й ектоморфією (див. третю таблицю).

Три первісні групи

Таблиця 2. - Шкала темпераменту по Шелдону

Таблиця 3. -- Кореляції між статурою й темпераментом

Підіб'ємо підсумок. Кречмер виділяє на основі розроблених їм критеріїв основні конституційні типи статури й робить спробу визначити темперамент саме через ці типи морфологічних конституцій. Але Е. Кречмер не зовсім точно визначив роль конституціональних особливостей як факторів психічного розвитку особистості. У. Шелдон, так само як і Кречмер, проводить думка про соматичні обумовленості найрізноманітніших психічних рис особистості, у тому числі таких, які цілком визначаються умовами виховання й соціальним середовищем.

Основним недоліком гуморальних і морфологічних теорій є те, що вони приймають як першопричина поведінкових проявів темпераменту такі системи організму, які не володіють і не можуть мати необхідними для цього властивостями.