Атлетичний тип

Чоловічий атлетичний тип характеризується сильним розвитком кістяка., мускулатури, шкіри..

Загальний вигляд самих яскравих представників цього роду: середнього або високого зросту чоловіка з особливо широкими й виступаючими плечима, ставною грудною кліткою, пружним животом, з формою тулуба, що зменшується донизу, так що таз й усе ще ставні ноги в порівнянні з верхніми частинами тіла й, особливо із сильно розвиненим плечовим поясом здаються іноді тонкими. Щільна висока голова прямо тримається на вільній шиї, причому лінійні контури, видимі попереду, надають шийній частині плеча особливий відбиток.

Лінії, що окреслюють тіло, утворяться виступаючими м'язами сильно розвитий мускулатури, що вимальовується пластично, як мускульний рельєф. Груба будова костей характерно для ключиці, зап'ястя й плюсни. Поряд із плечовим поясом досить добре розвинені кінцівки. Найбільший обсяг руки в атлетів досягає 25 см, величини, що перевищує на 5 см середні розміри в чоловіків. Обсяг руки в 23 см досить частий. Довжина кінцівок скоріше велика, чим мала. Шкіра має пружні-еластичні властивості, а на особі вона особливо щільна, товста, іноді пастозна. На противагу всім цим тканинам жировий шар порівняно помірний, майже нормально виражений. Цим, насамперед, обумовлюється точний мускульний рельєф, причому надмірно розвинена мускулатура помітно проступає через тонкий жировий шар.

Ріст тіла в загальному вище за середнє; довжина більше 180 див зустрічається нерідко.

У будові тіла можна помітити, поряд з тільки що описаним типом, що володіє порівняно стрункою нижньою частиною тіла й пластичним виступом форм тіла, ще варіант, що відрізняється загальною незграбністю. Розходження в розвитку плечей і таза при цьому не заслуговує на увагу, все некрасиво, грубо, незграбно, шкіра особи пастозна, мускульний рельєф затушовується дифузійним розвитком жиру.

Дослідження розвитку атлетичного типу залежно від віку дає мало цікавого. Цей тип ясно виступає вже в періоді дозрівання приблизно з 18 років; з повним розвитком голови після 25 років він стає більше пластичним і чітким. Було встановлено кілька випадків атлетів в 50-літньому віці. Важко припустити, що цей добре виражений тип у більше пізньому віці так швидко нівелюється, що його не можна розпізнати хоча б по голові й будові кістяка.

Атлетичний тип у жінок, оскільки його тут можна розпізнати, такий же, що й у чоловіків, але з відомими характерними відмінностями. Розвиток жиру в атлетичних жінок не затримано, а рясно; звичайно, воно гармоніює з іншими тканинами, насамперед з костями й м'язами. Поряд із цим типом атлетичних жінок можна зустріти, однак, і жінок з вираженим мускулінизмом у рисах особи й будові тіла. Крім грудинно-плечевого поясу часто сильно розвинений і таз. Будова тіла в атлетичних жінок робить враження ненормального, надмірно виступаючого, грубуватого й масивного на відміну від будови тіла в атлетичних чоловіків. Це відбувається тому, що чоловіки-атлетики іноді наближаються до нашого художнього ідеалу краси, у той час як наш ідеал жіночої краси не погодиться з атлетичним. Тут доречно застерегти від внесення суб'єктивних оцінок у діагностику будови тіла. Не можна затверджувати, що один із трьох типів у фізичному відношенні краще пристосований до життєвої боротьби. Атлетику легше бути борцем, астенікові - льотчиком, при багатьох професіях зовсім байдуже, чи присвячує себе їм той або іншої. Багато астеніків протягом всього здорові життя й доживають до глибокої старості, тоді як їх більше ставні ровесники давно вмерли від серцевого удару.