Тема 6. Використання візуальної психодіагностики у практиці ділової взаємодії

ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ Візуальна психодіагностика

Візуальна психодіагностика - галузь психології кадрової роботи, що має своїм завданням вивчення зовнішніх характеристик поведінки і вигляду людини (таких, як: стать, вік, особливості статури, міміки, жестикуляції та ін ознак) з метою проникнення у внутрішнєпсихологічний зміст особистості та оптимізації використання індивідуальних можливостей кожного працівника.

Візуальна психодіагностика - це здатність визначати особливості психології людини за зовнішніми ознаками.

Це може бути корисним як з практичної точки зору, так і з точки зору розвитку різних тонких здібностей. Основний принцип, на якому базується дана система, полягає в наступному: психіка людини спроектована на його фізичне тіло. Однак, на відміну від психіки, яку не видно, фізичне тіло ми бачимо відразу. Подивившись на фізичне тіло, проаналізувавши ті чи інші параметри, ми можемо зробити висновки щодо психічного стану людини, як глобального, так і поточного. Це може бути корисно для визначення психологічних таособистісних особливостей людини, її психічного стану до того, як ми почали спілкуватися або в процесі спілкування, щоб визначити в потрібному нам напрямі просувається спілкування. Це є чисто практичним, прагматичним змістом.

Крім сказаного, навички візуальної психодіагностики цікаві тим, що вони можуть бути застосовані і до самого себе. Найчастіше свої власні психологічні проблеми людині побачити і усвідомити складно, тому що працюють захисні механізми - спеціальні психічні перешкоди, які не дозволяють людині адекватно оцінювати свій власний стан. А фізичне тіло видно завжди. Його від себе не приховаєш і, подивившись у дзеркало, застосовуючи відповідні схеми, ми можемо робити висновки щодо свого реального психологічного стану.

Знати свого працівника, ділового партнера або свого конкурента - отже, вміти передбачити його дії в тій чи іншій конкретній ситуації.

Не секрет, що провідні фірми світу вважають за краще складати найдокладніші психологічні досьє на своїх ділових партнерів, конкурентів і провідних фахівців. Які методи в подібних випадках залучають для складання поглибленого психологічного портрета і видачі необхідної прогнозу?

Не менш стародавню історію має астрологія, яка розробляла планетарну і зодіакальну типологію людини, а також графологія, яка шукала закономірні зв'язки між почерком і характером індивіда. Дослідження зв'язку між зовнішніми ознаками людини і її психологічними характеристиками в історії розвитку знань здійснювалися двома напрямами: перший напрям ставив за мету на основі зовнішніх ознак виявити психологічну сутність, другий — на основі внутрішніх властивостей (зокрема психологічних) виділити типи особистості, які відрізняються зовнішніми ознаками.

Фізіогноміка, френологія, хіромантія, астрологія, графологія — це галузі знань, які намагалися за зовнішніми ознаками тих або інших частин тіла, виразними рухами та іншими особливостями поведінки людини виявити ЇЇ психологічну сутність.

На межі XIX і XX ст. під впливом антропологів, які звернули увагу на відмінності у будові тіла, а також психіатрів, що побачили індивідуальні відмінності у схильностях до психічних захворювань, концепція зв'язку між тілобудовою і типологічними особливостями людини отримала подальший розвиток, зокрема у французького лікаря Клода Ciro, який залежно від переважання в організмі однієї з основних систем (дихальної, травної, мускульної або мозкової) виділив відповідні їм будови тіла. Ці погляди здійснили суттєвий вплив на формування сучасних конституційних теорій, які отримали поширення в психології індивідуальних відмінностей.

Сприйняття зовнішнього вигляду людини, вираз її емоцій викликає у відповідь емоційні переживання і реакції у людей. Вміння читати виразні рухи передбачає тонке розуміння всіх відтінків і нюансів у виразі обличчя, жесту, пози і рухів тіла іншої людини. Розпізнати індивідуально-психологічні особливості особистості можна за мімікою, пантомімікою, фізіологічними реакціями, що супроводжують емоції— судинним, дихальним, секреторним; за особливостями будови тіла, рисами обличчя, рисунками кисті, пальців та іншими природно-біологічними ознаками.

Вивчення і систематизація даних про характерні відмінності зовнішнього вигляду людей і особистості, їх виразних рухів має тривалу історію. Ще з давнини, наприклад, певному типу будови тіла приписувались різні моральні і психологічні особливості. На основі цього вченими було створено досить багато типологій, заснованих на особливостях тілобудови людини. Найбільш систематизована одна з таких типологій представлена в "Трактаті про людську фізіономію" Ежена Ледо (1815), в якому описано п'ять основних типів тілобудови і дано їх психологічні характеристики. В основі цієї типології лежить твердження, що будова тіла людини відповідає, в основному, п'яти геометричним фігурам: чотирикутнику, колу, овалу, трикутнику, конусу. На думку Е. Ледо, кожен тип включає в себе приховані здібності, інстинкти і емоції, які приводяться в дію або залишаються у бездіяльності залежно від розвитку особистості, її життєвого шляху. Так, невідповідність між типом і темпераментом породжує внутрішні конфлікти, через що з'являються суперечності в почуттях, побажаннях, вчинках, що виявляється у чудернацтвах характеру.

Конституційну типологію особистості запропонував Кречмер на основі виділення чотирьох основних типів конституції будови тіла (статури).

1-й тип статури — астенік — людина тендітної статури, з пласкою грудною кліткою, вузькими плечима, видовженими і худими кінцівками, видовженим обличчям, але сильно розвиненою нервовою системою, головним мозком;

2-й тип статури — пікнік — людина малого або середнього зросту, з вираженою жировою тканиною, опуклою грудною кліткою, великим животом, круглою головою на короткій шиї;

3-й тип статури — атлетик — людина з вираженою мускулатурою, пропорційною міцною статурою, широким плечовим поясом;

4-й тип статури— дипластик— людина з неправильною статурою.

До виділених типів будови тіла Кречмер співвідніс певні типи особистості.

Астенік — він замкнений, схильний до міркувань, до абстракції, важко пристосовується до оточення, чутливий, вразливий, "люди, які тонко відчувають", ідеалісти-мрійники, холодні владні натури й егоїсти, сухарі і безвладні, у них відбувається коливання між чутливістю і холодністю, між загостреністю і тупістю почуття ("скривдить іншого і при цьому образиться сам"), наполегливий, послідовний, невибагливий, витривалий. Зворотний бік цих переваг брак доброзичливості, приємного природного людинолюбства, їх можна розподілити на такі групи: 1) чисті ідеалісти і моралісти; 2) деспоти і фанатики; 3) люди холодного розрахунку.

Пікнік— його емоції коливаються між радістю і сумом, він товариський, відвертий, добродушний, реалістичний у поглядах, "веселі базіки", спокійні гумористи, сентиментальний тихоня, безтурботні любителі життя, активні практики. Серед них можна виділити такі типи історичних лідерів: 1) хоробрі борці, народні герої; 2) живі організатори значного масштабу; 3) примирні політики.

Атлетики — вони бувають двох видів: енергійні, різкі, впевнені в собі, агресивні або маловразливі, із стриманими жестами і мімікою, невисокою гнучкістю мислення.

Абсолютно "чистих" типів статури менше, ніж змішаних. Кожен з виділених у наведених класифікаціях типів особистості можна фіксувати і на основі морфологічних ознак. Класифікацію психологічних типів К. Юнга було покладено в основу со-ціоніки. У візуальному плані, за даними соціоніків, раціональ-ність-ірраціональність краще спостерігається в профілі обличчя.

Раціональні профілі різкіше окреслені, більш кутасті, виділяються окремими деталями або їх сукупністю (лінія носа, носо-губної зморшки, підборіддя, надбрівних дуг та ін.); "ірраціональні" — мають більш м'які і плавні лінії профілю обличчя.

Інтуїтивні типи, як правило, мають високий лоб, слабо окреслене, або невелике трикутне підборіддя; їхнє обличчя нагадує скоріше овал, ніж круг.

Сенсорні типи — круглолиці, підборіддя пружне, а лоб, якщо й високий, то скошений назад.

Мислительний і емоційний типи розрізняються за активністю верхньої і нижньої частин обличчя. Перший маніпулює більше верхньою частиною (наморщує лоб, розкриває і щурить очі), а другий — нижньою (посмішка, зуби, щоки). Мислительні типи більш "кістляві", у емоційних — переважає бріошина і низ грудної клітки, у сенсорних — м'язова маса тіла (кращі культуристи, штангісти, борці, як правило, належать до сенсорного типу). Інтуїтивні типи мають серед усіх інших найдовші ноги, їм також морфологічно більш властиві довгі пальці рук і довга шия.

Не менш важливого значення у візуальному спілкуванні мас специфічна знакова система, яка вивчається наукою кінесикою. Шведський дослідник К. Бердвістл запропонував виділити одиницю тілорухів людини — кін (грец. кіпета — рух), або кінему (аналогічно фонемі в лінгвістиці). Із кінів утворюються кінемор-фи (щось подібне до фраз), які й сприймаються в ситуації спілкування. На основі пропозицій Бердвістла було створено на кшталт "словника" тілорухів, навіть з'явились роботи про кількість кінів в різних національних культурах. З метою визначення "сітки" основних зон людського обличчя, тіла, рук тощо Бердвістл поділив все тіло людини на 8 зон: обличчя, голова, рука права, рука ліва, нога права, нога ліва, верхня частина тіла, нижня частина тіла.

Смисл побудови словника в тому, щоб одиниці — кіни, були прив'язані до певних зон тіла тоді і запишуться в тілорухи. Подібний варіант було запропоновано для запису виразу обличчя, міміки. В літературі визначено більш як 20 000 описів виразу обличчя. Щоб якось їх класифікувати, дослідник П. Екман запропонував методику, яка отримала назву FAST — Facial Affect Scoring Technique. Принцип той самий: обличчя умовно поділяється на три зони горизонтальними лініями (очі і лоб, ніс і ділянка носа, рот і підборіддя). Далі виділяються шість основних емоцій, які найчастіше виражаються за допомогою мімічних засобів: радість, гнів, здивування, огида, страх, сум. Фіксація емоції відповідної "зони" дозволяє визначити більш-менш правильно мімічні рухи. Ця методика поширена в медичній (патопсихологічній) практиці.

Знання зовнішніх ознак людини, їхній зв'язок з іншими особливостями особистості дуже необхідно психологу, лікарю, менеджеру, актору взагалі кожному спеціалісту, діяльність якого пов'язана зі спілкуванням з людьми. Розпізнавання індивідуально-психологічних особливостей особистості шляхом безпосереднього візуального сприйняття, як уже зазначалось, має велике значення в невербальній комунікації. Тому не дивно, що й сучасна наука виявляє неабиякий інтерес до досліджень "мови тіла".

Так, сучасний російський дослідник І. Стернін подає систему найбільш типових поз та жестів, що свідчать про увагу або неувагу вашого співрозмовника (аудиторії).

Про увагу до мовця можна говорити, якщо:

погляди слухачів спрямовані до того, хто говорить;

положення тіла — корпус нахилений в бік мовця; слухач посунувся на краєчок стільця, щоби бути ближче до нього;

нахил голови вбік — ознака зацікавленості. Про неувагу свідчить таке:

погляд слухача спрямовано вбік;

— тіло напружене, посадка пряма, ноги зведені та рівно стоять на підлозі (така поза часто імітує увагу);

— голова не нахилена, слухач тримає її прямо, хребет випрямлений;

— слухач робить такі рухи: голова випрямляється, плечі піднімаються, потім опускаються, погляд починає блукати по сторонах — це свідчить про втрату думки, втрату уваги;

— тіло набуває пози, спрямованої в бік виходу;

— ноги витягнуті вперед та перехрещені, тіло відкинуте назад, голова опущена вперед (часто означає незгоду);

— голова підпирається всією долонею;

— автоматичне постукування кінцівками (пальці рук, ноги) або якимось предметом (ковпачком ручки тощо) по підлозі або поверхні столу; це вираз нетерпіння, причому чим швидший темп постукування, тим нетерпіння більше;

малювання на папері сторонніх предметів;

застиглість очей, немиготливий погляд (імітація уваги);

легке погладжування носа;

міцно зчеплені руки;

погладжування шиї (у чоловіків);

поправлення зачіски, похитування ногою, пошуки чогось у сумочці (у жінок);

рука торкається вуха та опускається вниз; або — губ та опускається вниз (приховане бажання заперечити, перебити);

застібання піджака (у чоловіків).

При інтерпретації того чи іншого жесту варто брати до уваги багато чинників: національно-культурні традиції, вік людини, фізіологічний стан тощо. Але якщо невербальні моменти суперечать тому, що людина говорить, то варто вірити саме їм, а не словам.

Отже, 80 % успіху в спілкуванні забезпечує добре розвинена психологічна спостережливість. Для ефективного спілкування необхідно добре орієнтуватися в ролях, станах, властивостях особистості. Джерелом інформації про це слугує зовнішність партнера по спілкуванню, його мова, поведінка і особливо поведінка невербальна.

Створення правильного уявлення про іншу людину потребує тривалих повторних контактів і значних зусиль інтелекту, інтуїції і почуттів. При короткочасних контактах звичайно треба базуватися на сформовані еталони сприйняття. Ототожнюючи співрозмовника з визначеним еталоном на основі деяких загальних ознак між ними, ми приписуємо йому одночасно і безліч інших рис, що, з нашого досвіду, звичайно трапляються в людей такого типу. Тут необхідно використовувати цілу систему корекції своїх оцінок.

Слабые сигналы - это особенности внешнего вида, жесты, мимика, поведение, привычки - все, что мы можем воспринимать, общаясь с человеком. Эти сигналы, если уметь их замечать, позволяют делать уверенные выводы о том, что из себя представляет человек и чего от него в связи с этим можно ожидать.

Цвет одежды

Синий - умиротворенность, внутренняя гармония и благополучие.

Зеленый - стремление доминировать, доказать свою значимость.

Красный - энергичность, активность.

Желтый - надежда на перемены к лучшему.

Фиолетовый - стремление быть в центре внимания.

Коричневый - неблагополучие, подавленность.

Черный - негативизм, агрессивность.

Белый - открытость новым впечатлениям, внутренняя чистота.

Серый - закрытость, попытка произвести впечатление зрелости.

Руки и пальцы

Люди с симметричными руками имеют более высокий половой потенциал. Определить, каким потенциалом для продолжения рода обладает мужчина или женщина можно очень просто: достаточно сравнить размеры правой и левой рук. Как показали исследования, представители обоего пола с абсолютно симметричными руками имеют более высокий половой потенциал, чем те, у кого руки ассимметричны.

Чем длиннее безымянный палец - тем лучше играешь в футбол и делаешь детей. Если пальцы длинные, тонкие - их обладателю свойственна чувствительность, он предпочитает тонкую работу. Короткие и толстые - принадлежат, скорее всего, упорному, стойкому человеку; сила и расчет берут в нем верх над чувствительностью.

Манера аплодировать

· если левая рука сверху - поступки диктует интуиция, правая - предпочтение отдается логике;

· громко хлопает в ладоши - открыт и непосредствен; если что-то нравится, то недвусмысленно дает об этом знать, если нет - наделает много шуму;

· аплодируя, хлопает пальцами по ладони - робкий, неуверенный человек; приходит в замешательство, встретив другое мнение; стесняется собственного молчания.

Жесты

Жесты, в отличие от почерка и черт лица, гораздо легче подделать, т.е. изобразить то, что нужно на данный момент. Но... природа человеческая лукава: вдруг позабудешь заученный урок и непроизвольно дашь волю физиологически и психологически более адекватному мышечному движению. Жесты, поза, мимика - древнейшая система коммуникации человеческого сообщества, и ее программные блоки чрезвычайно прочно закреплены в нашем подсознании. Следует учитывать культурные традиции, поскольку каждый народ и нация имеют свои особенности в передаче информации и душевного состояния посредством жестикуляции. Однако слой социальной культуры всегда несоизмеримо более тонок, по сравнению с мощным пластом древнейших сигнальных рефлексов общения. Вот эти "коммуникативные архетипы" зачастую и прорываются непроизвольным движением в наших вполне современных и окультуренных жестах.

Цвет глаз и характер

Темные - Мужчины: упорны, выносливы, при трудностях становятся вспыльчивы и раздражительны, импульсивны, темпераментные. Если руководят, то обижают подчиненных, решения принимают быстро и правильно, не выносят рутины. Женщины: решительны и непреклонны, характер сильный, волевой, всегда стремится настоять на своем и будет находиться рядом с мужчиной пока это ее устраивает.

Серые - Мужчины: упорны и решительны, беспомощны перед рутиной, не требующей ума. Женщины: неспокойны, непостоянны, неуравновешенны, подвержены частой смене настроений.

Светло-коричневые - замкнуты, индивидуальны, легко справляются с рутиной, не любят приказов, лучше работают самостоятельно.

Голубые - выносливы, сентиментальны, житейское однообразие их угнетает, люди настроения.

Зеленые - Мужчины: счастливы, стабильны, богатое воображение, знают свои возможности, сосредоточены, терпеливы, строги, но справедливы, с устойчивой психикой, умеют слушать и руководить. Женщины: замкнутость, необщительность, самодостаточная личность.

Серо-голубоглазые - молчаливы и холодны, соблюдают дистанцию и знают себе цену.

Оттенки цветов свидетельствуют о неординарности личности.

Уши

Если уши среднего размера и четко очерчены , то перед Вами человек с устоявшимися привычками. Практичный и точно знающий, как организовать свою жизнь так, чтобы остальные ему не сильно мешали. Он умеет найти устойчивое равновесие между семьей, карьерой и всем остальным.

Высоко расположенные уши говорят о том, что человек умен и стремится к лидерству. Если вы попробуете его подавлять - это закончится для Вас плохо.

Маленькие уши указывают на замкнутость, застенчивость и нежелание допускать посторонних в свой внутренний мир. Эти люди романтичны и верят в глубокие чувства и серьезные отношения.

Оттопыренные уши свидетельствуют, что, несмотря на излучаемую уверенность в себе, данный человек застенчив и с удовольствием пойдёт на поводу у сильной женщины.

Походка

Мало кому известно, что походка человека может подробно рассказать не только о его характере, но и об определенных нюансах сексуального поведения и даже возможных перспективах брачных отношений с ним.

Человек, передвигающийся танцующей походкой, обычно несерьезен, забывчив, обещает многое, но слово почти никогда не держит. Цепи Гименея «танцоров» не соблазняют, а если они и вступают в брак, то уже в далеко не молодом возрасте.

Тихий, неуверенный шаг с опорой на носок принадлежит людям, которые не любят привлекать к себе внимание. Обычно они углублены в свои мысли и переживания в силу угрюмости характера и некоммуникабельности. Впрочем, это не мешает им быть достаточно сексуальными, но вот в категорию «отличный семьянин» они попадают редко.

Звучная, громкая походка с подчеркнутым стуком каблуков характеризует несдержанного и бесцеремонного человека. Обладатели «громкой» походки обычно очень легко идут на любовные контакты, часто меняют партнерш. Но, попав в руки сильной, волевой женщины, сумевшей разгадать их природу, вполне могут поддаться ее влиянию и воспитанию и в будущем способны стать неплохими мужьями и родителями.

Тяжелая шаркающая походка и недвижно висящие при ходьбе руки свидетельствуют об отсутствии воли или же о пресыщенности жизнью. Такие люди вялы, скучны в жизни и в постели.

Скорый, стремительный шаг принадлежит натурам горячим, которые думают и решают так же быстро, как и ходят. Это обычно удачливые бизнесмены, чьи дни наполнены самыми разнообразными событиями, и им везде нужно успеть. Они любят работать и любят отдыхать. Однако в интимных делах они так же горячи и нетерпеливы и больше всего заботятся о своих радостях, нежели о желаниях партнерши. При этом заботливые семьянины и любящие отцы.

Медленный или «журавлиный» шаг характеризует людей равнодушных, недовольных всем и вся. Нередко они брюзжат по поводу повышения платы за отопление даже в минуты любовных утех. Семейная жизнь с подобными «журавлями» тяжела, безрадостна и бесперспективна.

Размеренный, степенный шаг говорит о том, что перед вами спокойным, уравновешенный человек, не подверженный никаким чудачествам или легкомыслию. Его рациональность и консервативность, конечно, могут показаться порой невыносимыми, зато в семейных отношениях он верный и очень надежный человек.

Если мужчина при ходьбе сильно размахивает руками, то это свидетельствует о живости и непосредственности его характера, старательности и целеустремленности, искренности чувств, в том числе и любовных. Если же при этом он еще ставит ноги легко и пружинисто, то считайте, что вы нашли свой идеал - прекрасного любовника, заботливого мужа, любящего отца ваших детей.

Одежда

Безусловно, современный человек одевается по моде. Но индивидуальные предпочтения все же нет-нет, да и вырываются наружу. Когда человек одевает то, что ему больше всего подходит, он будто возвращается после тяжелого рабочего дня домой. Еще момент: подметьте то настроение человека, с которым он облачается в одеждувыходного дня без приема гостей. В своем личном быту человек полновластный хозяин. Его психологический портрет мы по возможности и должны "снять".

Итак, вельвет предпочитают люди комфорта, благоустройства и обеспеченности. Вы всегда их сможете купить, предложив достойную цену. Те, кто страстно любят облачаться в велюр или замшу, имеют втайне припасенный "прикуп", а еще - до поры времени не разглашаемые полезные связи. Любители "чисто" кожаной одежды хотят не только чувствовать себя защищенными, но и иметь карт-бланш для нанесения атакующего удара. Бархат - однозначно заявляемый имидж преуспевания, достоинства и снобизма. Те, кто страстно любят фланель, почти открыто заявляют о желании получать ласку, внимание и заботу о своей особе. Шерстяной свитер добавляет нашим цивилизованным натурам некую толику чувственной непосредственности и генетической силы. Шелковая ткань - символ праздника, торжества и веселья одновременно.Коттон, или плотный хлопок - это жесткие бойцы, но только на избранном направлении. Во всех остальных случаях они руководствуются предельно здоровым рационализмом без излишних сантиментов. Лён - это практичность и адаптивность.

Стиль самой одежды, а не только ее материал может многое поведать психодиагносту.

Питомцы

Человек раскрывается в мелочах и деталях, надо только уметь их подмечать. Конечно, можно полностью вжиться в чужую роль, но даже она будет носить отпечаток индивидуальной неповторимости. Например, в той или иной привязанности и любви к братьям нашим меньшим, т.е. животным.

Котов любят натуры независимые и не терпящие вторжения в их личную жизнь. И еще они высоко ценят комфорт и всяческие бытовые удобства, не страдая при этом "вещизмом".

А вот собаку всегда заведет тот, кто не только плохо переносит одиночество, но и стремится сделать карьеру. Прежде всего в сфере управления, поскольку пес - идеальный "полигон" для наработки командных навыков.

Ну, а кто же любит разводить рыбок - в аквариуме либо в собственном пруду, как правило, натуры ранимые и потому стремящиеся "построить" вокруг себя порядок и гармонию.

Те, кто содержат в своем доме крыс, мышей, хомячков, ручную ондатру или нутрию - прежде всего натуры очень деятельные, работящие, до крайности любопытные и, как ни удивительно, не агрессивные, к тому же любящие уют и чистоту.

Паук - символ одиночества, предельного терпения, трудолюбия и упрямства. Следует учесть, что эти люди скорее изображают страх, нежели его испытывают на самом деле. Пожалуй, они из разряда охотников-одиночек.

Интересен психоанализ тех, кто любит заводить черепах. У таких людей мощно развито подсознание, они способны тонко и целостно чувствовать и передавать взаимосвязь времен, явлений и процессов.

Те, кто удосужится завести себе свинку - точно принимает жизнь во всех ее проявлениях.