Тема 2. Основні методи психодіагностики

Выделяют объективный, субъективный и проективный подходы. При объективном подходе диагностика психических особенностей личности определяется на основании методов, применяемых человеком при выполнении деятельности и ее результативности. Согласно субъективного подхода анализ психических процессов производится путем самооценки человека на основании информации, которую человек предоставил о себе. При данном подходе оценивается поведение человека в определенных ситуация. При проективно подходе диагностика психики осуществляется на основании взаимодействия человека и внешним нейтральным материалом, становящимся объектом внимания вследствие его неопределенности.

          Рисунок 1 – Методики психодиагностики в зависимости от подхода

В объективном подходе представлены два основных вида методик – методика тестирования интеллекта и диагностики личностных способностей. Методика тестирования интеллекта направлена на определение умственного развития человека, а методика диагностики личностных способностей призвана определять способности человека, напрямую не связанные с интеллектом (так называемые свойства характера). Применение диагностики интеллекта и свойств характера одновременно позволяет получить представление о психических мотивах, которыми руководствуется человек при принятии решения относительно своих действий.

У співвідношенні з науковим підходом, погрібно відзначити, що в психодіагностичних процедурах кожен з параметрів, що вивчається, повинен бути теоретично обґрунтованим, мати практичне значення і бути адекватним до певної діяльності. Психодіагностичні процедури повинні мати вимірювально-дослідну направленість на отримання якісних та кількісних характеристик. Зараз психодіагностичний метод може бути реалізований у вигляді трьох різних підходів:

1) об'єктивний діагностичний підхід (на основі оцінки успішності реальної і змодельованої діяльності);

2) суб'єктивний підхід (на основі даних, які піддослідний повідомляє про себе; самооцінка; самоаналіз);

3) проективний підхід (на основі аналізу поведінки чи діяльності у певній ситуації або роботі з неструктурованим стимулом).

 

Наведемо класифікацію психодіагностичних процедур:

1. Діагностичні методи, які засновані на завданнях, що передбачають правильну відповідь, або завданнях відносно яких правильних відповідей не існує. До першого типу належать більшість інтелектуальних тестів, тести соціальних здібностей, деяких особистісних рис.

2. Вербальні і невербальні психодіагностичні методики. Вербальні (пам'ять, уява, система переконань в опосередкованій мовою формі). Невербальні (мовлення застосовується лише для інструкцій, саме ж виконання завдань спирається на невербальні здібності - перцептивні, моторні).

3. Основою третьої класифікації є характеристика головного методичного принципу, який закладений в основу данного прийому.

А. Об'єктивні тести (методики, в яких можлива правильна відповідь, тобто правильне виконання завдання).

Б. Стандартизовані самозвіти, в свою чергу, включають:

— тести-питальники;

— відкриті питальники, які передбачають наступний контент-аналіз;

— шкальні техніки, побудовані за принципом семантичного диференціалу;

— остуда і методики класифікації;

— індивідуально-орієнтовані техніки типу рольових репертуарних решіток.

В. Проективні техніки. Проективні тести засновані на тому, що недостатньо структурований матеріал, який виступає в якості «стимулу», при відповідній організації всього експерименту в цілому породжує процеси фантазії, уяви, в яких розкриваються ті чи інші характеристики суб'єкту.

Г. Діалогічні (інтерактивні) техніки (бесіди, інтерв'ю, діагностичні ігри).

Галузі застосування тестів:

— освіта, підвищення кваліфікації.

— профорієнтація, профпідготовка, підбір і розстановка кадрів.

— психологічні науково-практичні дослідження.

— консультативна і психотерапевтична допомога.

— психологічне консультування підприємств.

— судово-психологічна експертиза.

Тест дозволяє з наперед обумовленим ступенем ймовірності визначити актуальний рівень розвитку в людини необхідних знань, особистісних характеристик, вмінь і навичок. На відміну від інших психологічних методів дослідження, психодіагностика дозволяє отримати кількісні та якісні оцінки вимірювальних характеристик.

 

Переваги

Об'єктивність - результати тестування можуть бути оцінені кількісно та якісно і зовсім не залежно від суб'єктивного підходу дослідника.

Оперативність - збір інформації у відносно короткі терміни.

Прицільність отримання інформації про певні якості особистості і поведінки, а не про людину взагалі.

Практичність - результати тестування об'єктивно визначають варіанти вибору подальшого психологічного впливу.

 

Недоліки

Результати тестів, як правило, дають лише актуальний зріз якості, яка вимірюється, тоді як більшість характеристик особистості і поведінки здатні динамічно змінюватись.

Обмежена галузь виміру психологічних якостей, неможливість робити цілісні висновки про людину.

Для складання більш повного «психологічного» портрету особистості чи групи необхідно застосовувати комплекс науково-обґрунтованих тестів.

Грамотне і кваліфіковане використання можливе лише за умови засвоєння психодіагностом принципів психодіагностики, наявності необхідного базового рівня психологічної підготовки, а також дотримання професійної етики психолога.

 

Критерії якості

Професійний психологічний тест повинен відповідати наступним головним критеріям якості:

— валідність (з англ. - дійсний, маючий силу) означає, що тест годиться саме для виміру тієї якості, на яку він спрямований. Валідність тесту дає відповідь на запитання: «З якою метою застосовується тест?», «Що він вимірює?» Мірою валідності служить коефіцієнт кореляції тесту з певним критерієм;

— надійність тесту означає точність психологічних вимірів, свободу від огріхів процедури тестування і виражається: по-перше, в стійкості і стабільності результатів при повторному тестуванні, по-друге, вступені еквівалентності з іншими паралельними тестами, однаковими за формою та метою;

— науковість тесту означає його зв'язок з фундаментальними дослідженнями, його наукове обґрунтування.