1.7 Основні напрямки та шляхи зменшення шкідливого впливу автотранспорту на навколишнє середовище

Основні напрямки та шляхи зменшення шкідливого впливу автотранспорту на довкілля наведено в табл.8

Таблиця 8 – Основні напрямки та шляхи зменшення шкідливого впливу

автотранспорту на довкілля

Вдосконалення двигунів внутрішнього згоряння. Удосконалення процесу згоряння палива в двигуні внутрішнього згоряння, застосування електронної системи запалювання призводить до зменшення вмісту у вихлопах шкідливих речовин.

Нейтралізатори. На сьогодні велика увага приділяється розробленню пристроїв зниження токсичності – нейтралізаторів, якими можна оснастити сучасні автомобілі. Спосіб каталітичного перетворення продуктів згоряння полягає в тому, що відпрацьовані гази очищаються, вступаючи в контакт з каталізатором.Одночасно відбувається допалювання продуктів неповного згоряння, що містяться у вихлопі автомобілів.

Значно поліпшити склад вихлопних газів можна за допомогою різних добавок до палива. Вчені розробили присадку, яка знижує вміст сажі у вихлопних газах на 60-90% і канцерогенних речовин - на 40%.

Прості ефіри як паливо мають ряд переваг. Використовуються як добавка до палива. Ефіри додаються в автомобільні бензини (диметиловий і диетиловий ефір). Диметил додається в камеру згоряння до зрідженого газу – метанолу або стандартного дизельного палива. Збільшується емісія оксидів азоту.

Останнім часом на нафтопереробних підприємствах широко впроваджується процес каталітичного риформінгу низькооктанових бензинів. Як наслідок, можна випускати неетильовані, малотоксичні бензини. Використання їх знижує забрудненість атмосферного повітря, збільшує термін служби автомобільних двигунів, скорочує витрату палива.

Газ замість бензину. Високооктанове, стабільне за складом газове паливо добре змішується з повітрям і рівномірно розподіляється по циліндрах двигуна, сприяючи більш повному згорянню робочої суміші. Сумарний викид токсичних речовин у автомобілів, що працюють на зрідженому газі, значно менше, ніж у машин з бензиновими двигунами..

При роботі двигуна на газі відбувається більш повне згоряння суміші. А це призводить до зниження токсичності відпрацьованих газів, зменшення нагароутворення і витрати оливи, збільшення моторесурсу. Крім того, скраплений газ дещо дешевший бензину.

Розвиток електромобілів. До найбільш перспективних транспортних засобів прийдешнього сторіччя відносять електромобіль. Однак його джерела енергії – акумуляторні батареї – поки не можуть конкурувати з бензином і дизельним паливом. Без якісного стрибка їх характеристик електромобілі будуть мати обмежене застосування (перевезення по заданих маршрутах, виставочні, паркові й інші закриті зони). Поки вони не сумірні з традиційними автомобілями ні за технічними даними, ні за вартістю та зручністю експлуатації.

Конкурентоспроможний і порівняно "чистий" транспортний засіб сьогодні можна розробити тільки за схемою "гібридного електромобіля" з комбінованою енергетичною установкою, що включає двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ), електродвигун і буферний нагромаджувач енергії. Дослідження підтверджують техніко-економічну доцільність створення такого електромобіля, що приблизно на порядок "чистіше" звичайного автомобіля через меншу витрату палива і роботи ДВЗ в оптимальному режимі.

Автомобіль XXI століття повинен бути екологічно чистим. В усіх розвинених країнах реалізуються державні програми з впровадження екологічного й економічного транспорту. Так, у США по програмі PNGV (співробітництво в створенні нового покоління транспортних засобів) у 1999 – 2004 рр виділено 161 млн. дол. на розробку прототипу екологічно чистого легкого автомобіля з витратою палива не більш 3 л на 100 км.

Проблема забруднення повітря автотранспортом постала особливо гостро останнім часом і в Європі . У зв’язку з цим були затверджені “Євростандарти” щодо токсичності викидів автомобілів (табл.9 )

Таблиця 9 – Євростандарти на токсичні викиди автомобілей

Стандарт	Рік введення стандарту	Вміст викидів у вихлопних газах
		Одиниці виміру	Бензинові двигуни				Дизельні двигуни
			CO	CH	NOx	Тверді частки	CO	CH+NOx	Тверді частки
Євро-0	1988	г/км	2,7	0,55	0,45	0,56	2,5	1,5	0,4
Євро-1	1993	г/км	2,5	0,4	0,35	0,36	1,5	1,1	0,25
Євро-2	1996	г/км	2,2	0,5	0,25	0,2	1,0	0,8	0,1
Євро-3	1999	г/км	2,3	0,2	0,15	0,15	0,64	0,56	0,05
Євро-4	2005	г/км	1,0	0,1	0,08	0,1	0,5	0,3	0,025
Євро-5	2008	г/км	1,0	0,075	0,06	0,005	0,5	0,2	0,05

СО – оксид вуглецю; СН – вуглеводні; NO_x – оксид азоту.

Висновки

Вплив транспорту на навколишнє середовище багатосторонній. Він поширюється на наступні елементи навколишнього середовища та здоров'я людини :

1. При виробництві автомобіля відбувається споживання ресурсів (сировина для виробництва і експлуатації, паливо, кисень, вода і т.ін.);

2. При будівництві транспортної інфраструктури (автомагістралі, СТО, АТП, АЗС тощо) відбувається виведення земель із сільськогосподарського обороту, відводяться землі лісових і гірських масивів;

3. У процесі експлуатації автомобіля відбувається забруднення атмосфери газоподібними речовинами (відпрацьовані гази, картерні гази, вуглеводні, випари моторного палива, викиди підприємств, що обслуговують автомобіль);

4. Також у процесі експлуатації автомобіля в атмосферу викидається пил, до складу якого входить: придорожній пил, сажа, продукти зношування автомобільних шин і фрикційних елементів;

5. Певної шкоди навколишньому середовищу завдається і при утилізації вузлів і агрегатів автомобіля;

6. Автомобіль є джерелом шуму та вібрації, а також теплового і електромагнітного випромінювання.

Автомобіль втілив мрію людини про вільне пересування, проте його називають чумою XX століття. Завоювавши планету, він став головним споживачем невідновлюваних природних ресурсів, забруднювачем землі, води і повітря, джерелом шуму і небезпеки. Тимчасом необхідно приділити основну увагу головному питанню – взяття під повний контроль розроблення перспективних напрямків зменшення впливутраспорту на довкілля.

Перелік використаної літератури

1.Адасинский СА. Городской транспорт будущего. — М.: Наука, 1999.

2.Аксенов И.Я., Аксенов В.И. Транспорт и охрана окружающей среды. — М.: Транспорт,1986. — 176 с.

3.Аксенов И.Л. Единая транспортная система. — М.: Трансгторт,1980. - 213 с.

4.Бiлявський Г.О., Падун М. М., Фурдуй Р.С. Основи екологiї: Пiдруч. для студентiв природ. фак. вищ. навч. закладiв. — 2 — ге вид., зi змiнами. — К.: Либiдь, 2005. — 368 с.

5.Бiлявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй РС. Основи загальноi екологii. — К.: Либiдь, 1995.- 343 с.

6.Говорун А.Г., Скорченко В.Ф. Худолiй М.М. Транспорт i навколишнє середовище. К.: - Урожай. 1992. — 144 с.

7.Гутаревич Ю.Ф. Охрана окружающей среды от загрязнения выбросами двигателей. — К.: Урожай, 2009. — 224 с

8.Дробот В.В., Косицин П.В, Лукьяненко А.П., Могила В.П. Борьба с загрязнением окружающей среды на автомобильном транспорте. — К.: Технiка, 1979. — 215 с.

9.Екологiчне управлiння: Пiдручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкiн, Г.О. Бiлявський та iн. — К.: Либiдь, 2004.