Лекція 2. Загальні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків.

1. Основні етапи онтогенезу та їх особливості.

2. Ріст і розвиток організму дітей і підлітків.

3. Вікова періодизація.

4. Поняття про біологічний вік людини.

5. Акселерація та ретардація організму. Поняття про сенситивний період.

6. Класифікація критичних періодів онтогенезу людини.

1. Основні етапи онтогенезу та їх особливості.

Онтогенез (індивідуальний розвиток організму) - сукупність перетворень, що зазнає організм від зародження до кінця життя. Термін введений німецьким біологом Е. Геккелем (1866).

В онтогенезі виділяють два відносно самостійних етапи розвитку: пренатальний і постнатальний. Перший починається з моменту зачаття і продовжується до народження дитини, другий - від моменту народження до смерті людини. Перший етап в середньому триває 280 днів. Тривалість другого для всіх людей різна і в ньому виділяють наступні періоди розвитку: ранній, зрілий і заключний (період старіння).

Для працівників фізичної культури особливо цікавим є той період онтогенезу, коли в організмі відбувається найбільш інтенсивне фізичний розвиток і формування психіки людини, коли організм найбільш чутливий до засобів фізичного виховання. Це період від народження до 18-20 років.

У постнатальний період організм людини у своєму розвитку проходить три основних етапи: еволюційний, стабільний та інволюційний. На всіх цих етапах клітини і тканини тіла безперервно оновлюються. На зміну клітинам, які руйнуються і зникають утворюються нові. Таким чином організм легко пристосовується до змін, умов існування, умов діяльності, у тому числі і спортивної.

Еволюційний етап характеризується переважанням структур, які утворюються над тими, що руйнуються. Тому у цей період відбувається збільшення маси тіла, активної її частини, без урахування жирового компоненту. На цьому етапі може спостерігатися збільшення розмірів тіла на стільки, що вони будуть аналогічні розмірам тіла дорослої людини так званим дефінітивним розмірам. Збільшення маси тіла, органу або частини тканини обумовлено збільшенням кількості і розмірів неклітинних утворень що називається ростом. Таким чином, ріст – це кількісне збільшення клітинної маси. При досягнення певного рівня кількісних змін відбувається зміна одного якісного стану організму (або його складових) іншим, тобто відбувається розвиток. Він визначається як незворотна, спрямована, закономірна зміна організму у зв’язку з віком, досягнення нового якісного стану. У процесі онтогенезу ріст і розвиток постійно доповнюють один одного.

Стабільний етап характеризується зрівноваженістю процесів утворення і руйнування клітин і збереження відносно незмінними маси і розмірів тіла. Проте ця стабільність є умовою, оскільки зміни, що відбуваються в організмі, є не такими вираженими порівняно з еволюційним та інволюційним етапами. Припинення росту, збільшення «активної» маси тіла, свідчить про настання зрілості. У цей період маса тіла продовжує збільшуватися за рахунок відкладання жирових тканин.

Інволюційний етап онтогенезу відрізняється переважанням процесів руйнування структур організму, а тому – зменшення маси і розмірів тіла. На цьому етапі у найбільшій мірі проявляються процеси старіння організму, яке визначається як сукупність біологічних процесів, що відбуваються в органах і системах тіла у зв’язку з віком, і які зменшують адаптаційні можливості організму.

Старіння спричинює дезинтеграцію функцій організму і підвищує ймовірність смерті. Тому до істинно старечих змін відносять лише ті, які знижують його життєспроможність. Поруч з ними, існують зміни які зміцнюють організм, підвищують надійність його органів і систем. Їх називають компенсаторними старечими. Розвиток істинно старечих і компенсаторно старечих змін відбувається неодночасно і нерівномірно як в різних органах , так і в цілому організмі.