
- •Завдання курсового та дипломного проектування
- •Розділ і курсове проектування Зміст курсового проекту
- •1 Загальний розділ
- •2 Технологічний розділ
- •Початкові дані
- •Приведення різномарочного рухомого складу до однієї марки автомобіля
- •2.3 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів
- •2.4 Розрахунок виробничої програми атп
- •2.4.1 Визначення кількості впливів по парку за рік
- •2.4.2 Визначення кількості впливів по парку за зміну
- •2.5 Розрахунок річних обсягів робіт в атп
- •2.5.1 Коригування нормативних трудомісткостей
- •2.5.2 Розрахунок річних обсягів робіт то і пр
- •2.5.3 Визначення трудомісткості допоміжних робіт.
- •2.5.4 Розрахунок трудомісткості робіт в підрозділі, який проектується
- •2.6 Розрахунок кількості виробничих робітників
- •2.7 Розрахунок кількості постів і ліній для зони
- •Кількість постів і ліній зони що
- •2.8 Вибір обладнання
- •2.9 Розрахунок площі виробничого приміщення
- •2.10 Розрахунок площі допоміжних приміщень
- •Розділ іі дипломне проектування
- •І загальний розділ
- •1.1 Вступ
- •1.2 Характеристика атп
- •1.3 Характеристика об'єкту проектування
- •1.4 Мета проекту
- •2 Технологічний розділ
- •3 Організаційний розділ
- •3.1 Організація і керування виробничим підрозділом
- •3.2 Організація роботи у підрозділі
- •4.3 Вимоги до приміщення
- •4.4 Організація і розрахунок освітлення
- •4.5 Організація і розрахунок опалення
- •4.6 Організація і розрахунок вентиляції
- •4.7 Організація енергобезпеки
- •4.8 Організація протипожежної безпеки
- •4.9 Охорона навколишнього середовища
- •4.9.7 Розрахунок викидів забруднюючих речовин при зварюванні і різанні металів
- •5. Економічний розділ
- •Графічна частина
- •Розділ ііі оформлення розрахунково-пояснювальної записки і графічного матеріалу
- •3.1 Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •3.2 Вимоги до оформлення графічної частини
- •Розділ іv довідкові матеріали
- •Нормативи пробігу до капітального ремонту автомобілів та причепів
- •Продовження таблиці 2
- •Нормативи трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту дтз
- •Категорія умов експлуатації
- •Коефіцієнт коригування нормативів в залежності від умов експлуатації – к1
- •Коефіцієнт коригування нормативів в залежності від природно – кліматичних умов
- •Розділ V додатки
- •Додаток 6
- •Технічні показники проекту
- •Пояснювальна записка
2.9 Розрахунок площі виробничого приміщення
Площі виробничих приміщень визначають одним з наступних методів:
аналітично (приблизно) за питомою площею, що доводиться на один автомобіль, одиницю устаткування або одного робочого;
графічно (точніше) по планувальній схемі, на якій в прийнятому масштабі викреслюються пости (потокові лінії) і вибране технологічне устаткування з урахуванням категорії рухомого складу і з дотриманням всіх нормативних відстаней між автомобілями, устаткуванням і елементами будівель;
графоаналітичним (комбінований метод) шляхом планувальних рішень і аналітичних обчислень.
Площа відділення визначається:
Fв = fоб . ρ, м2. ( 71 )
Настільне і настінне (підвісне) устаткування в сумарну площу устаткування ділянки не входить.
Площа відділення пов’язаного з заїздом автомобіля визначається за формулою:
Fв = (Fавт + fоб) ρ, м2. ( 72 )
При заїзді автомобіля або автопоїзда на ділянку (зварювальна, малярна, кузовна, шиномонтажна) площа, що займає рухомий склад, повинна підсумовуватися з площею устаткування.
Орієнтовно площа будь-якої зони ТО, ділянки діагностування при тупіковому розташуванні автомобілів без потоку або ПР, визначається:
Fз = (Fавт·Хп +fоб) ρ, м2; ( 73 )
де Fавт – площа автомобіля у плані, м2.
Fавт = Lавт · Вавт, м2 ( 74 )
де Lавт – довжина автомобіля, м
Вавт – ширина автомобіля, м
fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій обладнання, м2.
За наявності настільного, переносного устаткування і приладів, а також настінного підвісного устаткування в сумарну площу повинні входити площі столів, верстаків і стелажів, на яких встановлюється устаткування і прилади, а не площі самого устаткування. Якщо устаткування займає меншу площу в плані, чим площа встановленого на нього автомобіля, то в сумарну площу воно не включається. Прикладом можуть служити підйомники з габаритними розмірами підйомної платформи меншими, ніж габаритні розміри автомобіля.
Площа зон ТО при потоковому обслуговуванні:
FЗ = LЗ · ВЗ, м2. ( 75 )
де LЗ – довжина зони, м;
ВЗ – ширина зони, м.
LЗ= Lавт· Хп + а (Хп-1)+2а1, м; ( 76 )
де Lавт – довжина автомобіля, м.;
Хп – кількість постів на лінії;
а – відстань між двома послідовно розташованими автомобілями, м;
а1 – відстань від крайнього автомобіля до в?їздних (виїзних) воріт, м.
ВЗ = Хл·Вавт +(Хл - 1)·в1+2·в, м; ( 77 )
де Хл – кількість ліній;
в – відстань від продольної сторони автомобіля до стіни, м.
в1 – відстань між боковими сторонами автомобілів на постах , м.
При потоковому виконанні робіт по діагностуванню слід враховувати ті обставини, що діагностичні стенди при контролі технічного стану гальм автомобіля, причепа, як правило, дозволяють послідовно перевіряти гальмівні
механізми коліс спочатку передньої, потім задньої осей автомобіля і в такій же послідовності - причепа. В цьому випадку площу визначають за формулою:
LЗ= L'авт+Lавт· Х'п + а (Хп-1)+2а1, м; ( 78 )
де Х'п – кількість постів на лінії на яких перевіряють почергово спочатку передню, потім задню вісь автомобіля;
L'авт – довжина яку займає автомобіль в плані при двох положеннях( для автомобіля з 2-вісним причепом при чотирьох положеннях) , м.;
При визначені довжини зони ЩО, необхідно враховувати підпорний пост та тамбурний, а замість довжини автомобіля одного поста додається довжина мийної установки з відповідним збільшенням відстаней від неї до поблизу стоячих автомобілів. Площу зони ЩО визначають за формулою:
LЗ=Lавт·Хп + а·(Хп-1)+2·(Lавт+а)+2·а1, м; ( 79 )
Визначені довжина і ширина приміщень повинні відповідати довжині і прогону сітки колон (6, 9, 12, 18, 24 і 30 метрів). Після приведення визначених параметрів приміщень до стандартних величин визначається уточнена площа виробничого приміщення яка і приймається для подальших розрахунків.
Наприклад, розрахунком одержано, що ВЗ = 7,5 м., LЗ =39,7 м. В цьому випадку ширину приміщення зони можна прийняти з прольотом 9 м, а довжину будівлі – 42 м, тобто кратної 6 м (сітка колон 9х6 м).
Відступ від розрахункової площі при проектуванні або реконструкції будь-якого виробничого приміщення допускається в межах ±20% для приміщень з площею до 100 м2, та ±10% для приміщень з площею понад 100 м2.