
- •Завдання курсового та дипломного проектування
- •Розділ і курсове проектування Зміст курсового проекту
- •1 Загальний розділ
- •2 Технологічний розділ
- •Початкові дані
- •Приведення різномарочного рухомого складу до однієї марки автомобіля
- •2.3 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів
- •2.4 Розрахунок виробничої програми атп
- •2.4.1 Визначення кількості впливів по парку за рік
- •2.4.2 Визначення кількості впливів по парку за зміну
- •2.5 Розрахунок річних обсягів робіт в атп
- •2.5.1 Коригування нормативних трудомісткостей
- •2.5.2 Розрахунок річних обсягів робіт то і пр
- •2.5.3 Визначення трудомісткості допоміжних робіт.
- •2.5.4 Розрахунок трудомісткості робіт в підрозділі, який проектується
- •2.6 Розрахунок кількості виробничих робітників
- •2.7 Розрахунок кількості постів і ліній для зони
- •Кількість постів і ліній зони що
- •2.8 Вибір обладнання
- •2.9 Розрахунок площі виробничого приміщення
- •2.10 Розрахунок площі допоміжних приміщень
- •Розділ іі дипломне проектування
- •І загальний розділ
- •1.1 Вступ
- •1.2 Характеристика атп
- •1.3 Характеристика об'єкту проектування
- •1.4 Мета проекту
- •2 Технологічний розділ
- •3 Організаційний розділ
- •3.1 Організація і керування виробничим підрозділом
- •3.2 Організація роботи у підрозділі
- •4.3 Вимоги до приміщення
- •4.4 Організація і розрахунок освітлення
- •4.5 Організація і розрахунок опалення
- •4.6 Організація і розрахунок вентиляції
- •4.7 Організація енергобезпеки
- •4.8 Організація протипожежної безпеки
- •4.9 Охорона навколишнього середовища
- •4.9.7 Розрахунок викидів забруднюючих речовин при зварюванні і різанні металів
- •5. Економічний розділ
- •Графічна частина
- •Розділ ііі оформлення розрахунково-пояснювальної записки і графічного матеріалу
- •3.1 Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •3.2 Вимоги до оформлення графічної частини
- •Розділ іv довідкові матеріали
- •Нормативи пробігу до капітального ремонту автомобілів та причепів
- •Продовження таблиці 2
- •Нормативи трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту дтз
- •Категорія умов експлуатації
- •Коефіцієнт коригування нормативів в залежності від умов експлуатації – к1
- •Коефіцієнт коригування нормативів в залежності від природно – кліматичних умов
- •Розділ V додатки
- •Додаток 6
- •Технічні показники проекту
- •Пояснювальна записка
4.9.7 Розрахунок викидів забруднюючих речовин при зварюванні і різанні металів
На підприємствах автосервісу застосовується електродугове зварювання і газове різання металу. Склад і кількість забруднюючих речовин, що виділяються, залежать від марки електродів і зварюємого металу. В процесі зварювальних робіт виділяються зварювальна аерозоль, з'єднання марганцю, фториди, оксиди заліза, вуглецю, хрому, кремнію, діоксид азоту і безліч інших агресивних з'єднань.
Розрахунок кількості забруднюючих речовин проводиться за питомими показниками, приведеними до витрати зварювальних матеріалів.
У табл. 39 – 41 наводяться питомі показники виділення забруднюючих речовин при різних зварювальних роботах.
Розрахунок валового викиду забруднюючих речовин при усіх видах робіт електрозварювань виконується за формулою :
,
т/рік ( 122 )
де
– питомий показник виділення забруднюючої
речовини, г/кг, витрачаємих зварювальних
матеріалів;
В – вага витрачаємого зварювального матеріалу за рік, кг.
Максимально разовий викид визначається за формулою :
,
г/с ( 123 )
де b – максимальна кількість зварювальних матеріалів, що витрачаються протягом робочого дня, кг;
t – "чистий" час, що витрачається на зварювання протягом робочого дня, год.
Розрахунок валового і максимально разового викиду забруднюючих речовин при газовому зварюванні ведеться за тими формулами, що і для електродугового зварювання, тільки замість ваги електродів, які витрачаються, береться вага газу, що витрачається.
Питомі виділення забруднюючих речовин при газовому зварювані наведені в табл. 40.
Для визначення кількості забруднюючих речовин, що виділяються при газовому різанні металу, використовуються питомі показники (г/год), приведені в табл. 41.
Валовий викид при газовому різанні визначається для кожного газорізального поста окремо за формулою:
,
т/рік;
(
124 )
де qрi – питомий викид забруднюючих речовин, г/год. (табл. 37);
t – "чистий" час газового різання металу в день, год.;
n – кількість днів роботи поста за рік.
Максимально разовий викид при газовому різанні визначається за формулою :
,
г/с. ( 125 )
4.9.8 Розрахунок викидів забруднюючих речовин при митті деталей, вузлів і агрегатів
На підприємствах автосервісу для миття деталей, вузлів і агрегатів набули широкого поширення синтетичні миючі засоби (СМЗ) – «Лабомид- 101», «Лабомид- 203» та ін., основними компонентами яких є поверхнево-активні речовини і лужні солі. Крім того, для миття і очищення використовується гас. При використанні СМЗ виділяється кальцинована сода (карбонат натрію).
Розрахунок ведеться на основі питомих величин виділень натрію карбонату і гасу при митті деталей, вузлів і агрегатів (табл. 42).
Валовий викид забруднюючої речовини при митті визначається за формулою:
,
т/рік;
(
126 )
де qi – питомий викид забруднюючої речовини, г/с м2 (табл. 42);
F – площа дзеркала мийної ванни, м2;
t – час роботи мийної установки в день, год.;
n – число днів роботи мийної установки в рік.
Максимально разовий викид визначається за формулою:
,
г/с. ( 127 )
4.9.9 Розрахунок викидів забруднюючих речовин від шиноремонтних робіт
Шиноремонтні роботи включають:
– шеретування (обробку місцевих ушкоджень) камер і покришок;
– промазування клеєм, склеювання, сушку;
– вулканізацію.
При цьому виділяються: гумовий пил, пари бензолу, оксид вуглецю і сірчистий ангідрид.
Для розрахунку викидів забруднюючих речовин використовуються наступні початкові дані:
– питомі виділення забруднюючих речовин при ремонті гумотехнічних виробів (табл. 43, 44);
– кількість витрачаємих матеріалів (клей, бензин, гума для ремонту) за рік;
– час роботи шеретувального верстата в день.
Валові виділення забруднюючих речовин розраховується за формулою:
валові виділення пилу :
,
т/рік; ( 128 )
де
–
питоме виділення пилу при роботі одиниці
обладнання (табл. 43), г/с;
n – число днів роботи шеретувального верстата в рік;
t – середній "чистий" час роботи шеретувального верстата в день, год.
Максимально разовий викид пилу при шеретуванні береться з табл. 43.
валові викиди бензину, вуглецю оксиду і сірчистого ангідриду визначаються за формулою:
,
т/рік ( 129 )
де
– питоме виділення забруднюючої
речовини, г/кг ремонтних матеріалів,
клеїв в процесі його нанесення з
наступною сушкою і вулканізацією (табл.
44);
–
кількість
витрачених ремонтних матеріалів в рік,
кг .
Максимально разовий викид бензину визначається за формулою :
,
г/с; ( 130 )
де
–
кількість витраченого бензину в день,
кг;
– час,
що витрачається на приготування,
нанесення і сушку клеїв в день, год.
Максимально разовий викид оксиду вуглецю і ангідриду сірчистого визначається за формулою:
,
г/с; ( 131 )
де – час вулканізації на одному верстаті в день, год;
– кількість
днів роботи верстата в рік.