4.8 Організація протипожежної безпеки

У цьому підпункті дається короткий опис типу(моделі) пожежної сигналізації, указуються первинні засоби пожежогасіння (щити, вогнегасники, пожежні драбини, крани), дається перелік інвентарю, що вивішується на пожежному щиті, а також обов’язково вказати, до якої категорії відноситься виробниче приміщення.

4.9 Охорона навколишнього середовища

Діючі в даний час методики передбачають проведення інвентаризації викидів для автотранспортних підприємств від пересувних і стаціонарних джерел. До пересувних джерел відносяться автомобілі, що пересуваються та зберігаються на території підприємства, до стаціонарних джерел відносяться приміщення і виробничі площі, призначені для технічного обслуговування і ремонту автомобілів, їх вузлів і агрегатів, а також допоміжні цехи і ділянки.

Розрізняють організовані і неорганізовані стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин.

До організованих джерел відносяться спеціальні пристрої, призначені для відведення забрудненого повітря з робочої зони в атмосферу: витяжні труби, повітротоки, газоходи і т.п. Організовані джерела дозволяють використовувати для очищення повітря спеціальні фільтри і інші пристрої.

Неорганізовані джерела не обладнані газовідвідними і газоочисними пристроями, тому забруднюючі речовини від таких джерел поступають безпосередньо в атмосферу.

Інвентаризація викидів забруднюючих речовин включає наступні роботи:

– обстеження і короткий опис технологічних процесів, що виконуються на підприємстві;

– визначення переліку забруднюючих речовин, що викидаються, і джерел їх виділення;

– визначення наявності і складання переліку очисних пристроїв і вентиляційних систем з їх технічними характеристиками отриманих з паспортів і актів випробувань;

– визначення валових і максимальних викидів забруднюючих речовин;

– визначення кількості забруднюючих речовин, що уловлюється очисним устаткуванням.

Залежно від складу і характеру виконуємих робіт на різних виробничих ділянках викидаються різні по складу забруднюючі речовини.

У даній роботі розглянуті найбільш типові для автотранспортних підприємств роботи, зони, цехи і ділянки, зокрема:

– стоянка автомобілів;

– зона технічного обслуговування і ремонту;

– миття автомобілів;

– миття деталей, вузлів і агрегатів;

– ділянка фарбування автомобілів;

– ділянка зварювання і різки металів;

– шиноремонтна ділянка;

– механічна ділянка;

– ділянка обкатки і випробування двигунів;

– ділянка ремонту і регулювання паливної апаратури;

– ділянка контролю токсичності відпрацьованих газів автомобілів.

4.9.1 Розрахунок викидів забруднюючих речовин від стоянок автомобілів

При розрахунку викидів забруднюючих речовин від стоянки автомобілів розуміється приміщення або територія, призначені для зберігання автомобілів. Залежно від характеристик стоянки можуть застосовуватися 3 схеми розрахунку викидів забруднюючих речовин, зокрема:

– схема 1 – для відособлених відкритих стоянок в окремих будівлях або спорудах (закриті стоянки), що мають безпосередній в'їзд і виїзд на дороги загального користування;

– схема 2 – для відкритих або закритих стоянок, що не мають безпосереднього в'їзду і виїзду на дороги загального користування і розташованих у межах підприємств, для якого виконується розрахунок;

– схема 3 – для багатоповерхових стоянок.

По схемі 1 розраховується валовий і максимальний разовий викид забруднюючих викидів тільки для території приміщення або стоянки, а по схемі 2 – викиди визначаються для кожної стоянки і для кожного внутрішнього проїзду.

Для підприємств автосервісу типовими є стоянки, для яких розрахунок ведеться по схемі 2, яка і буде розглянута нижче.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин виконується для шести забруднюючих речовин: оксиду вуглецю – , вуглеводнів – , оксидів азоту в перерахунку на діоксид азоту , твердих частинок – , з'єднань сірки, в перерахунку на діоксид сірки і з'єднань свинцю – . Для автомобілів з бензиновими двигунами розраховується викид , , , і , ( – тільки для регіонів, де використовується етильований бензин); з газовими двигунами – , , , , з дизелями - , ,

, , .

Викиди i–ої речовини одним з автомобілів k –й групи в день при виїзді з території або приміщення стоянки і поверненні розраховуються по формулах:

, г, ( 80 )

, г; ( 81 )

де – питомий викид i–ої речовини при прогріванні двигуна автомобіля k –й групи при русі із швидкістю 10–20 км/год, г/хв;

– питомий викид i–ої речовини при роботі двигуна автомобіля k–й групи на холостому ході, г/хв;

– час прогрівання двигуна, хв;

– пробіг автомобіля по території стоянки, км;

– час роботи двигуна на холостому ході при виїзді з території стоянки і поверненні на неї, хв.

Значення питомих викидів забруднюючих речовин і для легкових автомобілів представлені табл. 26 – 31.

У таблицях застосовуються наступні позначення:

тип двигуна: Б – бензиновий, Д – дизель, Г1 – газовий (стислий природний газ); при використанні зрідженого нафтового газу питомі викиди забруднюючих речовин рівні викидам при використанні бензину, викид відсутній;

період року: Т – теплий; X – холодний;

умови зберігання: БП – відкрита або закрита неопалювальна стоянка без засобів підігріву; СП – відкрита стоянка, обладнана засобами підігріву. Для теплих закритих стоянок питомі викиди забруднюючих речовин в холодний і перехідний період року приймаються рівними питомим викидам в теплий період.

При встановлені на автомобілях каталітичних нейтралізаторів до даних питомих викидів, приведених табл. 29 – 31, застосовуються знижуючи коефіцієнти, вказані в примітках до таблиць.

Введення зменшуючих коефіцієнтів до питомих викидів, представлених табл. 26 – 28, при використанні будь-яких інших пристроїв, призначених для зниження викидів забруднюючих речовин, може здійснюватися тільки за узгодженням з Міністерством екології та природних ресурсів. При цьому обов'язковою умовою є наявність офіційного висновку незалежної експертизи, яка підтверджує ефективність застосування цих пристроїв на відповідних моделях автомобілів в умовах, характерних для руху по території стоянок.

Приведені в таблицях питомі викиди забруднюючих речовин при прогріванні і роботі двигуна на холостому ході відповідає ситуації, коли не здійснюється регулярний контроль і регулювання двигунів відповідно до вимог ГОСТ 17.2.2.03-87 і ГОСТ 21393-75. При проведенні екологічного контролю питомі викиди забруднюючих речовин автомобілями знижуються, тому і повинні перераховуватися за формулою (г/хв):

, г/хв, ( 82 )

, г/хв; ( 83 )

де – коефіцієнт, що враховує зниження викиду і–ої забруднюючої речовини при проведенні екологічного контролю (табл. 32).

Час прогрівання двигуна залежить від температури повітря (табл. 33).

Середній пробіг автомобілів по території або приміщенню стоянки (при виїзді і при поверненні) визначається за формулою:

, км, ( 84 )

, км; ( 85 )

де, , – пробіг автомобіля від найближчого до виїзду і найбільш віддаленого від виїзду місця стоянки до виїзду із стоянки, км;

, – пробіг автомобіля від найближчого до виїзду і найбільш віддаленого від в'їзду місця стоянки автомобіля до виїзду на стоянку, км.

Тривалість роботи двигуна на холостому ході при виїзді (в'їзді) автомобіля із стоянки хв.

Валовий викид і–ої речовини автомобілями розраховується роздільно для кожного періоду року за формулою :

, т/год; ( 86 )

де – коефіцієнт випуску (виїзду);

– кількість автомобілів к-й групи на території або в приміщенні стоянки за розрахунковий період;

– кількість днів роботи в розрахунковому періоді (холодному, теплом, перехідному);

– період року (Т – теплий, П – перехідний, X – холодний); для холодного періоду розрахунок виконується для кожного місяця.

; ( 87 )

де – середня за розрахунковий період кількість автомобілів, k–й групи, що виїжджають протягом доби із стоянки.

Для станцій технічного обслуговування і підприємств автосервісу визначається як відношення фактичної кількості автомобілів k–й групи, що пройшли технічне обслуговування або ремонт за розрахунковий період, до максимально можливої кількості автомобілів.

Вплив холодного і перехідного періодів року на викиди забруднюючих речовин враховується тільки для виїжджаючих автомобілів, що зберігаються на відкритих і закритих неопалювальних стоянках.

Для визначення загального валового викиду М; валові викиди однойменних речовин по періодах року підсумовуються :

, т/год; ( 88 )

Максимальний разовий викид і–ої речовини розраховується для кожного місяця за формулою :

, г/с; ( 89 )

де – кількість автомобілів k–й групи, що виїжджають із стоянки за 1 годину, що характеризується максимальною інтенсивністю виїзду автомобілів.

З набутого значення вибирається максимальне.

Валовий викид і–ої речовини при русі автомобілів по внутрішньому проїзду розрахункового об'єкту при виїзді і поверненні розраховується окремо для кожного періоду року за формулою :

, г/рік; ( 90 )

де – протяжність р-го внутрішнього проїзду, км;

– середня кількість автомобілів k–й групи, що проїжджають по внутрішньому проїзду в добу;

j – період року.

Для визначення загального валового викиду валові викиди однойменних речовин по періодах року підсумовуються:

, т/год. ( 91 )

Максимально разовий викид і–ої речовини для внутрішнього проїзду розраховується для кожного місяця за формулою:

, г/с ; ( 92 )

де – кількість автомобілі k–й групи, що проїжджають по проїзду за 1 годину, що характеризується максимальною інтенсивністю руху.

З набутого значення вибирається максимальне.

4.9.2 Розрахунок викидів забруднюючих речовин від зони технічного обслуговування і ремонту автомобілів

Зона ТО і ремонту для підприємств автосервісу є основною. Для підприємств автосервісу характерне застосування тупікових постів, універсальних, так і спеціалізованих (наприклад, пости по регулюванню керованих коліс, по регулюванню і ремонту двигунів). Потокові лінії на підприємствах автомобільного транспорту

зустрічаються рідко, у зв'язку з чим в даній роботі методика розрахунку викидів забруднюючих речовин для зон ТО і ремонту з потоковою організацією праці не розглядається.

Джерелами викидів забруднюючих речовин в зонах ТО і ремонту є автомобілі, що переміщаються по території зони.

Для автомобілів з бензиновими двигунами розраховується викид — , , , і ( – тільки при використанні етильованого бензину); з газовими двигунами — , , , ; з дизелями — , , ,C, .

Для приміщення зони ТО і ПР з тупіковими постами валовий викид і–ої речовини розраховується за формулою:

, т/год; ( 93 )

де – пробіговий викид і–ої речовини автомобілем к–й групи, г/км (табл. 26 – 33);

– питомий викид і–ої речовини при прогріванні двигуна k–й групи, г/хв (табл. 26 –33);

– відстань від воріт приміщення до поста ТО і ПР, км;

– кількість ТО і ПР, проведених протягом року для автомобілів k–й групи;

– час прогрівання = 1,5 хв.

Максимально разовий викид і-ої речовини розраховується за формулою :

, г/с; ( 94 )

де – найбільша кількість автомобілів, що знаходяться в зоні ТО і ПР на тупікових постах протягом години.

Якщо на підприємстві є декілька зон ТО і ремонту, розрахунок проводиться для кожної з них окремо.

При знаходженні в зоні ТО і ремонту поста контролю токсичності відпрацьованих газів максимально разові викиди зони ТО і ремонту і поста контролю підсумовуються.

4.9.3 Розрахунок викидів забруднюючих речовин на посту контролю токсичності відпрацьованих газів автомобілів

Для автомобілів з бензиновими двигунами валовий викид , , , і при контролі токсичності відпрацьованих газів визначається за формулою (т/год):

, т/год; ( 95 )

де – кількість перевірок даного типа автомобілів в рік;

– питомий викид і–ої речовини при прогріванні двигуна автомобіля k–й групи для теплого періоду року, г/хв (табл. 26 – 31);

– питомий викид і–ої речовини при роботі на холостому ході двигуна автомобіля k–й групи, г/хв (табл. 26 – 31);

– час прогрівання автомобіля на посту контролю (приймається рівним 1,5 хв);

– середній час роботи двигуна на малих обертах холостого ходу при прогріванні (приймається рівним 3 хв);

А – коефіцієнт, що враховує збільшення питомого викиду і–ої речовини k–й групи при роботі двигуна автомобіля на підвищених обертах холостого ходу (приймається рівним 1,8);

– середній час роботи двигуна на підвищених обертах холостого ходу (приймається рівним 1,5 хв).

Максимально разовий викид і–ої речовини визначається за формулою :

, г/с; ( 96 )

де – найбільша кількість автомобілів, що перевіряється протягом години на посту.

Розрахунок проводиться для автомобілів, що мають найбільші питомі викиди по і–му компоненту.

Розрахунок викидів з'єднань свинцю проводиться тільки при використанні етильованого бензину.

Для автомобілів з дизельними двигунами валовий викид забруднюючих речовин ( , , ,C, ) при контролі димності відпрацьованих газів визначається за формулою:

, т/год; ( 97 )

де – кількість перевірок в рік автомобілів k–й групи;

– питомий викид i–ої речовини при прогріванні двигуна автомобіля k–й групи для теплого періоду року, г/хв;

– питомий викид i–ої речовини при проведенні випробувань на двох режимах вимірювання димності автомобіля k–й групи, г/хв;

– час прогрівання автомобіля на посту контролю =3хв;

– час випробувань, =4 хв.

Питомий викид i–ої речовини при проведенні випробувань визначається за формулою :

, г/хв;

де - коефіцієнт, що враховує збільшення питомого викиду i-го речовини при проведенні контролю димності (табл. 34).

Максимально разовий викид i–ої речовини визначається за формулою:

, г/с; ( 98 )

де – найбільша кількість автомобілів, що перевіряється протягом години на посту.

Розрахунок проводиться для автомобілів, що мають найбільші питомі викиди по і–му компоненту.

При одночасному контролі на декількох постах автомобілів з бензиновими і дизельними двигунами валові викиди однойменних речовин підсумовуються. Так само проводиться розрахунок і максимально разових викидів.

У разі контролю на одному посту автомобілів з бензиновими і дизельними двигунами як максимально разові викиди приймаються значення для автомобілів, що мають найбільші викиди по i-му компоненту.

4.9.4 Розрахунок викидів забруднюючих речовин від миття автомобілів

Для підприємств автосервісу характерне застосування різних типів мийних установок, від шлангових до автоматичних з примусовим приводом, у зв'язку з чим розглядаються різні варіанти організації роботи: мийка на тупікових постах; мийка на потокових лініях при переміщенні автомобіля самоходом, мийка при переміщенні автомобіля за допомогою конвеєра.

Джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферу при митті є працюючий двигун автомобіля.

Для автомобілів з бензиновими двигунами і двигунами, що працюють на газовому паливі, розраховується викид , , , , ( — тільки при використанні етильованого бензину); з дизелями — , , , C, .

Валові викиди i–ої речовини і максимально разові викиди розраховуються за формулою:

Для приміщення миття з тупіковими постами:

, т/год; ( 99 )

де – пробіговий викид i–ої речовини автомобілем k–й групи, г/км (табл. 26 – 31);

– питомий викид i–ої речовини при прогріванні двигуна k–й групи, г/хв (табл. 26 – 31);

– відстань від воріт приміщення до мийної установки, км;

– кількість автомобілів k–й групи, що обслуговуються постом миття протягом року;

– час прогрівання = 0,5 хв.

, г/с ( 100 )

де – найбільша кількість автомобілів, що проходять мийні роботи протягом години.

Для приміщень миття з потоковими лініями при переміщенні автомобіля самоходом :

, т/год; ( 101 )

де – відстань від в'їзних воріт до виїзних воріт в приміщенні для миття автомобілів , км;

b – середнє число пусків двигуна одного автомобіля в приміщенні.

, т/год. ( 102 )

При переміщенні автомобіля за допомогою конвеєра:

, т/год, ( 103 )

, т/год; ( 104 )

де, , - відстань від в'їзних воріт до конвеєра і від конвеєра до виїзних воріт, км.

Значення питомих викидів і приймаються для теплого періоду року. За наявності декількох приміщень миття розрахунок і проводиться для кожного приміщення окремо.

Розрахунок і проводиться для автомобілів, що мають найбільші питомі викиди по і–му компоненту (при спеціалізації постів або потокових ліній в приміщеннях миття по типу обслуговуваного рухомого складу (наприклад – легкові, вантажні, автобуси і т.п.) розрахунки проводяться окремо для кожної групи спеціалізованих постів або ліній, а результати підсумовуються. При цьому розрахунок і по кожному типу рухомого складу проводиться для автомобілів, що мають найбільші питомі викиди по i–му компоненту).

4.9.5 Розрахунок викидів забруднюючих речовин при обкатці двигунів після ремонту

Обкатка і випробування двигунів після ремонту проводиться на спеціальних стендах на двох режимах роботи – без навантаження на холостому ході і під навантаженням. Розрахунок ведеться для токсичних речовин, що виділяються при роботі автомобільних двигунів: оксид вуглецю – СО, оксиди азоту – NО_х, вуглеводні – СН, з'єднання сірки – сажі – С (тільки для дизелів), з'єднання свинцю – Рb (при застосуванні етильованого бензину).

Обкатка двигунів проводиться як без навантаження (холостий хід), так і під навантаженням. На режимі холостого ходу викид забруднюючих речовин визначається залежно від робочого об'єму випробовуваного двигуна. При обкатці під навантаженням викид забруднюючих речовин залежить від середньої потужності, що розвивається двигуном при обкатці.

Валовий викид i–ої забруднюючої речовини визначається за формулою:

, т/год; ( 105 )

де М_iхх – валовий викид i–ої забруднюючої речовини при обкатці на холостому ході, т/год;

М_iн – валовий викид i–ої забруднюючої речовини при обкатці під навантаженням, т/год.

Валовий викид i–ої забруднюючої речовини при обкатці на холостому ході визначається за формулою:

, т/год; ( 106 )

де Р_iххn – викид i–ої забруднюючої речовини при обкатці двигуна п–й моделі на холостому ході, г/с;

- час обкатки двигуна п–й моделі на холостому ходу, хв;

- кількість обкатаних двигунів п–й моделі в рік.

або , ( 107 )

де , — питомий викид i–ої забруднюючої речовини бензиновим і дизельним двигуном п–й моделі на одиницю робочого об'єму, г/л с;

– робочий об'єм двигуна п–й моделі, л.

Валовий викид i–ої забруднюючої речовини при обкатці двигуна під навантаженням визначається за формулою:

, т/год; ( 108 )

де Р_iнп – викид i–ої забруднюючої речовини при обкатці двигуна п–й моделі під навантаженням, г/с;

– час обкатки двигуна n–й моделі під навантаженням, хв.

або , г/с; ( 109 )

де q_iнБ, q_iн – питомий викид i–ої забруднюючої речовини бензиновим або дизельним двигуном на одиницю потужності, г/к.с. с;

– середня потужність, що розвивається при обкатці під навантаженням двигуном п–й моделі, к.с.

Значення q_iххБ, q_iххД, q_iнБ, q_iнД приведені табл. 35. V_hn, t_np, N_cpn - в табл. 36.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин ведеться окремо для бензинових і дизельних двигунів. Однойменні забруднюючі речовини підсумовуються.

Максимально разовий викид забруднюючих речовин G_i визначається тільки на режимі, навантаження, оскільки при цьому відбувається найбільше виділення забруднюючих речовин. Розрахунок проводиться за формулою:

, г/с; ( 110 )

де q_iнБ, q_iД - питомий викид i–ої забруднюючої речовини бензиновим або дизельним двигуном на одиницю потужності, г/к.с. с;

, - середня потужність, що розвивається при обкатці найбільш потужнього бензинового і дизельного двигуна, к.с;

АБ, АД - кількість одночасно працюючих випробувальних стендів для обкатки бензинових і дизельних двигунів.

Якщо на підприємстві є тільки один стенд, на якому обкатують бензинові і дизельні двигуни, то як максимально разові викиди приймаються значення для двигунів, що мають найбільші викиди по i–му компоненту.

Якщо на підприємстві проводиться тільки холодна обкатка, то розрахунок викидів забруднюючих речовин не проводиться.

4.9.6 Розрахунок викидів забруднюючих речовин при нанесенні лакофарбових покриттів

На фарбувальних ділянках підприємств автосервісу проводяться, як правило, підготовчі роботи (шпаклювання, шліфування), так і безпосередньо фарбувальні роботи.

Фарбування і сушка може виконуватися безпосередньо на ділянці або в фарбувальній камері. Нанесення шпаклівки на поверхню кузовів виконується вручну, при цьому забруднюючих речовин виділяється незначна кількість, у зв'язку з чим діючою методикою рекомендується їх не враховувати.

З усіх можливих способів фарбування (розпилювання, струминне обливання, занурення, щіткою, валиком та ін.) на підприємствах автосервісу найбільшого поширення набув спосіб розпилення (як правило, пневматичне).

Основним джерелом виділення шкідливих речовин при фарбуванні автомобілів і деталей являються аерозолі фарб і пари розчинників. Склад і кількість забруднюючих речовин, залежить від кількості і марок лакофарбових матеріалів і розчинників, методів фарбування і ефективності роботи очисних пристроїв. Розрахунок викидів виконується окремо для кожної марки лакофарбових матеріалів і розчинників.

Валовий викид аерозолю для кожного виду лакофарбового матеріалу визначається за формулою :

, т/рік; ( 111 )

де m - кількість витраченої фарби за рік, кг;

- доля фарби, втраченої у вигляді аерозолю при різних методах фарбування % (табл. 37);

f₁ - кількість сухої частини фарби % (табл. 38).

Валовий викид летючих компонентів в розчиннику і фарбі, якщо фарбування і сушка проводиться в одному приміщенні, розраховується за формулою :

, т/рік; ( 112 )

де m₁ – кількість розчинників, витрачених за рік, кг;

f₂ – кількість летючої частини фарби, % (табл. 38);

f_pip – кількість різних летючих компонентів в розчинниках, % (табл. 38);

f_pik – кількість різних летючих компонентів, що входять до складу фарби (ґрунтовки, шпаклівки), % (табл. 38).

Валовий викид забруднюючої речовини, що міститься в цьому розчиннику (фарбі), слід розраховувати по цій формулі, для кожної речовини окремо.

При проведенні фарбування і сушки в різних приміщеннях, валові викиди підраховуються за формулою:

для приміщення де виконуються фарбувальні роботи:

, т/рік. ( 113 )

для приміщення сушіння :

, т/рік. ( 114 )

Загальна сума валового викиду однотипних компонентів визначається за формулою :

, т/рік. ( 115 )

Максимально разова кількість забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, визначається в грамах за секунду в найбільш напружений час роботи, коли витрачається найбільша кількість фарбувальних матеріалів (наприклад, в дні підготовки до річного технічного огляду). Такий розрахунок виконується для кожного компонента окремо за формулою :

, г/с; ( 116 )

де t – число робочих годин в день в найбільш напружений місяць, год.;

N – число днів роботи ділянки в цьому місяці;

Р' – валовий викид аерозолю фарби і окремих компонентів розчинників за місяць, що виділилися при фарбуванні і сушінні, розрахований за формулами (111 - 115).

При цьому приймається:

m – вага фарби і m' – вага розчинника, використана за самий напружений місяць.

За наявності працюючих очисних пристроїв для утримання забруднюючих речовин, що виділяються при фарбуванні, доля валового викиду забруднюючих речовин визначається за формулою :

, т/рік; ( 117 )

де – валовий викид i –го забруднюючого компонента в ході виробництва (фарбування, сушіння), тобто розрахований по формулам 111 – 115, за рік;

А – коефіцієнт, що враховує справну роботу очисних пристроїв;

– ефективність цього очисного пристрою по паспортним даним.

Коефіцієнт А розраховується за формулою:

( 118 )

де N – кількість днів справної роботи очисних пристроїв в рік;

– кількість днів роботи фарбувальної ділянки в рік.

Валовий викид забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, за наявності очисних пристроїв, буде визначатися при фарбуванні і сушінні по кожному компоненту окремо за формулою:

, т/рік. ( 119 )

Максимально разовий викид забруднюючих речовин при наявності очисних пристроїв визначається за формулою :

, г/с. ( 120 )

При цьому В' визначається за формулою :

, т/місяць; ( 121 )

де Р' – визначається за формулами (111 – 114) для кожного компонента окремо. При цьому приймається m – маса фарби і m' – маса розчинника, витрачених за самий напружений місяць.

Якщо очисні пристрої деякий час не працювали, то максимально разовий викид визначається за формулою 116.