22

Вступ

У сучасному світі активно розвиваються нові медіа, тому цей феномен активно досліджується у журналістиці. У свою чергу нові медіа невідривно пов’язані з «цифровим поколінням» ( молоді люди, які народились з1980 по 2000 рік; їх називають по-різному: мілленіали, «покоління ЯЯЯ» (від англ. МеМеМе), покоління Y), життя яких неможливе без інтернету, а особливо без нових медіа. Їх взаємодія є одним із ключових питань, які цікавлять сучасний світ. Цим зумовлена актуальність дослідження даної теми.

Об’єктом дослідження є поняття «цифрове покоління» та нові медіа, які потребують чіткого визначення.

Предметом дослідження є взаємодія «цифрового покоління» та нових медіа, їх нерозривний зв'язок та безпосередній вплив одне на одного, які є результатами постійного контакту.

Метою дослідження є систематизація усіх знань про «цифрове покоління» і нові медіа та узагальнення результатів їхньої взаємодії.

Реалізація поставленої мети обумовлює наступні конкретні завдання дослідження:

• дослідити поняття «цифрове покоління»;

• дослідити поняття нові медіа;

• проаналізувати взаємодію «цифрового покоління» та нових медіа.

Теоретичне значення роботи полягає в подальшій розробці питань, пов'язаних з вивченням «цифрового покоління» та нових медіа. Отримані результати й висновки можуть уточнити й удосконалити попередні знання про дані поняття та їх функціонування у сучасному світі.

Практичне значення полягає в можливості їх використання у спецкурсах з журналістики, у курсах теорії журналістського твору, при складанні навчальних посібників і в процесі проведення занять по практичних курсах журналістики.

Мета та завдання зумовили структурованість змісту курсової роботи, яка складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено тему, завдання, об’єкт та предмет роботи, описано матеріал та методи дослідження, встановлене теоретичне і практичне значення роботи.

Розділ І – «Цифрове покоління» у сучасному світі» містить загальні положення про мілленіалів, їх негативні та позитивні сторони.

Розділ ІІ – «Що таке нові медіа?» – детальне пояснення терміну «нові медіа», його місце у сучасному світі.

Розділ ІІІ – «Співіснування «цифрового покоління» та нових медіа» розкриває деталі взаємодії «покоління ЯЯЯ» і нових медіа.

Розділ IV – «Наслідки постійної взаємодії «цифрового покоління» та нових медіа» присвячений безпосередньо дослідження впливу нових медіа на мілленіалів.

Загальні висновки формують підсумки проведеного дослідження й окреслюють перспективи подальшого наукового пошуку.

Список використаних джерел нараховує 26 джерел вітчизняних та зарубіжних авторів.

Розділ і. «Цифрове покоління» у сучасному світі

Молоді люди віком від 14 до 34 років – це молоде «цифрове покоління», яке не уявляє життя без інтернету. Їх називають по-різному: «цифрове покоління», мілленіали, «покоління ЯЯЯ» (від англ. МеМеМе), покоління Y. Тобто йдеться про молодих людей, які народилися з початком епохи цифрових технологій і чиє життя невідривно пов’язано з інтернетом. Нова генерація «диґітально підкованих» молодих людей незабаром візьме в свої руки ситуацію у світі.

Статистика свідчить, що найактивнішими користувачами інтернету є люди народжені з 1980 по 2000 рік. Понад 70 відсотків з них регулярно користуються прогресивними службами у всесвітній мережі. Вони наповнюють її змістом. Вони вдвічі активніші в інтренеті, ніж середньостатистичний громадянин.

Погляди людей різного віку на «цифрове покоління» кардинально розбігаються: одні їх засуджують та зневажають, інші – захоплюються ними.

Розглянемо погляди песимістів на «покоління ЯЯЯ».

1.2. Негативні риси «цифрового покоління»

• Нарцисичний розлад особистості зустрічається у нинішніх двадцятилітніх втричі частіше, ніж у покоління тих, кому сьогодні 65 +; студенти 2009-го року на 58 % більшнарциссичні, ніж студенти 1982-го.

• У міру дорослішання, мілленіали ( ті, що народилися на межі століть – пер.) отримують таку кількість заохочувальних призів за участь у всіляких конкурсах і змаганнях, що 40 % з них розраховують на підвищення кожні два роки, незалежно від своїх успіхів.

• Вони одержимі славою: опитування 2007-го року показує, що школярок, які хочуть стати особистим асистентом відомої людини втричі більше, ніж тих, хто хоче стати сенатором; тих, хто віддасть перевагу роботу асистента роботі генерального директора найбільшої корпорації - вчетверо більше.

• Вони впевнені у власній крутості: 60% з них вважають, що здатні інтуїтивно визначити, що є правильним, а що ні. При цьому, більшість тих, кому сьогодні від 18 до 29 років, все ще живуть з батьками.

• Вони дійсно ліниві: у 1992-му році близько 80 % людей у віці до 23 років хотіли отримати роботу з високим ступенем відповідальності; 10 років по тому цей показник впав до 60 %.

• Мілленіали різних країн відрізняються одні від одних, але, завдяки соціальним мережам, глобалізації та швидкості змін, у молодої людини з однієї країни куди більше спільного з юнаками з іншої країни, ніж зі старшими поколіннями всередині його власного народу. Навіть у Китаї, де сім'я історично важливіша від індивіда, Інтернет, урбанізація і державна політика «одна сім'я - одна дитина» формують нове покоління неймовірно самовпевнених і зациклених на собі людей.

• Все це вже не проблема суто багатих: бідні навіть більш нарциссичні, більші матеріалісти і більш залежать від технологій. Вони – і є найбільш загрозливе і проблемне покоління з часів бейбі-бумерів (покоління, яке масово народилося після ІІ світової війни – пер.). І не тому, що хочуть прорватися до влади, а тому що ростуть без неї.

Індустріальна революція зробила індивіда сильнішим - у нього з'явилася можливість переїхати в місто, зайнятися бізнесом і створити власну організацію. Інформаційна революція тільки посилила процеси емансипації, надавши людині технології, за допомогою яких вона може кинути виклик великим організаціям: блогери почали виступати проти газет, YouTube-режисери проти голлівудських студій, інді-розробники (від independent video – інді-розробники це програмісти, які розробляють евристичні програмні продукти без підтримки великих корпорацій) і хакери проти індустрій і корпорацій, терористи-одинаки проти цілих держав...

Покоління Я породило Покоління ЯЯЯ, чиї технології егоїзму тільки зміцнилися. Якщо у 1950-х типова американська сім'я середнього класу вішала на стіни свого будинку весільне, шкільне і, можливо, армійське фото, то сьогодні вона оточена 85 фотографіями себе коханого і своїх утриманців-тваринок.

Мілленіали виросли в еру тиражування свого Я. Вони фіксують кожен свій крок (FitBit), місце розташування (Foursquare), і генетичні дані (23 and Me). При цьому, в порівнянні з попередніми поколіннями, вони проявляють набагато меншу громадянську активність і майже не беруть участі у політичному житті.

Крім нарцисизму, одним з ключових їх якостей є «неймовірна наглість». Якщо ти хочеш безпроблемно прочитати семінар для менеджерів середньої ланки, то подумай, як впоратися з молодими співробітниками, які пишуть імейли безпосередньо гендиректору, і пробують втекти з проекту, який неначе здається їм нудним.