НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСІТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Кафедра адміністративного і фінансового права

Реєстраційний №____

Дата_______________

КУРСОВА РОБОТА

з адміністративно-процесуального права

на тему:

«Адміністративна юстиція Великої Британії та США»

Студента 3-го курсу

Судово-адміністративного

факультету

направлення підготовки – «Право»

Спеціальність «Правознавство»

Сирко М.С.

Науковий керівник:

К.ю.н., доц. Бондаренко К.В.

Члени комісії________ __________________

підпис прізвище та ініціали

________ __________________

підпис прізвище та ініціали ________ _________________

підпис прізвище та ініціали

Одеса – 2014 План

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Поняття та зміст інституту адміністративної юстиції в США та ВБ.4

1. Історичний аспект становлення та розвитку

адміністративної юстиції США та ВБ……………………………………….4

2. Характеристика сучасного інституту адміністративної юстиції

в США та ВБ………………………………………………………………….8

Розділ 2. Система органів адміністративної юстиції в США та ВБ…………11

2.1. Структура та характеристика органів адміністративної юстиції США…11

2.2. Структура та характеристика органів адміністративної юстиції ВБ…..14

Розділ 3. Особливості розгляду публічно-правових спорів в США та ВБ..17

Висновки…………………………………………………………………………20

Список використаної літератури………………………………………….......21

Вступ

Адміністративна юстиція — це правосуддя. А правосуддя в особі адміністративної юстиції реалізується у захисті від свавілля органів державної та муніципальної служби, гарантування прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб у державі.

Адміністративна юстиція, закріпляє основні права і свободи людини та громадянина і є невід’ємною частиною демократичної правової держави.

Актуальність запропонованої теми зумовлено необхідністю дослідити інститут адміністративної юстиції, англосаксонського типу правової системи на прикладі таких держав як - США та Великої Британії.

Мета дослідження — дослідити процес становлення та функціонування моделей адміністративної юстиції США та Великої Британії.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини та правові процедури, що виникають у зв’язку із захистом прав й свобод фізичних та юридичних осіб у сфері державного управління.

Предметом дослідження — теоретичні засади становлення та розвитку адміністративної юстиції у країнах англосаксонського типу правової системи. Дана тема була досліджена у наукових працях таких вчених як - В.Б. Авер’янова, Ю.П. Битяка, В.В.Решота, В.В. Берхнема, Г.І. Нікерова, Ю.С. Педька, В.В. Сажиної, Н.Г. Салищевої, Ю.М. Старилова, В.С. Стефанюка, І.Г. Тимошенко, Д.М. Чечота, Н.Ю. Хаменева, Р.О.Куйбіда та ін.

Розділ 1. Поняття та зміст інституту адміністративної юстиції

в США та ВБ

1.1 Історичний аспект становлення та розвитку адміністративної юстиції сша та вб

Загалом , виходячи з еволюції правових відносин - спостерігається тенденція до розширення впливу апарату управління у всіх сферах суспільного життя, зокрема на особисте життя громадян, що зумовило потребу в існуванні спеціальних органів для контролювання за діяльністю органів державного управління, щоб не допустити узурпацію, свавільне використання влади всупереч інтересам громадян. А це зумовлює необхідність існування юрисдикційних органів для контролювання за діяльністю органів державного управління з метою не допустити узурпацію, свавільне використання влади всупереч інтересам громадян¹

У різних державах світу інститут адміністративної юстиції пройшов складні та особливі етапи становлення та розвитку . У результаті у кожній країні створювались власні засоби захисту прав та інтересів громадян із урахуванням конкретних історичних традицій, звичаїв, особливостей

правової системи. Не зважаючи на всі відмінності способів захисту публічних прав та інтересів громадян, їх об’єднує одна спільна мета — здійснення ефективного контролю за правомірністю актів та дій органів публічної влади стосовно осіб приватного права.² Для США та ВБ адміністративну юстицію необхідно розуміти перщ за все, як систему спеціально створених судових та квазісудових органів із вирішення та розгляду за спеціально встановленою процедурою адміністративних спорів щодо незаконності актів, дій чи бездіяльності адміністративних органів, що порушують суб’єктивні права фізичних чи законні інтереси юридичних осіб. Адже ці дві держави є яскравими представниками квазісудової моделі забезпечення правового захисту громадян у сфері публічного права.¹

Перші прояви адміністративної юстиції у країнах моделі, що досліджується, можна простежити вже у середньовічній Англії. Мирові судді були наділені компетенцією вирішувати спори підлеглих із податковими, поліцейськими та іншими органами. Походження посади мирового судді потрібно шукати в королівській прокламації 1195 року, яка призначила на допомогу шерифам “лицарів миру” . Їх функції мали адміністративний та поліцейський, а не судовий характер.

Проте вже з ХІV ст. їх адміністративні функції скорочувались та були передані до органів місцевого самоврядування, а кримінальна юрисдикція розширювалась, що зумовило входження їх до судової системи країни.

Крім того, вже з ХІІ ст. почали з’являтись органи, які вирішували багато цивільних спорів у позасудовій формі. До числа таких “альтернативних форм” належать процедури розгляду у квазісудах . Як відомо, приставка “квазі” означає “несправжній”. Квазісуди не є судовими органами у повній мірі, хоча виконують деякі судові функції, зокрема, вирішення спорів як між громадянами, так і між громадянами та органами публічної влади. В основному до них відносять трибунали та третейські суди. Проте предметом розгляду даної роботи є адміністративні трибунали, що вирішують спори між приватними особами та публічною адміністрацією.² В Англії споконвіку оскарження актів органів управління перебувало у віданні загальних судів .

Найважливішим органом адміністративної юстиції в XIX столітті був суд королівської лави . На той момент, кожний громадянин Великої Британії починаючи від прем'єр-міністра і закінчуючи звичайним жителем підкорялися закону і в разі порушення його відповідали в загальних судах. Однак на рубежі ХIХ -ХХ століть процедура вирішення адміністративних скарг в рамках загальних судів різко ускладнюється . Розвиток промисловості, розширення сфери соціальних послуг , зростання адміністративного в ,тому числі фінансового ,апарату призвели до зростанню управлінських проблем і адміністративних спорів . Зокрема , вже у зв'язку з виданням закону про національне страхування 1911 р. і закону про квартирній платі 1915 англійські загальні суди перестали справлятися зі спірними справами , що стосувалися цих сфер. Такий обсяг роботи визначив на початку XX століття виникнення " адміністративної юстиції" , що означало створення особливої системи адміністративних трибуналів для розгляду адміністративних спорів . Законом 1958 про трибуналах та інших органах адміністративної юстиції , а потім новим законом 1971 р. о трибуналах і розслідуваннях діяльність цих органів була впорядкована і поставлена на добре продуману процесуально - правову основу і Велика Британія вийшла на сучасний рівень розвитку адміністративної юстиції, саме такий, яким ми його бачимо зараз.¹

Американська модель адміністративної юстиції є відносно молодою у порівнянні з Англією. Перший значний федерально-адміністративний орган – Комісію у справах торгівлі між штатами – засновано ще в 1887 р. на основі Закону про міжштатну торгівлю. Найбільший розвиток адміністративних агентств припадає на початок ХХ ст., коли на федеральному рівні почали створюватися різноманітні адміністративні органи, як-от: Патентне бюро США (1802 р.), Бюро у справах індіанців (1824 р.) та ін..²

На прохання президента Рузвельта конгрес охоче передав значну

частину влади органам адміністративного управління, щоб компетентно та швидко врегулювати економічні процеси та допомогти жертвам Великої депресії. Це був лише початок перетворення країни на так звану адміністративну державу ³Зміни відбулися як у системі штатів, так і на федеральному рівні. Сьогодні органи адміністративного управління федерації та штатів функціонують у багатьох сферах – від банківської діяльності, соціального захисту, охорони здоров’я до безпеки праці. Такі органи, які поєднують виконавчі, квазісудові, квазізаконодавчі функції, часто називають незалежними регуляторними комісіями (Independent Regulatory Commissions), які не залежать у своїй діяльності від президента та конгресу.

Проте неконтрольованість органів адміністративної юстиції, відсутність законодавчо закріплених процесуальних правил діяльності могли призвести до зловживання владою цими органами. У критичній доповіді про діяльність федеральних адміністративних органів, опублікованій у 1937 p., було висловлено невдоволеність тим, що вони перетворилися на “некерований четвертий відділ” уряду, на “безсистемний набір структур з некоординованою діяльністю”.Після розслідування, проведеного президентською комісією у 1946 р., вжито низку заходів щодо вирішення цих проблем, ухвалено Закон про адміністративну процедуру (Administrative Procedure Act), який визначив та процесуально оформив порядок діяльності

адміністративних органів.¹ Саме в цьому документі врегульовано всі основні як процедурні, так і процесуальні питання діяльності органів публічної служби. На рівні штатів також прийнято відповідні акти, що регулюють процедурні питання діяльності адміністративних органів.

Саме з прийняттям цього акту закінчився процес становлення адміністративної юстиції в США і досяг сучасного етапу.