
- •2 .Трипільська культура на території України.
- •3.Кочовики на Півдні України. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші.
- •4.Антична колонізація в Північному Причорномор'ї.
- •5.Слов'янські племена на території України.
- •7. Перші київські князі, їхня внутрішня та зовнішня політика.
- •8. Період розквіту Київської Русі - Володимир Мономах та Ярослав Мудрий.
- •9. Історичне значення хрещення Київської Русі.
- •Историческое значение крещения Руси
- •10. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •11. Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •12. Постать Данила Галицького в українській історії його внутрішня та зовнішня політика.
- •13. Монголо-татарська навала на українські князівства, причини поразки київських князів та наслідки Монголо-татарського іга.
- •2. Поход монголов на юго-западные русские земли
- •3. Оборона Киева
- •4. Поход монгольских орд на Галичину и Волынь
- •14. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського.
- •15.Захоплення Українських земель: Галичини, Буковини, Закарпаття іноземними державами у хіv .
- •16. Етапи об'єднання Польської та Литовської держав. Люблінська унія. Заключение Люблинской унии в 1569 году
- •17. Брестська церковна унія та її історичне значення для України.
- •18.Виникнення українського козацтва, життя та побут козаків. Реєстрове козацтво.
- •19. Создание Запорожской Сечи, устройство и международные отношения.
- •1. Основание
- •2. Устройство
- •3. Международные отношения
- •20. Визвольна війна українського народу 1648-1676 рр. Причини, характер, рушійні сили та цілі війни.
- •Хід воєнних дій 1648-1657рр. Та процес державотворення в ході війни.
- •22.Переяславська Рада. Березневі статті умови та історично-правове значення.
- •23.Соціально-економічне та політичне положення України в другій половині хvіі ст. Доба Руїни.
- •24. Андрусівське перемир'я. Спроби об'єднання України та поразка національно-визвольної війни.
- •25. Гетьман і. Мазепа його правління та участь у Північній війні.
- •26.Конституція п. Орлика та її історичне значення.
- •27.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію. Останні українські гетьмани д. Апостол та к. Розумовський.
- •28.Україна в другій половині хvііі ст., територіальні зміни, економічне становище.
- •29. Польське панування на Правобережній Україні у хvііі ст. Гайдамацький рух, опришки.
- •30. Ліквідація гетьманства та зруйнування Січі. Історичне значення Запорізької Січі.
- •31.Національно-духовне відродження України, Кирило-Мефодіївське братство, Громадівський рух. Руська трійця.
- •32.Криза феодально-кріпосницької системи на початку хіх ст. Скасування кріпацтва в Російській та Австрійській імперіях. Причини та наслідки.
- •33.Криза кріпосництва і розвиток капіталістичних відносин у хіх ст. Реформи 60-80-х років у Наддніпрянській Україні.
- •34.Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на початку хх ст. Революція 1905 –1907 рр. В Україні. Політична реакція.
- •35.Аграрна політика п.А. Столипіна в Україні, її наслідки.
- •36.Україна в і світовій війні. Створення легіону усс.
- •37.Передумови створення в Україні Української Центральної Ради, її соціальна база і програма. М. Грушевський – голова цр.
- •38.І, II та III Універсали цр. Проголошення унр.
- •39.IV Універсал. Брестський мир та Україна.
- •40.Українська держава гетьмана п. Скоропадського
- •41.Директорія унр, її склад, зовнішня та внутрішня політика.
- •42.Проголошення зунр. Акт Злуки українських земель.
- •43.Громадянська війна в Україні та політика "воєнного комунізму". Голод 20-х рр. В Україні.
- •44.Етапи складання срср. Політика українізації в Україні.
- •46.Сталінська політика індустріалізації, причини, особливості, наслідки.
- •48.Голодомор 1932-1933 рр. В Україні. Причини та наслідки.
- •49. Масові сталінські репресії 30-х рр. "Розстріляне відродження".
- •50.Масові сталінські репресії 30-х рр. "Розстріляне відродження".
- •51.Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі. Захоплення Радянським Союзом західноукраїнських земель на початку II світової війни.
- •52.Напад Німеччини на срср. План “Барбаросса”. Початковий період війни. Причини поразки Червоної Армії на початковому етапі війни.
- •53.Німецький окупаційний режим та рух опору в Україні.
- •54.Визволення України від німецьких загарбників. Наслідки війни. Україна в системі міжнародних відносин.
- •55.Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •56.Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в України у II пол.50-х-60-х рр.
- •57.Дисидентський рух в Україні.
- •58.Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України протягом 60-80-х рр.
- •59.Перебудові процеси в срср. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 80-90-х рр.
- •60.Спроба державного перевороту срср. Сприйняття путчу в Україні.
- •61.Розпад срср. Всеукраїнський референдум 1991р. Та вибори президента України. Створення снд.
- •62.Політичне життя незалежної України. Вибори президентів та Верховної ради.
- •63.Економічне та суспільно-культурне життя сучасної України.
- •64.Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •65.Державна символіка України, її історичне походження.
7. Перші київські князі, їхня внутрішня та зовнішня політика.
Княжение Олега (879 - 912). Олег оказался воинственным и предприимчивым правителем. Он захватил второй крупный древнерусский город Киев, сделал его главным городом своего княжества. К своим владениям он присоединил земли смоленских кривичей и киевских полян. Так Киев стал первой столицей нового складывающегося государства, а Олег первым великим князем. Олег стал стремиться к завоеванию других славянских племен. В Новгород, Смоленск, Любеч он посылает своих наместников - мужей. В 883 г. он подчиняет своей власти древлян, обложив их данью по черной курице. В 884 г. он присоединяет северян, обложив небольшой данью. В 885 г. были присоединены радимичи, их дань была равна шлягу - серебряной монете. К началу X в. в состав владений великого князя киевского Олега входили поляне, древляне, словене, кривичи, вятичи, радимичи, северяне, хорваты, дулебы, тиверцы, финно-угорские племена - чудь и меря. Управление территориями осуществлялось через наместников великого князя. Олег со своими дружинниками регулярно объезжал свои владения, собирал дань, вершил суд по Закону Русскому (вероятно, своду правил, существовавшему в устной форме), наказывал виновных, охранял свои владения от посягательств соседей.
Но дань нужно было сбывать. Для Олега очень важна была возможность торговли с южной соседкой - Византией. Чтобы обеспечить возможность сбыта дани, Олег задумал большой поход на Византию. В 907 и 911 гг. он совершил два удачных похода на Константинополь. Греки были вынуждены заключить договор на выгодных для русских условиях. До появления "Русской Правды" складывалось и законодательство. В договоре с греками упоминалось о "Законе русском", по которому судили жителей Киевской Руси. По договору русские купцы имели право месяц жить за счёт греков в Константинополе, но обязаны были ходить по городу без оружия. При этом купцы должны были иметь при себе письменные документы и заранее предупреждать византийского императора о своём приезде. Заключенный договор обеспечивал возможность вывоза собираемой на Руси дани и продажи её на рынках Византии. Кроме того, Олег взял с Константинополя громадную дань, которой хватило не только ему и его дружинникам, которые были с ним в походе, но и тем, что стояли в разных русских городах.
Княжение Игоря (912 - 945). После Олега в Киеве стал княжить сын Рюрика Игорь. После смерти Олега от Киева сразу же отошел племенной союз древлян. В 913 г. Игорь совершил поход на древлян, обложил их данью, но своего наместника не посадил. Править древлянами он стал через древлянского князя Мала и его знать Он также совершал военные походы, но они были не столь удачны. В 913 г. набег Игоря на прикаспийских жителей закончился разгромом его дружины. По примеру Олега он задумал поход на Византию. Но византийский император откупился богатыми дарами. В 944 г. был подтвёрждён договор с Византией, но на менее выгодных условиях. Под старость Игорь сам не ходил за данью к подчинённым народам, а поручил своему дружиннику Свенельду. Свенельд в 922 и 942 гг. собирал с древлян дань выше установленной нормы. Древляне были этим недовольны и отказывали Игорю в военной поддержке, в частности, не принимали участия в военных походах Игоря против Византии. Игорь решил наказать их, и в 945 г. собрал у них богатую дань. Дружина Игоря, завидуя Свенельду, постоянно собиравшему богатую дань с древлян, заставили его вновь вернуться к древлянам, заявив: "Отроки Свенельда изоделись оружием и портами, а мы наги. Пойдём, князь, с нами за данью, и себе добудешь и нам".
Игорь вернулся с небольшой частью дружины. Древляне возмутились и собрались на вече со своим старшиной Малом. Вече решило: "Повадится волк к овцам, то перетаскает всех, если не убить его". Когда Игорь стал силой собирать дань, то древляне перебили всю его дружину. Есть предание, будто бы они, пригнув стволы двух деревьев один к другому, привязали к ним Игоря, потом отпустили их. Киевский князь был разорван на две части. Древлянская земля вновь отложилась от Киева.
Правление Ольги (945 - 957). Дела правления взяла в свои руки жена Игоря - Ольга. Она жестоко отомстила за смерть великого князя. Столица древлян Искоростень (сейчас город Коростень) запылал.
Ольга упорядочила сбор дани в княжестве. Она ввела "полюдье" - определнный размер дани для древлян и новгородцев, а затем по всему государству организовала погосты - места сбора дани.
Правление Святослава (957 - 972). Сын Игоря и Ольги Святослав вошёл в историю как талантливый полководец. В 964 г. Святослав отправился в поход на восток. Разгром Хазарского Каганата - 965г. В 966 г. совершил молниеносный поход против вятичей, заставив их платить дань. В 968 г. он разгромил болгар. В 968 г. Святослав примчался с частью дружины в Киев и разгромил печенегов.
Укрепление Святослава на Дунае также представляло опасность для Византии. Иоанн решил изгнать Святослава из Болгарии и присоединить ее к Византии. У Святослава начался конфликт с Византией из-за дунайских владений. В одном из сражений он был окружён 100 - тыс. византийским войском. Святослав едва спасся от плена. Ему удалось укрыться в крепости Доростол, где, терпя холод, голод и болезни, он провел три месяца. Осада крепости византийцами была снята, после того, как Святослав подписал мир, отказавшись от всех завоеванных территорий в Болгарии.