Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekzamen_vidpovidi.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
130.31 Кб
Скачать

16.Економічні погляди ж.-

Б.Сея

Ж.-Б.Сей є послідовником і

продовжувачем творчих надбань

А.Сміта.

Положення Ж.-Б.Сея про реалізацію

суспільного продукту отримало назву

«закони ринків» або просто «закон Сея».

Воно полягає у тому, що чим більше

виробників та екстенсивніший ринок, тим

більше споживачів і тим прибутковіший

цей ринок для виробників, оскільки ціна

зростає зі зростанням попиту. Кожен

виробник зацікавлений в успішній

діяльності інших. Імпорт благотворно

впливає на розвиток обміну, адже

іноземні товари можна отримати, лише

продавши свої.

Ж.-Б.Сей визначає політичну

економію як науку, що дає змогу пізнати

природу багатства, способи його

створення, порядок розподілу, та

феномени, що спричиняють його

зникнення.Він відмовляється від

трудової теорії вартості. Стверджує, що

не лише земля є фактором багатства.

Вчений виводить свою теорію

розподілу суспільного продукту,

відповідно до якої кожен фактор

виробництва робить свій внесок у

виробництво, а доходи відображають

цей внесок у тій мірі, наскільки його

визнано корисним. Доходи є ціною,

отримуваною за використані фактори.

Ж.-Б.Сей засновує теорію трьох

факторів виробництва згідно з якою

людина, капітал та земля — основні

агенти виробництва, чинники зростання

багатства в суспільстві.

Вчений будує власне дослідження за

схемою: виробництво — розподіл —

споживання

Ж.-Б.Сей сприйняв принципи вільного

ринкового ціноутворення, внутрішньої і

зовнішньої торгівлі, необмеженої вільної

конкуренції підприємців, недопущення

проявів протекціонізму.

Таким чином, економічні погляди

вченого мали значний вплив на розвиток

сучасної економічної теорії.

17.Політична економія в сша в

першій половині XIX ст. Економічні

погляди Кері

Американська економічна думка XIX

ст. розвивалась під впливом ідей

англійської класичної політичної

економії. Водночас вона мала певні

особливості, зумовлені своєрідністю

соціально-економічного розвитку США у

цей період.

Найвідомішим виразником економічної

думки в США у XIX ст. був Генрі Чарльз

Kepi ,.

Розглядав політичну економію як науку

про багатство. Трактував вартість як

міру панування людини над природою,

визначав вартість двома факторами:

природою та працею людини. При цьому

стверджував, що вартість має тенденцію

до зменшення, оскільки витрати

виробництва знижуються з часом у

результаті послаблення опору природи

асоційованим зусиллям людської

спільноти. Стверджував, що капіталізм

створює умови для економічного

зростання та всебічного розвитку

суспільства. Сформулював

універсальний, на його думку, закон,

згідно з яким у капіталістичному

суспільстві існує "найповніша гармонія

всіх істинних і справжніх інтересів".

Обстоював гармонію економічних

інтересів підприємців і землевласників.

Трактував прибуток і ренту як природні

форми доходу власників капіталу та

землі. Абсолютизуючи економічні умови

США, він не погоджувався з думкою Д.

Рікардо про неминуче зростання

вартості сільськогосподарського

виробництва в результаті залучення до

обробітку менш родючих земельних

ділянок. Обґрунтував необхідність

активної ролі держави у регулюванні

зовнішньоекономічних відносин.

Поступово еволюціонуючи від підтримки

політики вільної торгівлі до

абсолютизації та захисту протекціонізму,

вчений піддав гострій критиці

зовнішньоекономічну експансію Англії.

Захищаючи національні економічні

інтереси США від руйнівного впливу

Англії, наголошував на тому, що

протекціоністська політика

американського уряду сприятиме:

1)збереженню для національних

виробників внутрішнього ринку, економії

коштів, необхідних для здійснення

перевезень сільськогосподарської

продукції на далекі

відстані;2)стимулюванню розвитку

власного національного виробництва та

підтримці ще не зміцнілої національної

промисловості;3)зростанню заробітної

плати робітників у результаті нестачі

робочої сили та внутрішньої конкуренції

виробників.

Розглядаючи комплексний

агропромисловий розвиток країни як

запоруку її незалежності, Г.Ч. Кері

виступав за національну економічну

автономію, розвиток суспільства за

принципом замкнутої виробничої

асоціації

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]