21.Започаткування школи

класичної політичної економії в

Німеччині.Фрідріх Ліст

Науково обгрунтована економічна

теорія, спрямована проти класичної

доктрини, виникла в Німеччині. Її основні

принципи побудовано на філософії, яка

не визнавала ідей невтручання держави

у приватні справи, принципів

індивідуалізму та космополітизму. Вона

ставила національну ідею в опозицію до

індивідуальних інтересів. Автором нової

теоретичної системи був Фрідріх Ліст.

Основною працею Фрідріха Ліста є

«Національна система політичної

економії, міжнародної торгівлі, торгова

політика й німецький митний союз»

(1841). На думку Ліста, класична

політична економія обгрунтувала

космополітичну теорію, що розглядає

індивідуальний інтерес кожної особи як

основу розвитку суспільства, а саме

суспільство — як загальносвітову

спільноту людей. За основний метод

дослідження він бере історичний

метод.Ліст у своєму дослідженні звертав

увагу на факти, його метод виключає

аналіз вартості, підміняючи її ідеєю

продуктивних сил.До продуктивних сил

суспільства Ліст відносить різноманітні

суспільні інститути. У поняття капіталу

він включає матеріальне багатство,

природні та набуті здібності людей.

Визначальним Ліст уважає відповідний

рівень організаційно-економічних

відносин: мануфактурну індустрію й

розвинену транспортну інфраструктуру.

Головний предмет досліджень

економічної теорії Ліст бачить у

визначенні ролі держави в конкретній

історичній ситуації. Роль держави і

теорія протекціонізму. Держава в

перехідний до вищої стадії розвитку

період мусить здійснювати функцію

організації, об’єднання, виховання та

захисту нації. Ліст наголошує, що

протекціонізм виправданий як засіб

індустріального виховання, коли в нації є

перспективи і схильність до

мануфактурного розвитку. Винятком з

політики протекціонізму є сільське

господарство.Ліст проаналізував вплив

єдності нації й державного управління на

економічний розвиток.Він був серед тих,

хто, не спростовуючи основних

постулатів класичної школи, збагатив

метод дослідження, створивши

політекономію нації паралельно, а не

всупереч класичній політекономії.

Таким чином, економічні погляди

вченого мали значний вплив на розвиток

сучасної економічної теорії.

22. ___

23. Нова історична школа(Шмоллер,

Бретано,Бюхер,Зомбарт) і соціальний

напрям в політ економії

У 70—80-ті pp. XIX ст. у Німеччині

виникла так звана нова історична школа.

Нова історична школа відобразила

підвищену увагу вчених до соціальних

інституцій, насамперед до держави як

гаранта еволюційного розвитку

суспільства, досягнення

загальнонаціональної мети та соціальної

рівноваги. Визначаючи правовий

порядок основою історичного розвитку,

"молоді історики" надавали важливого

значення дослідженню правових норм, їх

впливу на економічні відносини та

господарський механізм. На відміну від

старої історичної школи, молода

історична школа не була однорідною і

розпалась з самого початку на дві

течії:— консервативну, яку очолив Г.

Шмоллер — прихильник традиційних

підвалин німецького суспільства,

монархії та націоналізму;— буржуазно

ліберальну, яку очолив Л. Брентано —

прихильник поступового реформування

буржуазного суспільства на шляху

розвитку профспілкового руху та

досягнення "класового миру".

Нова історична школа справила

значний вплив на формування у 90-ті pp.

XIX ст. сукупності поглядів, ідей та

концепцій, які мали яскраво виражену

етичну спрямованість і були

підпорядковані вирішенню соціальних

проблем.Необхідно зазначити, що

соціальний напрям у політичній економії

не становив цілісне економічне учення і

був спрямований в першу чергу на

вирішення практичних проблем. Його

представників об'єднували:соціальний

підхід до аналізу господарських явищ,

трактування виробництва як суто

технічного процесу, позбавленого

соціального змісту та зв'язку з певним

соціальним устроєм;заперечення

об'єктивних економічних законів та

об'єктивної обумовленості соціальної

поведінки людей на основі

протиставлення світу природи світові

людини;

дослідження соціальної мотивації та

ціннісних факторів економічної

поведінки; активний захист приватної

власності, заперечення експлуатації

найманої.

24. ___