1. Предмет іеу:

Предмет - історичний процес виникнення та розвитку системи економ.

поглядів та ідей.

Метод - це шлях пізнання, спосіб та інструмент дослідження, наукова

значимість та пізнавальна цінність якого визначається насамперед його евристичним потенціалом, здатністю

збагатити науку новими знаннями. Своєрідність предмета історії економічних учень накладає відбиток на

загальнонаукові та специфічні методи,

які застосовуються у цій сфері наукового пізнання. На приклад, історико-генетичний метод дослідження дає змогу виявити історичні умови

виникнення та розвитку економічних ідей, їх спадкоємність, системно-

структурний метод сприяє усвідомленню еволюції економічної науки як цілісного системного процесу, проблемно-

логічний метод розкриває глибинні сутнісні характеристики ІЕУ,

компаративний метод дає можливість виявити загальне й особливе у різних аспектах економічних учень,

Вивчення ІЕУ охоплює широкий спектр завдань: формування цілісного

уявлення про еволюцію економічної науки на основі усвідомлення

закономірностей та загальної логіки розвитку світової економічної думки; систематизація і аналіз економічних

уявлень та ідей на основі висвітлення змісту провідних теоретичних напрямів, течій, шкіл, розкриття їх теоретико-

методологічних особливостей,

порівняльного аналізу та зіставлення; виявлення взаємозалежності,

спадкоємності, розбіжності економічних

учень, поглиблення знань з економічної теорії, інших економічних дисциплін;

аналіз та розгорнута характеристика новітніх концепцій, виявлення їх

теоретичних джерел, методологічних особливостей та тенденцій розвитку.

Вивчення історії економічних учень

охоплює широкий спектр завдань:

-формування цілісного уявлення про еволюцію економічної науки на основі усвідомлення закономірностей та

загальної логіки розвитку світової економічної думки в єдності домінуючих парадигм та їх теоретичних альтернатив;

-систематизація і аналіз економічних уявлень та ідей на основі висвітлення

змісту провідних теоретичних напрямів,

течій, шкіл, розкриття їх теоретико-методологічних особливостей, порівняльного аналізу та зіставлення;

-виявлення взаємозалежності,

спадкоємності, розбіжності економічних

учень, поглиблення знань з економічної теорії, інших економічних дисциплін;

-аналіз та розгорнута характеристика

новітніх концепцій, виявлення їх теоретичних джерел, методологічних

особливостей та тенденцій розвитку.

2. Економічна думка Стародавнього Сходу

Зведення законів, юридичні акти,

документи господарської звітності та твори, присвячені управлінню державою й державним господарством. Притаманні догматизм, апріорність і значною мірою символізм. Започатковано конкретні

економічні науки (статистику, облік та

аналіз господарської діяльності, управління)

Стародавній Єгипет – питання організації та управління державним

господарством, а також уявлення стародавніх єгиптян про власність,

рабство, товарно-грошові відносини.

Стародавні Індія та Китай:

визначальні кастовий устрій в Індії та

чиновницько-бюрократична система в

Китаї. В Індії все під впливом релігії. Рабство, боргове рабство. Китай, основні напрямки –

конфуціанство, легізм, даосизм та моїзм,

котрі сформувалися у IV — III ст. до н.е. Полеміка щодо ек. ладу сус-ва, общини, її історичної долі, міри втручання держави в ек. життя країни та методів управління ним. Провідне - конфуціанство, яке перетворилось на

державну ідеологію, пропагує суспільний

порядок. «Гуань-цзи» (IV ст. до н.е.). Питання

урожайних і неврожайних років, звертається увага економічну політику

держави, яка має втручатись у госп. життя. Розроблена система державного регулювання економіки. Багато ідей

«Гуань-цзи» було використано в господарській практиці Стародавнього Китаю.