
- •Етнічні та географічні назви української землі. Історико-етнографічне районування України.
- •Велике переселення народів
- •Київська Русь (іх – хіі ст.): етапи політичної історії
- •Київська Русь в системі міжнародних відносин Візантії iх-хii ст.
- •Соціально-економічні процеси в українських землях у другій половині хvі – першій половині хvіі ст.
- •Річ Посполита та Військо Запорізьке у міжнародних відносинах першої половини хvіі ст.
- •Україна у ранньомодерний час (друга половина хvіі – хvііі ст.)
- •Державотворчі та соціально-економічні процеси в Україні під час Визвольної війни хvіі ст.
- •Лівобережна Україна наприкінці хvіі – на початку хvііі ст. Гетьманування і. Мазепи.
- •Основні тенденції політичної історії Гетьманщини та Слобожанщини у хvііі ст. Етапи ліквідації політичної автономії.
- •Основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку Західної і Правобережної України у хvііі ст. Поділи Речі Посполитої.
- •Північне Причорномор'я в останній третині хvііі ст.: приєднання до Російської імперії, особливості заселення та господарчого освоєння краю.
- •Українці в російському мистецтві другої половини XVIII ст.
- •Українська культура в другій половині хіх ст.
- •Література до питань 26-30:
- •Суспільно-політична й соціально-економічна ситуація в урср у другій половині 50-х – першій половині 80-х рр. Хх ст.
- •Суспільно-політичні й соціально-економічні зрушення в урср у другій половині 1980-х – на початку 1990-х рр. Проголошення незалежності України.
- •Україна та оон
- •Становлення державності в незалежній Україні: основні тенденції.
ПРОГРАМА
ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ З ІСТОРІЇ
для студентів ОКР 6.020302 «бакалавр історії»
ВСТУП.
Історія України: основні теоретичні проблеми.
Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Місце вітчизняної історії всистемі вузівського навчання.
Міжпредметні зв’язки у вивченні історії України. Значення курсу «Історія України» для фахової підготовки і виховання громадянської позиції та патріотизму, вироблення історичної свідомості.
Джерельна база української етнології: особливості та проблеми класифікації.
Особливості джерельної бази етнології. Комплексність етнологічних досліджень. «Етнографічний факт» («етнофакт») та «етнографічне джерело»: зміст понять та проблеми інтерпретації. Етнографічні джерела в системі загальноісторичних джерел. Питання типології етнографічних джерел.
Письмові джерела праукраїнського періоду. Літописи і хроніки: “Велесова книга”, “Ізборник Святослава”, “Повчання дітям” Володимира Мономаха, “Правда” Ярослава Мудрого, “Слово о полку Ігореві”. Літописи: “Повість минулих літ”, Галицько-Волинський, Густинський, Величка, Самовидця, Грабянки.
Фольклорні джерела української етнології. Билини. Історичні думи. Легенди. Казки. Приказки.
Народне образотворче мистецтво: малюнки, живопис, вишивка, скульптура, фрески, іконографія, орнаменти і мапи.
Предмети матеріальної культури і господарської діяльності: знаряддя праці, предмети домашнього ужитку, вишивка, реманент, .
Письмові джерела з української етнології. Записки мандрівників. Статистичні та топографічні описи.
Музейні зібрання. Колекції живопису, графіки, одягу. Спеціалізовані етнографічні музеї. Музеї просто неба.
Етнологія і суміжні дисципліни. Етнічна антропологія її соціальний підрозділ та основні напрями. Етноархеологія і її роль в вивченні етногенетичних та етнокультурних процесів. Етнолінгвістика та її підрозділи. Етнопсихологія і вивчення етнічної самосвідомості та ментальності народу. Значення етнопедагогіки в осмисленні методів народного виховання і соціалізації дитини. Історична і етнічна демографія про чисельність етносів, форми їх розповсюдження та відтворення. Етномузеєзнавство і його основні завдання в дослідженнях народної культури.
Етнічні та географічні назви української землі. Історико-етнографічне районування України.
Поняття та термінологія етноніміки. Етнічні та географічні назви - невід’ємна частина етнічної свідомості.
Етноніми. Антропоніми. Топоніми. Гідроніми. Дослов’янські та ранньослов’янські етноніми - пеласги, кіммерійці, скіфи лісостепової зони, венеди, анти.
Етноніми, гідроніми, топоніми Київської Русі.
Назви Русь, Україна. Топонім “Русь” і теорії його походженням: етнонімом (норманська), гідронімом (Рось), способом життя (северус - народ суворого життя), топонімом (Артанія - країна орачів).
Походження назви Україна. Перша згадка - 1060 р. (“Слово, як погани кланялися ідолам”). Народні і наукові пояснення назви: тотемний птах (крун, кран), особливість рельєфу (земляний пагорб), назва населеної території (край, країна - рідна земля), інші.
Умови створення історико-етнографічних регіонів. Господарські, культурно-побутові, мовні особливості регіонів України.
Етапи регіоналізації України. Створення племінних об’єднань (VI-X ст.) - древлян, дулібів, полян, сіверян інші.; князівств (Х-ХІV ст.) - Київське, Переяславське, Чернігівське, Галицьке інші; історико-етнографічних областей-земель (XV-ХІХ ст.) - Волинь, Поділля, Покуття, Брацлавщина, Київщина, Сіверщина, Чернігівщина тощо.
Сучасне історико-етнографічне районування та проблеми його визначення.
Етнічний склад населення України: формування та класифікації.
Етнічні процеси та їх вплив на формування етнічного складу населення.
Народи та етнічні групи України: проблеми типології. Історична, лінгвістична, етнополітична, демографічна та географічна класифікації.
Етапи, шляхи та форми утворення поліетнічного складу населення України. Особливості розвитку етногруп України.
Географічне розміщення та демографічні характеристики етнічних груп України.
Література до питань 2-4:
Пономарьов А.П. Українська етнографія: Курс лекцій.-К.: Либідь, 1994.- 320 с.
Пономарьов А.П. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. - К.: Либідь, 1996.
Етнографія України: навч. посібн. /За ред. проф. С.А.Макарчука.-Вид. 2-ге, перероб. і доп.-Львів: Світ, 2004.- 520 с.
Савчук Б. Українська етнологія.- Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004-559с.
Українська етнологія: Навч.посібник /За ред. В.Борисенко.– К.: Либідь, 2007.- 400 с.
ДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ДОБА В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Мезолітична доба. Загальна характеристика. Перехід до сучасного клімату фауни і флори. Розширення меж придатних для життя земель. Зміна форм побуту. Розквіт мікролітичної техніки. Повсюдне розповсюдження луку та стріл. Зміна форм полювання. Індивідуальне полювання за допомогою луку та стріл. Криза мисливського господарства.
Література:
Давня історія України. – Т.1. – К., 1997.
Археологія України / За ред. Л.Л. Залізняка. – К.: Либідь, 2005.
Скіфи в Північному Причорномор'ї.
Створення та розквіт Ассирійської імперії. Реформи Тиглатпаласара ІІІ. Правління династії Саргонідів. Джерела з історії Ассирії, бібліотека Ашшурбаніпала. Урарту. Скіфське царство на Кавказі.
Вторгнення скіфів у Північне Причорномор’я та його причини. Межі Скіфії. Племена скіфів за Геродотом. Царські кургани скіфів. Господарство, військова справа та побут скіфів.
Література:
Давня історія України. – Т.2. – К., 1998.
Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII-IV вв. до н.э. – К.: Наукова думка, 1983.
Артамонов М.И. Киммерийцы и скифы (от появления на исторической арене до конца IV в. до н. э.). – Л., 1974.
Садаев Д.Ч. История Древней Ассирии. – М., 1979.
Черненко Е.В. Скифские лучники. – К.: Наукова думка, 1981.
Античні міста Північно-Західного Причорномор'я. Грецька колонізація та її причини. Античні міста Північно-Західного Причорномор’я: Ніконій, Тіра, Ольвія. Економіка міст, планіровка та влаштування, культура та релігія. Взаємовідносини та взаємовпливи греків і місцевого населення в усіх сферах життя.
Література:
Давня історія України. – Т.2. – К., 1998.
Крыжицкий С.Д. Архитектура городов Северного Причерноморья. – К.: Наукова думка, 1974.
Охотников С.Б. Греческие колонии Нижнего Поднестровья (VI в. до н.е. – IV в. н.е.). – Одесса, 2000.
Русяева А.С. Религия и культы античной Ольвии. – К.: Наукова думка, 1992.
Секерская Н.М. Античный Никоний и его округа в VI-IV вв. до н.э. – К.: Наукова думка, 1984.