7. Дослідження особистісної адаптованості вчителів загальноосвітніх шкіл

Проведення автором з 1992 р. кількаденних навчально-психологічних тренінгів для педагогічних колективів освітніх закладів утвердило умку про можливість адаптувати опитувальник Наскільки підготовлений Ти до життя?" до профе-ійної діяльності вчителя. Це спричинено також тим, цо кожен із нас найкраще щось знає і найдосконаліше Іволодіває певною діяльністю у ситуації самонавчання, тобто тоді, коли є внутрішня потреба либше свідомо розібратися у собі. За цих умов Ісихологічне знання практично спирається на мен--альний досвід особистості, що природно розширює )брії її світосприймання і життєдіяння.

62 63

Оволодіння закономірностями адаптаційної діяль-іості індивіда прискорюється після того, як учитель, Іройшовши разом з колегами психологічне обстеження, кількісно і статистичне обробивши результати, глибоко осмислить найважливіші характеристики психологічної організації власного внутрішнього світу — ставлень, оцінок, прийняття, психічних образів, психологічних ситуацій і Я-концепції. При цьому ліва частина опитувальника, що презентує самооцінку ставлення, видозмінюється так:

/. ШКОЛА: 1. Колег-педагогів. 2. Учнів. 3. Директора школи. 4. Змісту навчальних програм. 5. Школи та її вимог загалом.

//. СІМ'Я: 6. Чоловіка (дружини). 7. Батьків. 8. Брата, сестри. 9. Власних дітей.

///. ВУЛИЦЯ: 10. Найближчих друзів. 11. Знайомих, товаришів. 12. Друзів чоловіка, або подруг дружини. 13. Сусідів.

IV. ВЛАСНЕ Я: 14. Своєї поведінки, своїх учинків. 15. Внутрішнього Я, своєї духовності.

Основним етапом у процесі визначення рівня особистішої адаптованості педагога є переведення первинних оцінок (балів) у стандартизовані, передусім у шкалу процентилів і станайнову шкалу. А згодом, на основі одержаних даних, здійснення психологічного аналізу адаптованості як інтегральної характеристики психологічного світу особистості. Така робота виконувалася нами на вибірці із 300 учителів із різних регіонів України (табл. 6) і показує, як треба нормувати й аналізувати одержані результати конкретного педагогічного колективу керівникові школи або психологові. Зауважимо лише, що опитування як учителів, так і учнів за пропонованою екс-прес-методикою найкраще проводити протягом навчального року тричі. Тоді, крім зазначеного глибинного розпізнавання тенденцій психосоціального розвитку особистості, є можливість простежити динаміку особистісної адаптованості кожного учасника освітнього процесу.

64

Водночас користувачам цієї методики може прислужитися наша класифікація показників особистісної адаптованості вчителів, яка істотно спрощує процедуру переведення первинних ("сирих") оцінок у відповідні показники адаптованості (табл. 7). Особливу тривогу адміністрації школи мають викликати нижні рівні (восьмий і дев'ятий) особистісної адаптованості, коли зрілій особистості потрібна термінова психологічна допомога. Вчителеві, якому притаманна критична дезадаптація, потрібно вийти зі стану внутрішньої небезпеки та невдоволення, адже він спроможний тільки ускладнювати природний перебіг життєвого процесу школярів, травмувати їх неадекватним ставленням чи емоційно-ціннісним відчуженням. Тут також потрібен курс психологічного лікування та "післяопераційного" одужання його Я-концепції.

Пропонована методика, крім того, висвітлює широке поле соціально-психологічного вивчення педагогічного колективу як особливої профе-сійно-культурної групи. В цьому аспекті цікаво, зокрема, простежити ступінь диференційованості ставлень педагогів до тих чи тих компонентів-складників їхньої особистісної адаптованості.

65

Таблиця 6.

Нормування результатів обстеження особистісної адаптованості вчителів

експериментальних шкіл за допомогою процентильної гикали та визначення тенденцій їхньої взаємодії з оточенням (вибірка — 300 осіб)

Первинна оцінка, бали (х)	Частота кожної первинної оцінки (’)	Сукупна частота кожної первинної оцінки (’)	Проценті лі (PR)	Рівень особнсгісної ад аптованосіі педагога	Особиста адаптованість як інтегрована характеристика психологічної організації внутрішнього світу педагога, яка визначає переважання тенденцій щодо
									вважання тенденцій щодо;
					Ставлення	Оцінки і самооцінки	Внутрішнього прийняття	Психічного образу		Я-концепції особистості
69 64	1	300 299	100 99 7		Дуже позитивне	Повна безпека	» £ £.£	цеал"."бог", "бовван", "коханий"	Інтимної приязні фатального вірування ідейного поклоніння	Самозахоплення; відчуття власноїтворчої непересічності; віра в успіх; безмежний оптимізм; максимально високий рівень домагань; висока впевненість у соОІ; вкрай завищена самооцінка; само актуалізація особистості
62	1	298	99.3
60	6	297	990				Максимально можг суб'єктивно повної.
59	5	291	97.0
57	1	286	Я53	2. Висока адаптованість (21 особа)
56	2	285	95,0
55	2	283	94.3
54	3	281	93,7
53	5	278	92.7
52	3	273	91.0					:
51	5	270	90.0
49	6	265 260	38.3 86,7	tileS °> ч'ї ° „£»о	QJ 1 СІІ S 0 с	Переважно безпека	Проблемнедізлогічне	"Побратим", "соратник", "друг"	єднання; дру-ж па тії; приязні; ї; езасмодопо Івробгтництва тощо	Довіра; самоповага; прийняття себе; відчуття власної цінності; віра у себе; оптимізм; високий рівень домагань; особиста прихильність; гуманні переконання; завищена самооцінка; самоствердження особистості
48	8	254	84.7
47	7	246	82,0
46	10	239	79,7
45	8	229	76,3	2 2 Є Й о -о ? s £ £ о ^П ге 'ї ю -Э а
44	7	221	73.7
43	8	214	71.3						is.I= ^ S 1- О £° £ 2
42	3	206	68.7
41	13	203	67.7
40	7	190	63.3
39 38	10	1 83 175	61.0 58.3	5. Псевде адаптованість (65 осіб)	Нейтральне	Суб'єктне відчуження	Нейтральнєкритичне сприйняття	"Знайомий", "відомий"	-Іеності; апатії; те ту; незнання; ння; капітуляід чуження	Несформованийобраз Я; амбівалентні пере-живаннята ставлення до себе; відсутність у житті чіткої мети; аморфність уявлень особистості про себе, внутрішня слабкість; безпринципова поведінка (позиція); адекватна самооцінка;
37	11	165	55.0
36	12	154	51.3
35	9	142	47.3
34	9	133	44.3
33	6	124	41.3
32	8	118	39.3	03 m ^ Is £ і |? 0 ^ ^					s І ? £ S ^ а ї'= £ її-
31	5	110	367
^20_	6	106	35.0
29	7	99	33,0
27	8	92 85	28.3	- 0) о со х-ї	Негативне	Переважно небезпека	Часткове неприйняття	"Суперник", "опонент", "недруг	і *• ° 'і „ £ S ї Є-5 °5 §• о- І &	Зневажливе ставлення до себе; неприйняття себе; песимізм; незадоволення своею діяльністю; висока тривожність; низька самооцінка; спотворене уявлення про себе; само від чуження
26	8	77	25.7
25	10	69	23,0	тнвна де за да п тованість (36 осіб)
24	13	59	19.7						IIIU
23	2	46	15,3
22	7	44	14.7 t						|'=£S£
21	4	37	12.3						gs-if1

66

Продовження таблиці 6.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
20	2	33	11,0							Явне зневажання
19	3	31	10,3	3 ' Б -~					•р Б
18	4	28	9,3	5 °)'І ю			І		н
17	4	24	8,0	g л g §			X	S	>;8SL
16	5	20	6,7	6!|&			S	О-	5ІІ
15	2	15	5,0	со Е*	І	2	с	f
14	1	13	4,3			5	S	--^	НІ І
13	1	12	4,0			Ф ю	І	8	So> £ то
! 12	3	11	3,7	j	X	ї	S	І"	ае " Й" с о._-§ш
10	1	8	2,7	«, s to •=	то	І	о		0 О ' "	шлаків і дефектів;
: 9	3	7	2,3	у S fi	CD	о;	it	т_	8-ій	самозамкнення, або
8	1	4	1,3				>.	Q.	&feg	Непримиренна
7	1	3	1,0	^С та ч~			X			боротьба з оточенням
! s	1	2	0,7	°* «			8		о о.
і 4	1	1	0,3	et '					то
І з	0	0	0

Психолог Г.О. Мсщанова підготувала таблицю, котра визначає сильні і слабкі сторони адаптивної активності педагогічного колективу ЗОШ № 44 м. Запоріжжя (директор В. О. Коміссаров) на початок експерименту з модульно-розвивального навчання (табл. 8) [117, 55]. її психологічний аналіз дає змогу зробити такі висновки.

1. Школа сприймається педагогами як інститут спілкування і ширше - культури, де взаємини з колегами є лише позитивними (середній бал 4,18 з 5,0) та учнями - майже позитивними (3,9). Водночас насторожують факти негативного і нейтрального ставлення учителів до школи та її вимог (1,92 бала, або 41,04%), що свідчить про низький соціальний статус школи в очах самих освітян, які усвідомлюють суперечність між покладеною просвітницькою місією школи в суспільстві і неможливістю її належно виконувати через традиційну модель навчання. Крім того, понад третина вчителів (34,7%)

67Таблиця 7.

Класифікація показників особистісної адаптованості вчителів загальноосвітніх шкіл

Вид соціально-психологічної адаптації	РІвнІ функціонування особистісної адаптованості	Показники адаптованості	Процент виявлення^ (вибірка - 300
j І Адаптованість	1 А) Максимальний Б) Дуже високий 2 Високий	70+75 59+69 51+58	015 ~~ 385
І	3 Середній
* —	А Низький		12
II Неадаптованість	5 Неочевидний або псевдоадаптоеаність	33+39	17 20
		26+32
	8 Стійкий очевидний	21+25	12
*	9 А) Критичний
' ———————————— L	Б) Суперкритичний	___ 3_І_менше_ ___[	015

у листопаді 1995 р. не визначилися стосовно переваг фундаментального соціально-психологічного експерименту з модульно-розвивального навчання.

2. Учителі винятково позитивно ставляться до найближчих членів сім'ї - батьків (середній бал 4,73) і власних дітей (3,73), хоч у п'ятої частини (20,41%) до своїх нащадків ставлення невизначене, нейтральне. Водночас мають місце факти негативного та нейтрального ставлення до чоловіка або дружини (20,4%), брата чи сестри (14,28%), що свідчить про деякі проблемні взаємостосунки педагогів з найближчими членами сім'ї, котрі ускладнюють їхнє життя, істотно знижують особисті сну адаптованість у родинному колі, інколи навіть руйнують Я-концепцію.

3. Найсуперечливіші ставлення переживають запорізькі вчителі у взаєминах з оточуючими. Тільки найближчі друзі викликають у них позитивні емоції (підтримка, взаєморозуміння). Причому у 34,69%

68

Таблиця 8.

Результати дослідження особистісної адаптованості за компонентами-складниками

вчителів експериментальної ЗОШ №44 м. ЗапорЬкжя (149 осіб, листопад 1995 року)

Сфер.І	Компоненти складники		З^ференціаш	ч ставлень ос	^НСТОСТІ.^п
ДІЯЛЬНОСТІ		дуже позитивне	позитивне	ней тральне	негативне	вкрай негативне
	1 Колеги-педагогм	13,4	81,6
	2 учні	6,1	89,8	4,03
< с -2 3	3 Директор	10,2	81,2	24,5	4,1
	4 Фундаментальний експеримент	8,2	57,1	25.45	8,1
	5 Школа та 1 1 вимолі загалом	4. OS	55,1	23.58	12,24
	6 Чолоеік(доужина)	40,32	30,78	14,3	6.1
к Г	7 Бэтьки	73,47	26,53
о	8 Брат, сеїлра	42,56	42.86	12,24	2,04
	9 Власні діти	55,1	24,49	20,41
	10 Найближчі др^зі	34.69	61 ,22	4.09
и: rr	11 Знайомі, товариш і	2,04	67 35	28,57	2,04
= g ю	12 Друзі чоловіка або подруги дружини		ЗР ,'8	48,98	У,1ь	4,ог
	13 Сусіди	10,2	41,86	40,36	4,05	2.04
и %	14 С воя поведінка	18,37	69,39	3,16	4,03
£гт; 4J >	15 Внутріш не Я, сеоя духовність	18,37	79.59	2,04
Середнє зн	аченн І, %	22.24	56,39	18,82	2 21

випадків вони спочивають душею, спілкуючись зі справжніми друзями, і тільки дві особи (4,09%) втратили емоційно-психологічний контакт, відгородилися

69від соціального життя, друзів. Щодо сусідів й особливо друзів чоловіка або подруг дружини, то вони інколи є дезадаптаційним чинником для шкільних педагогів (відповідно 6,12 і 12,24%), або не сприймаються як компоненти оточення, що впливають на перебіг особистісної адаптованості (40,86 і 48,98%). Водночас жоден опитуваний не в захопленні від друзів чоловіка чи подруг дружини, хоча більше третини вчителів (38,78%) ставляться до позасімейної дружби своїх обранців позитивно.

4. Істотне переважання позитивного ставлення до власного Я учителів свідчить про таку організацію їхнього внутрішнього світу, коли психіка відіграє провідну регуляційно-адаптивну роль у системі "особистість - оточення". Відповідно особистий маятник адаптованості-дезадаптованості має внутрішню підтримку власного Я педагога в його ментальному й, зокрема, професійному досвіді. Отож для більшості вчителів підвладні критичні і проблемні ситуації шкільного життя. Це наочно підтверджує високий загальний показник виборів (78,63%). При цьому освітяни критичніше ставляться до своєї поведінки (12,98%), ніж до власного духовного розвитку (2,04%), вважаючи себе професійно зрілими фахівцями, культурними і свідомими громадянами. Цей об'єктивний факт, попри очевидний позитив, указує на ймовірність деякої педантичності вчителів, а відтак на нелабільність і певну тенденцію до стагнації їхньої Я-концепції.,

70 71