6. Обробка результатів та інтерпретація показників психологічного обстеження учнів

За шкалою ставлень відповідь "дуже позитивне" оцінюється 5 балами, "позитивне" - 4, "нейтральне" і за відсутності самооцінки - 0, "негативне" - -4 і "вкрай негативне" - -5 балами.

Процедура підрахування кінцевого результату передбачає підсумування позитивних і негативних оцінок. Отримане число є первинним результативним показником за шкалою особистішої адаптованості школяра (так звана "сира" оцінка).

Наприклад (див. табл. 1). (6x5) + (2x4) + (-4) = 34, що за табл. 4 відповідає ситуативній дезадап-тованості.

У 1991 році психологічному обстеженню були піддані учні 5 - 6-х кл. середніх шкіл № 52 м. Києва, № ЗО м. Донецька та с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району (всього 11 класів, 300 осіб).

54

Одержані результати використані не тільки для визначення критеріальних показників адаптованості, виходячи з принципів побудови і специфіки пропонованої методики, а й для проведення порівняльного аналізу ефективності адаптаційних процесів в учнів звичайних класів (змішаних) і диференційованих (поглибленого засвоєння навчального матеріалу). Нагадаємо, що в останніх навчаються діти з підвищеними здібностями (15 -20% від загальної кількості школярів), які ще перед приходом у 1-й кл. за даними ґрунтовного тестового обстеження показали високий рівень психологічної готовності до шкільного навчання. Потім вони на "відмінно" і "добре" з прискоренням закінчили початкову школу й на рік раніше за своїх ровесників перейшли до 5-го класу [22; 108].

Логічно припустити, що така ситуація ще більше ускладнить і без того напружений процес розгортання адаптивної активності за видозмінених умов шкільного життя. Ці очікування певною мірою підтвердились, про що свідчать, зокрема, дані, наведені в табл. 2. Крім того, дослідження виявило, що між собою різняться не лише індивідуальні результати, а й середньоарифметичні показники адаптованості класних колективів (45,5 бала проти 57,4*). Ці статистичні дані цілком підтверджують

* Достовірність різниці між результатами виконання тесту опи-тувальника учнями двох класів за t-критерієм Стьюдента виявилася значимою на рівні а = 0,01, оскільки t > ікр.: 3,1 > 2,7 згідно з даними табл. 2 [15, с. 49, 182].

55емпіричні факти: класи відрізняються один від одного за спрямованістю щодо кінцевого результату, за стилем і характером пізнавальної роботи, емоційним наповненням спільної діяльності тощо. Однак, як не дивно, не можна підходити до оцінювання цих двох класних колективів за критеріями "гірший " чи "кращий". Зі слів майже всіх опитаних учителів пролунало, що високий рівень адаптованості членів учнівського колективу у другому випадку ще не є показником ефективного перебігу навчально-пізнавального процесу. Навпаки, педагогам цікавіше працювати з учнями класу поглибленого засвоєння навчального змісту, хоч і не завжди легко. Тому питання розвивального потенціалу тих чи інших рівнів соціально-психологічної адаптації колективів і окре-мих осіб залишається відкритим до розробки стандартизованої шкали особистішої адаптованості школярів. Для перетворення отриманих даних за вибіркою 300 учнів у стандартну шкалу була використана відома гикала станайнів, яка "поєднує в собі переваги стандартних шкальних показників і простоту процентилів" [15, с. 101]. З цією метою переведені показники (бали кожного учня) були розподілені за принципом послідовного, полярно симетричного відбору результатів, починаючи від крайніх значень і закінчуючи медіанними. Так утворилися групи школярів, що відповідають певним частотам оцінок за нормального розподілу тестових балів (див. табл. 3).

56

Таблиця 2. Порівняльний аналіз результатів обстеженняособистісної адаптованості учнів класупоглибленого засвоєння навчального матеріалу(5-І) та звичайного змішаного класу (5-3) загальноосвітньої школи №30 м. Донецька(25 листопада 1991 року)

5-1

№ п/п	Привище, Ім'я	Вік	Кількісна характеристика відповідей											Сума балів
			0		1			2			3	4	5
1	А 0	9	1		4			4			5	0	0	31
2	С Р	9			7			7			1	0	0	63
3	Ю М	10			6			7			1	1	0	55
4	К І	9	1		6			7			1	0	0	58
5	Л 0	10			6			6			2	1	0	50
6	А С	9	1		7			2			2	2	1	ЗО
7	М Ю	10			7			4			4	0	0	51
8	Т Г	9			4			7			2	2	0	40
9	Б С	9			4			5			5	1	0	36
10	В М	10			6			7			1	1	0	54
11	С 0	9	.		6			4			1	4	0	ЗО
12	У В	9	-		7			7			1	0	0	63
13	до	9	1		Є			2			3	3	0	26
14	т н	10	.		6			6			3	0	0	54
15	в с	9	1		4			7			3	0	0	48
18	к к	9	1		4			5			3	1	1	31
17	з д	9			3			5			4	2	1	22
18	КС	9			4			6			5	0	0	44
19	М А	9			7			6			2	0	0	59
20	Т Р	9			10			4			1	0	0	66
Всього		_	6		115			107			50	18	3	910
8 середньому		9.2	0,3		5.8			5.4			2.5	0,9	0.2	45.5
			5-3
№ ПІП	Прізвище, Ім'я	Вік	Кількісна характеристика відповідей											Сума балів
			0	1		2	3		4	5
1	КО	10		6		7	1		0	0				58
2	А 0	10	-	5		7	3		0	0				53
3	3 Г	10	1	4		10	0		0	0				60
4	М В	11		8		5	1		1	0				56
5	М Ю	10	1	7		6	1		0	0				59
6	3 Т	10		10		5	0		0	0				70
7	с о	10		7		7	1		0	0				63
8	Л А	10		7		8	0		0	0				67
9	С К	10		9		6	0		0	0				69
10	К К	10		1		12	1		1	0				49
11	л с	10		7		6	2		0	0				59
12	ГД .	10	-	7		5	2		1	0				51
13	т в	11	1	11		2	1		0	0				63
14	к с	10		8		5	1		1	0				56
15	с в	10		8		3	3		0	1				47
16	X С	10		8		6	1		0	0				64
17	Т 0	10		1		12	1		1	0				49
18	Б Н	10	1	6		5	2		1	0				46
19	г м	10		7		4	1		1	2				37
20	А I	11		12		3	0		0	0				72
Всього		_	4	139		134	22		7	3				1148
В середньому		10,1	0.2	6.95		6.2	1.1		0,4	0,2				57.41

57

Таблиця 3.

Переведення первинних бальних оцінок 300 школярів у стандартну шкалу особистісної

адаптованості

Станайн	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Процент у виборці стандартизації.	4	7	12	17	20	17	12	7	4
Кількість дітей	12	21	36	51	60	51	36	21	12
Показник адаптованості	34- +20	21- 29	30+ 39	40+ 49	50+ 56	57+ 63	64+ 68	69+ 72	73+ 75

Загальний результативний показник, як випливає із стандартної шкали, знаходиться у діапазоні від 34 до 75 балів. Причому, чим менший показник, тим очевиднішою є особистісна неадантованість і тим вищого рівня сягає дезадаптованість. Слід також мати на увазі, що при інтерпретації показників адаптованості (як високих, так і низьких) йдеться про загальну, генералізовану тенденцію-характеристику особистості. Вона є складною за структурою, функціями, динамікою і до того ж подвійно спричиненою, або детермінованою: зовнішнім предметним оточенням, в якому живе особа, і внутрішнім психологічним світом цієї особи.

В останньому випадку, як зазначалося, основоположну роль відіграє Я-концепція, яка хоч і є незавершеним результатом організованої соціалізації дитини, підлітка чи юнака, все ж справляє безпосередній вплив на їхні дії і вчинки в ситуаціях буденного життя. Очевидно також, що не лише дуже низькі

показники за шкалою свідчать про неблагополуччя у взаєминах школяра і його оточення, значні труднощі у його особистісному розвитку, а й максимально високі, близькі до ідеальних.

Отже, висвітлені теоретико-методологічні засади (див. схеми 1, 2), експериментальні (див. табл. і, 2) і статистичні дані (табл. 3), емпіричні факти закладають надійне підґрунтя для кількісної інтерпретації результатів тесту-опитувальника. У табл. 4 подана класифікація показників особистісної адаптованості школярів. При цьому варто звернути увагу на те, що граничні частоти шкали розділені на дві групи. Так, рівень дуже високої адаптованості містить ще й оптимальний підрівень (75 балів), а рівень критичної дезадаптованості - суперкритичний підрівень (від'ємні бали). У нашому випадку із 300 опитаних на кожному з цих підрівнів перебуває по одному учневі. Зрозуміло, що слід глибоко дослідити особливості їхнього психосоціального розвитку.

Проте вже зараз є підстави зробити висновок, що в обох випадках психолог зустрічається із серйозними дефектами розвитку: в першому - з відхиленнями у потребо-мотиваційній сфері, у другому -із затримками в загальному психічному розвитку особистості. При цьому Я-концепція найадаптовані-шого учня є настільки високопозитивною, що він зовсім неадекватно сприймає себе у світі, а тому не застрахований від життєвих (шкільних, вуличних, сімейних) колізій і конфліктів, котрі будуть переживати ся ним "мов грім серед ясного неба".

58 59

Таблиця 4. Класифікація показників особистішої адаптованості школярів

Вид соціально- психологічної адаптації	Рівні функціонування особистісної адаптованості	Показники адаптованості	Процент виявлених (вібірка – 300 учнів)
І Адаптованість	А)максимальний Б)дуже високий високий середній низький	75 73-74 69-72 64-68 57-63	0,15 3,85 7 12 17
ІІ Неадаптованість	неочевидний очевидний	50-56 40-49	13 7
ІІІ Дезадаптованість	ситуативний стійкий очевидний А)критичний Б)супер-критичний	30-39 21-29 0-20 -75 - -1	12 7 3,85 0,15

Навпаки Я-концепщя найдезадаптованішого учня є тотально негативною - розбитою або втраченою: песимізм, фрустрації, внутрішня капітуляція - це, на жаль, реальні факти його життя, що за умов слабкого характеру та відсутності значимих соціальних зв'язків можуть призвести до суїциду (самогубства).

60

Поряд із кількісною інтерпретацією має проводитися і якісна, що передбачає вивчення характеристик і особливостей основних структур (розділів) функціонування особистішої адаптованості, і доповнюватися цілісним психологічним обстеженням школяра (див. схему 2). Завдяки простоті процедури опитування та обробки результатів психологічного обстеження і найголовніше - ґрунтовності запропонованої шкали особистісної адаптованості обстоювана методика за кілька років цілком природно

набула широкого використання у системі шкільної психологічної служби України. На думку практичних психологів, до її незаперечних переваг слід віднести достатньо високу надійність показників особистісної адаптованості-дезадаптованості, передусім стосовно визначення тих груп школярів, котрі перебувають на різних полюсах психологічного комфорту, внутрішньої гармонії з оточенням та самими собою. Зокрема, методика дає змогу виявити учнів з більш-менш сформованими суїцидними тенденціями реагування на проблеми власного життя. Закономірно виникає ситуація, коли психолог і навіть педагог можуть допомогти учневі внутрішньо здолати критичний рівень дезадаптованості, а отже, запобігти непоправному.

Саме з цих міркувань рекомендуємо керівникам навчально-виховних закладів і шкільним психологам скористатися нормами особистісної адаптованості учнів 2-11-х кл. експериментальної ЗОШ №10 м. Бердичева (табл. 5) для порівняння аналогічних показників своїх вихованців. Ці норми є ніби тією лінійкою внутрішнього благополуччя чи, навпаки, неблагополуччя юної особистості, котра має чітко визначені позначки-числа. Тому, зіставивши з ними результати опитування учнів окремої школи, можна, по-перше, без складної нормотворчої діяльності визначити рівень особистісної адаптованості конкретного учня, по-друге, встановити переважання в тому чи тому класі високих або низьких

61Таблиця 5.

Зведена таблиця норм особистісної адаптованості учнів 2— 11-х класів загальноосвітньої експериментальної школи №10 м. Бердичева Житомирської області

наприкінці 1997 року (у первинних балах,загальна вибірка — 1196 осіб)

РІВНІ особистісної адаптованості	Шкільні паралелі: класи і кількість учнів
	2-гі 140	3-і 115	4-і 167	5-і 122	6-і 119	7-мі 138	8-мі 125	9-і 125	10-і 73	11-і 72
1. Дуже висока адаптованість	75	74+67	75+70	74+73	72+71	75+67	68+65	66+64	66+59	67+65
2- Висока адаптованість	74+73	66+62	69+65	72+68	70+68	66+63	64+60	63+59	58+56	64+60
З.Середея адаптованість	72+70	61+57	64+61	67+65	67+63	62+59	59+55	58+53	55+48	59+53
4. Низька адаптованість	69+66	56+52	60+56	64+59	62+57	58+54	54+48	52+49	47+38	52+46
5. Неочевидна неадаптова-ність	65+59	51+43	55+48	58+51	56+52	53+49	47+36	48+43	37+31	45+35
6. Очевидна нєадаптова-ність	58+49	42+35	47+42	50+44	51+47	48+41	35+31	42+35	30+25	34+29
7. Ситуативна дезадаптова-ність	48+39	34+32	41+35	43+35	46+38	40+34	30+24	34+28	24+16	28+21
8. Стійка дезадаптова-ність	38+27	31+19	34+15	34+30	37+29	33+27	23+14	27+17	15+5	20+18
9. Критична двзадаптова- ність	26+18	18+14	14+9	29+10	28+9	26+18	13+3	16+6	4+32	17+16

рівнів адаптованості, по-третє, зіставити психологічні дані вихованців експериментальної школи з результатами опитування учнів іншого типу школи (масова, малокомплектна, альтернативна, приватна). Наголосимо також на важливому психометричному факті: конкретна валідність методики особистісної адаптованості висока, оскільки коефіцієнт кореляції з відомою методикою (картою дез-адаптованості) Д. Скотта становить 0,74.