
- •1. Рабовласницькі держави на українських етнічних землях
- •2. Еллінський і варварський світ на півдні України (перша пол.. 1 тис. Н.Е.) Варварський світ
- •3. Виникнення державності у східних слов’ян. Союзи племен
- •4. Київська княжа держава (IX-XII ст.): основні етапи становлення, характерні риси розвитку
- •Період консолідації державності – кін. IX–X ст.
- •Період розвитку держави (X – перша половинаXiIст.)
- •5. Суспільний і державний устрій Київської Русі Суспільний лад
- •Державний устрій
- •6. Джерела права Київської Русі, їх характеристика. Пам’ятки права.
- •7. Основні риси права за «Руською Правдою»
- •8. Походження Київської княжої держави: історіографія проблеми
- •9. Динаміка розвитку феодалізму у східнослов’янських народів (XII-xiVст.). Основні риси феодального права. Співвідношення юридичних норм і привілеїв
- •Переяславське князівство
- •Чернігово-Сіверське князівство
- •10. Галицько-Волинська держава: суспільний державний лад і основні риси права
- •11. Суспільний і державний устрій України у складі вкл. Основні риси права
- •12. Державно-правовий розвиток українських земель у складі Польщі
- •13. Основні риси права за литовськими статутами.
- •14. Українське козацтво і Запорізька Січ (до середини XVII ст..)
- •15. Відновлення національної державності і права України в середині XVII ст.Утворення Укр. Гетьманської держави
- •16. Переяславська рада і українсько-російські відносини. Історіографічний і правовий аналіз.
- •23.24.Українсько-московська державна угода 1654 р.
- •17. Державно-правові погляди гетьмана Богдана Хмельницького.
- •18. Конституційні статті українських гетьманів. Визначення взаємин з Москвою (друга половина XVII- поч.. XVIII ст..)
- •19. Доля української автономії: сутність, хронологічні межі, наслідки.
- •21.Суспільно-політичний лад і право західноукраїнських земель у складі австрійської імперії( друга пол. 18 – перша пол. 19 ст.)
- •22.Загальна характеристика розвитку українських земель у до реформаторський період.
- •70 % Земель на україні мають поміщики.
- •23.Буржуазно демократичне реформування.
- •24 Джерела та пам’ятки права україни першої пол. 19 ст.
- •25.Джерела та пам’ятки права України в другій половині 19 ст.
- •26. Суспільно-політичний розвиток і право на західноукраїнських землях в другій половині 19 ст.
- •27. Державно-правова думка України кінця 19- поч. 20 ст.
- •28. Революція 1905 року і зміни в суспільно-політичному ладі України
- •29.Столипінська реформа в Україні.
- •30.Політичні партії України на початку 20 століття.
- •31.Українське питання в Першій світовій війні.
- •32. Лютнева революція 1917р. В Україні. Центральна Рада : утворення і роль в українській історії
- •33.Соціально-економічне і політичне становище України в період літа-осені 1917 р
- •34. Утворення унр. Основні державницько-правові наслідки
- •35. Державний устрій і право унр. Українізація суду
- •36. Конституція унр від 29 квітня 1918, її структура, зміст та історичне значення
- •37. Гетьманський переворот 29 квітня 1918р. Характеристика державного ладу та законодавства Української держави – Гетьманату. Судові реформи.
- •38. Українська Народна Республіка часів Директорії. Універсали Диреторії і Трудового конгресу
- •39. Розпад Австро-Угорської імперії та проголошення зунр. Характеристика державного устрою та права зунр
- •40. Об’єднання зунр і унр в єдину соборну Українську державу
- •41. Утворення і розвиток України 1917-1922рр. Історія скликання 1 Всеукраїнського з’їзду рад. Поступова втрата цр політичної ініціативи.
- •42. Державне будівництво на основі рішень 1 і 2 Всеукраїнських з’їздів рад
- •2 Всеукраїнський з’їзд Рад
- •43. Державно-правове будівництво в роки громадянської війни та воєнної інтервенції ( весна 1918-1920рр)
- •44. Створення основ радянського права (1918-1919).
- •45. Конституція Української срр 1919р: порядок її прийняття, структура, зміст та історичне значення.
- •46. Розвиток взаємовідносин усрр з радянськими республіками (воєнно-політична угода 1919, господарсько-політичний союз 1920, дипломатична угода 1922).
- •47. Розробка та прийняття Декларації та Договору про утворення срср 30 грудня 1922 року та їх зміст. Роль радянської України в цьому процесі. Український проект союзного договору.
- •48. Державно-правовий статус України у складі срср за Конституцією 1924 року.
- •49. Причини, основні завдання, етапи та наслідки першої кодифікації законодавства радянської України(1921-1929)
- •50. Характеристика кодифікації окремих галузей права в Україні 1922-1927(цивільного, земельного, трудового, кримінального, процесуального, шлюбно-сімейного, адміністративного).
- •51. Судова реформа 1922. Положення про судоустрій усрр 1925, його зміст та значення.
- •52. Становище України на початку 20-х років. Нова економічна політика та її законодавче оформлення.
- •53. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 року, її структура та основний зміст.
- •54. Внутрішнє і зовнішнє становище Української рср у 1930-1941 рр., утвердження тоталітарного режиму в країні.
- •55. Голод 1932-1933 рр. В Україні. «Розстріляне відродження»
- •56. Історичні умови, розробка і прийняття Конституції урср 1937 р.
- •58. Загальна характеристика вищих та місцевих органів державної влади і управління за Конституцією 1937 р.
- •59. Основні права і обов’язки громадян урср за Конституцією 1937 р.
- •60. Виборча система та виборче право за Конституцією 1937 р.
- •61. Реалізація конституційних норм в державно-правовій практиці радянської України у 1937-1941рр.
- •62. «Закон про судоустрій срср, союзних і автономних республік» від 16.08.1938, його зміст та значення.
- •64 Міжнародна криза 30х і друга світова.
- •65 Українське питання в Другій світової війни
- •66 Анексія Радянським Союзом Західної України та Бессарабії
- •67 Наступ рад влади на оун в 39 -41 рр!
- •68 Економ становище захіно українських земель
- •69 Держ і право урср в роки війни 70 зміни в держ апараті!
- •71 Нацистський окупаційний режим
- •73 Діяльність оун стоврення упа
- •74 Боротьба упа після 2 світової
- •74. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Боротьба оун-упа проти радянської влади
- •75. Повоєнний сталінський режим в Україні (1945-1953)
- •Національно-культурний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр..
- •Суспільно-політичний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр.. Початок десталінізації.
- •Кодифікаційні роботи 50-70-х рр..
- •83. Передумови, підготовка та прийняття Конституції урср 1978 р.
- •Вищі та місцеві органи державної влади й управління урср за Конституцією 1978 р.
- •Україна в 1985-1991 рр.
- •87. Проголошення Декларації про державний суверенітетУкраїни 16 липня 1990 року.
- •88. Спроба державного перевороту 19-21 серпня 1991 року в Москві та його вплив на подальший розвиток подій в Україні.
- •89. Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року. Його характеристика та історичне значення.
- •90. Референдум 1 грудня 1991 року та його іторичні наслідки. Обрання Президента України.
- •94. Сучасний адміністративно-територіальний устрій та кордони України.
- •95. Україна – Крим: визначення державно-правових інститутів.
- •96. Розпад срср та спроби утворення нових структур.
- •97. Конституційний процес в сучасній Україні. Конституція 1996 року.
- •106. Зміни в праві та держустрої (10 років незалежності) – 1991-2001
96. Розпад срср та спроби утворення нових структур.
7–8 грудня 1991 — у Біловезькій пущі керівники України, Росії, Білорусі (Президент Л.Кравчук, Голова ВР С.Шушкевич і Президент Б.Єльцин) констатували розпад СРСР і підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав.
21 грудня 1991 — Алма-Атинська декларація про утворення СНД (Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Україна). Це означало, що СРСР як суб'єкт міжнародного права перестав існувати.
Співдружність Незалежних Держав — це не держава, оскільки не передбачалося жодного центру з вертикальними управлінськими структурами та президентом, єдиної економічної, правоти і фінансової системи. На цьому ще раз було наголошено на зустрічі керівників держав-учасниць СНД 20 березня 1992 р. в Києві.
97. Конституційний процес в сучасній Україні. Конституція 1996 року.
Проголошення незалежності України поставило необхідність розроблення і прийняття нового Основного Закону України.
1. Конституційна комісія, керуючись Декларацією про державний суверенітет України, підготувала ще до червня 1991 Концепцію нової Конституції, яка й була ухвалена Верховною Радою України. Основними засадами концепції були: суверенність України, недоторканність її території, влада народу, поділ влади, рівність усіх громадян, гарантія їхніх прав та свобод.
2. Починаючи з червня 1991, Конституційна комісія зайнялася розробленням проекту Основного Закону. Йшло обговорення проектів: більшість депутатів заперечували проти норми про міцну владу Президента, виконавчої влади. Не могли вирішити - якою республікою мала стати Україна — парламентською чи президентською. Поряд з розробленням нової Конституції України вносилося дуууже багато змін в чинну тоді Конституцію 1978 р.
3. У листопаді 1994 почала діяти нова Конституційна комісія, утворена новообраною Верховною Радою. Керівниками комісії були затверджені Президент України Л. Кучма і Голова Верховної Ради О.Мороз. Наприкінці 1995 Конституційна комісія передала проект Основного Закону на розгляд парламенту разом із зауваженнями народних депутатів.
Головні розбіжності серед парламентаріїв зводилися до таких п'яти пунктів: поділ повноважень між гілками влади, проблема власності, державна символіка, статус російської мови, статус Республіки Крим. Проект розглядався майже три місяці. Було три офіційних читання.
Конституційний договір
18 червня 1995 року був укладений Конституційний Договір між Президентом України та Верховною Радою України про основи організації і функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. (Причина - напружені відносини між ВР та Президентом, передусім з питань організації державної влади). Багато положень закріплено в Конституції 1996.
4. Враховуючи обговорення, що відбулося, 11 березня 1996 Конституційна комісія ухвалила і передала на розгляд Верховної Ради ще один проект Конституції. У такій ситуації Рада національної безпеки та Рада регіонів рекомендували Президенту провести референдум з питання затвердження Основного Закону в редакції, внесеній Конституційною комісією на розгляд Верховної Ради. Ця редакція передбачала двопалатну структуру парламенту і його перейменування у Народні Збори.
5. На початку травня 1996 Верховною Радою була затверджена тимчасова спеціальна комісія. Перемагаючи труднощі, комісія узгодила думки різних фракцій, партій. Взагалі кропітка праця над проектом Конституції, що був втілений у життя, тривала майже два роки.
Так звана «конституційна ніч» (з 27 на 28 червня), протягом якої був затверджений Основний Закон нашої держави, стала наочним прикладом можливості виконання важливих завдань. День ухвалення Конституції було проголошено державним святом.
Зміст Конституції: український народ будує суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Україна є державою, яка утворена на основі здійснення українським народом свого суверенного права на самовизначення, виражає волю народу і захищає інтереси своїх громадян. В Україні діє принцип верховенства права. Вся повнота влади належить народові. Народ є єдиним джерелом влади і здійснює її як безпосередньо — шляхом референдумів, так і через систему державних органів та органів місцевого самоврядування. Закон установив, що державна влада в Україні будується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. В Законі визначений правовий статус Верховної Ради України, Президента України, Уряду України — Кабінету Міністрів України, судів, генеральної прокуратури, органів місцевого самоврядування.
Конституційний процес не припинився, він триває! 8 січня 2004 року Закон України «Про внесення змін до Конституції України» змінив Україну з президентсько-парламентської республіки на парламентсько-президентську. Конституційний Суд України 30 вересня 2010 року визнав цей закон неконституційним, через неправильну процедуру прийняття. Останні зміни до Конституції 11 лютого 2011 року.