
- •1. Рабовласницькі держави на українських етнічних землях
- •2. Еллінський і варварський світ на півдні України (перша пол.. 1 тис. Н.Е.) Варварський світ
- •3. Виникнення державності у східних слов’ян. Союзи племен
- •4. Київська княжа держава (IX-XII ст.): основні етапи становлення, характерні риси розвитку
- •Період консолідації державності – кін. IX–X ст.
- •Період розвитку держави (X – перша половинаXiIст.)
- •5. Суспільний і державний устрій Київської Русі Суспільний лад
- •Державний устрій
- •6. Джерела права Київської Русі, їх характеристика. Пам’ятки права.
- •7. Основні риси права за «Руською Правдою»
- •8. Походження Київської княжої держави: історіографія проблеми
- •9. Динаміка розвитку феодалізму у східнослов’янських народів (XII-xiVст.). Основні риси феодального права. Співвідношення юридичних норм і привілеїв
- •Переяславське князівство
- •Чернігово-Сіверське князівство
- •10. Галицько-Волинська держава: суспільний державний лад і основні риси права
- •11. Суспільний і державний устрій України у складі вкл. Основні риси права
- •12. Державно-правовий розвиток українських земель у складі Польщі
- •13. Основні риси права за литовськими статутами.
- •14. Українське козацтво і Запорізька Січ (до середини XVII ст..)
- •15. Відновлення національної державності і права України в середині XVII ст.Утворення Укр. Гетьманської держави
- •16. Переяславська рада і українсько-російські відносини. Історіографічний і правовий аналіз.
- •23.24.Українсько-московська державна угода 1654 р.
- •17. Державно-правові погляди гетьмана Богдана Хмельницького.
- •18. Конституційні статті українських гетьманів. Визначення взаємин з Москвою (друга половина XVII- поч.. XVIII ст..)
- •19. Доля української автономії: сутність, хронологічні межі, наслідки.
- •21.Суспільно-політичний лад і право західноукраїнських земель у складі австрійської імперії( друга пол. 18 – перша пол. 19 ст.)
- •22.Загальна характеристика розвитку українських земель у до реформаторський період.
- •70 % Земель на україні мають поміщики.
- •23.Буржуазно демократичне реформування.
- •24 Джерела та пам’ятки права україни першої пол. 19 ст.
- •25.Джерела та пам’ятки права України в другій половині 19 ст.
- •26. Суспільно-політичний розвиток і право на західноукраїнських землях в другій половині 19 ст.
- •27. Державно-правова думка України кінця 19- поч. 20 ст.
- •28. Революція 1905 року і зміни в суспільно-політичному ладі України
- •29.Столипінська реформа в Україні.
- •30.Політичні партії України на початку 20 століття.
- •31.Українське питання в Першій світовій війні.
- •32. Лютнева революція 1917р. В Україні. Центральна Рада : утворення і роль в українській історії
- •33.Соціально-економічне і політичне становище України в період літа-осені 1917 р
- •34. Утворення унр. Основні державницько-правові наслідки
- •35. Державний устрій і право унр. Українізація суду
- •36. Конституція унр від 29 квітня 1918, її структура, зміст та історичне значення
- •37. Гетьманський переворот 29 квітня 1918р. Характеристика державного ладу та законодавства Української держави – Гетьманату. Судові реформи.
- •38. Українська Народна Республіка часів Директорії. Універсали Диреторії і Трудового конгресу
- •39. Розпад Австро-Угорської імперії та проголошення зунр. Характеристика державного устрою та права зунр
- •40. Об’єднання зунр і унр в єдину соборну Українську державу
- •41. Утворення і розвиток України 1917-1922рр. Історія скликання 1 Всеукраїнського з’їзду рад. Поступова втрата цр політичної ініціативи.
- •42. Державне будівництво на основі рішень 1 і 2 Всеукраїнських з’їздів рад
- •2 Всеукраїнський з’їзд Рад
- •43. Державно-правове будівництво в роки громадянської війни та воєнної інтервенції ( весна 1918-1920рр)
- •44. Створення основ радянського права (1918-1919).
- •45. Конституція Української срр 1919р: порядок її прийняття, структура, зміст та історичне значення.
- •46. Розвиток взаємовідносин усрр з радянськими республіками (воєнно-політична угода 1919, господарсько-політичний союз 1920, дипломатична угода 1922).
- •47. Розробка та прийняття Декларації та Договору про утворення срср 30 грудня 1922 року та їх зміст. Роль радянської України в цьому процесі. Український проект союзного договору.
- •48. Державно-правовий статус України у складі срср за Конституцією 1924 року.
- •49. Причини, основні завдання, етапи та наслідки першої кодифікації законодавства радянської України(1921-1929)
- •50. Характеристика кодифікації окремих галузей права в Україні 1922-1927(цивільного, земельного, трудового, кримінального, процесуального, шлюбно-сімейного, адміністративного).
- •51. Судова реформа 1922. Положення про судоустрій усрр 1925, його зміст та значення.
- •52. Становище України на початку 20-х років. Нова економічна політика та її законодавче оформлення.
- •53. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 року, її структура та основний зміст.
- •54. Внутрішнє і зовнішнє становище Української рср у 1930-1941 рр., утвердження тоталітарного режиму в країні.
- •55. Голод 1932-1933 рр. В Україні. «Розстріляне відродження»
- •56. Історичні умови, розробка і прийняття Конституції урср 1937 р.
- •58. Загальна характеристика вищих та місцевих органів державної влади і управління за Конституцією 1937 р.
- •59. Основні права і обов’язки громадян урср за Конституцією 1937 р.
- •60. Виборча система та виборче право за Конституцією 1937 р.
- •61. Реалізація конституційних норм в державно-правовій практиці радянської України у 1937-1941рр.
- •62. «Закон про судоустрій срср, союзних і автономних республік» від 16.08.1938, його зміст та значення.
- •64 Міжнародна криза 30х і друга світова.
- •65 Українське питання в Другій світової війни
- •66 Анексія Радянським Союзом Західної України та Бессарабії
- •67 Наступ рад влади на оун в 39 -41 рр!
- •68 Економ становище захіно українських земель
- •69 Держ і право урср в роки війни 70 зміни в держ апараті!
- •71 Нацистський окупаційний режим
- •73 Діяльність оун стоврення упа
- •74 Боротьба упа після 2 світової
- •74. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Боротьба оун-упа проти радянської влади
- •75. Повоєнний сталінський режим в Україні (1945-1953)
- •Національно-культурний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр..
- •Суспільно-політичний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр.. Початок десталінізації.
- •Кодифікаційні роботи 50-70-х рр..
- •83. Передумови, підготовка та прийняття Конституції урср 1978 р.
- •Вищі та місцеві органи державної влади й управління урср за Конституцією 1978 р.
- •Україна в 1985-1991 рр.
- •87. Проголошення Декларації про державний суверенітетУкраїни 16 липня 1990 року.
- •88. Спроба державного перевороту 19-21 серпня 1991 року в Москві та його вплив на подальший розвиток подій в Україні.
- •89. Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року. Його характеристика та історичне значення.
- •90. Референдум 1 грудня 1991 року та його іторичні наслідки. Обрання Президента України.
- •94. Сучасний адміністративно-територіальний устрій та кордони України.
- •95. Україна – Крим: визначення державно-правових інститутів.
- •96. Розпад срср та спроби утворення нових структур.
- •97. Конституційний процес в сучасній Україні. Конституція 1996 року.
- •106. Зміни в праві та держустрої (10 років незалежності) – 1991-2001
90. Референдум 1 грудня 1991 року та його іторичні наслідки. Обрання Президента України.
На 1 грудня 1991 було призначено проведення республіканського референдуму щодо підтвердження Акта проголошення незалежності, а також всенародні вибори Президента України.
1 грудня 1991 Всенародний референдум, на якому:
- 90,32 % виборців підтвердили Акт проголошення незалежності України - учасники продемонстрували прагнення населення України жити в незалежній державі !!!, що є історичною віхою в національному відродженні України.
- обрання президентом Л.М.Кравчука (кандидати: В.Чорновіл, Л.Лук’яненко, І.Юхновський, Л. Табурянський, О.Ткаченко, І.Плющ), який виступав під гаслами «п’яти Д» (державність, демократія, добробут, духовність, довіра) і який набрав 61,6%.
94. Сучасний адміністративно-територіальний устрій та кордони України.
Статтею 133 Конституції України проголошується, що систему адміністративно-територіального устрою України становлять Автономна Республіка Крим, 24 області, райони, міста, райони в містах, селища й села.
В Україні є два міста республіканського підпорядкування - Київ та Севастополь, що мають згідно з Конституцією України (частина третя ст. 133) спеціальний статус, який визначається законами України. Вже прийнятий і діє Закон «Про столицю України — місто-герой Київ». Закон про місто Севастополь поки що не прийнятий.
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Звичайно області іменуються за назвою обласного центру (винятком є Закарпатська та Волинська).
Уперше в Україні області були створені у 1932 р. Нині їх є 24.
Для сучасної системи адміністративно-територіального устрою України характерні три структурні рівні: вища ланка — Автономна Республіка Крим, область, міста республіканського підпорядкування (міста Київ і Севастополь); середня ланка — район, місто обласного підпорядкування; низова ланка — місто районного підпорядкування, селище (селище міського типу), село, сільрада, селищна рада.
Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом (стаття 73 Конституції України).
95. Україна – Крим: визначення державно-правових інститутів.
Україна відповідно до ст.2 Конституції України є унітарною державою, але в даний час до її складу входить автономне включення - Автономна республіка Крим.
Ще до Вітчизняної війни (1941-1945) у Криму була автономна республіка кримських татар (національна автономія). У травні 1944 кримські татари були депортовані з півострова, а автономна республіка була ліквідована. Замість утворена Кримська область у складі Російської федерації, яка 19 лютого 1954 передана до України.
Автономія відновлена лише 1991 року. Цьому передував референдум, проведений 20 січня 1991 року в Криму. А 12 лютого 1991 ВР УРСР підтримала бажання народу і прийняла закон про відновлення автономії Криму.
Так юридично було оформлено утворення автономного включення.
Аел під час проведення референдуму кримські татари становили лише 30 тис. і не проживали компактно. За таких умов не було підстав для створення автономної республіки. Однак Крим мав сепаратистські настрої, прагли незалежної держави.
4 версня 1991 Верховна Рада Криму прийняла Декларацію про державний суверенітет Криму, 5 травня - Акт проголошення незалежності Криму, 6 травня 1992 – Конституцію Республіки Крим, за якою Крим проголошувався суверенною незалежною державою. Були прийняті й інші акти, що суперечили Конституції та іншому законодавству України. У результаті виникла реальна загроза територіальній цілісності України.
17 березня 1995 Верховна Рада України з метою захисту державного суверенітету скасувала Конституцію Республіки Крим, прийняту 6 травня 1992, та інші акти, які суперечили Конституції та іншому законодавству України.
Тепер правовий статус Автономної Республіки Крим визначений Законом України «Про Автономну Республіку Крим», який прийнято 17 березня 1995, Конституцією України 1996, в якій міститься розділ X, присвячений Автономній Республіці Крим, Конституцією Автономної Республіки Крим 1998. Згідно з ними Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України, що перебуває у її складі як адміністративно-територіальна автономія. Вона не є носієм державного суверенітету, не має права виходу зі складу України, не може вступати в політичні зносини з іноземними державами.
Особливістю складу населення Автономної Республіки Крим є його багатонаціональність. На відміну від інших депортованих у 1943-44 року народів, що їх було повернено на батьківщину після XX з'їзду КПРС у 1956 році, кримським татарам було заборонено переїздити до Криму аж до1989. Масове повернення почалося у 1989 році, і сьогодні в Криму мешкає близько 270 тис. кримських татар, що складає 13% від загального населення. Найголовніші проблеми кримських татар сьогодні — це масове безробіття (рівень якого серед кримських татар набагато вищий, ніж середній рівень по Криму), проблеми з землею, ну і звісно – проблема мови. Кримськотатарська проблема і досі залишається.
.