7. Основні риси права за «Руською Правдою»

Руська Правда ділиться на три редакції – Коротку, Розширену та Скорочену. Найдавнішою є Коротка редакція, відображає держ. організацію і давньоруське право періоду становлення феодального ладу. Зберігається інститут таліону, предмет правового захисту – життя та тілесна недоторканість феодалів й князівських дружинників (тобто класовість). Регулює питання власності, володіння, спадкоємництва. Риса привілейованості права (у змінах і доповненні Правди Ярославовичів прописані нарми про захист маєтків та земельної власності князів).

Визначна риса – АВТОХТОННІСТЬ, бо куди ж без неї.

Розширена редакція РП створена в період князювання Мономаха або його сина Мстислава. Доповнено Уставом Мономаха. Риси:

• Класовість (захист феодалів, обмеження прав феодально залежного населення)

• Майнове право знало право власності і право володіння

• Спадкове право порядок успадкування майна (спадковість)

• Знало зобов’язальне право (регулювання боргових зобов‘язань і кабальних відносин)

Скорочена редакція РП – переробка у XVorXVIIст.. одного зі списків Розширеної редакції.

8. Походження Київської княжої держави: історіографія проблеми

1. Несамостійність розвитку руської державності:

• норманська теорія (засновники — німецькі вчені Баєр та Міллер, запрошені в XVIII ст. Катериною ІІ для роботи в Російській Академії наук), яка спиралася на:

• легенду, переказану у Повісті МЛ, про запрошення слов’янськими племенами князями трьох братів на чолі з Рюриком (+ Трувор та Синеус) — варягів (вікінгів, норманів) за походженням;

• перші князі Русі були нормани (Рюрик, Олег, Ольга, Ігор);

• в деяких неслов’янських джерелах говориться про дикість і відсталість східнослов’янських племен, що говорить про їх нездатність без допомоги ззовні заснувати таку могутню державу, як Київська Русь.

• теорія пантюркізму (основа — твердження деяких західних істориків і археологів про винятково благотворний вплив Хозарського каганату на формування державності у східних слов’ян (О.Пріцак пропонує взагалі відмовитися від версії слов’янського походження Русі — на його думку, поляни були не слов’янами, а хозарами)).

2. Теорія природньоісторичного процесу утворення класів і держави:

• існування соціально-економічних умов для утворення держави:

• достатньо високий рівень розвитку виробничих сил для утворення держави;

• наявність міст — осередків суспільно-політичного та економічного життя;

• чисельні успішні походи слов’ян приносили здобич та прискорювали класоутворення;

• сусідська (територіальна) община стимулювала соціальну диференціацію;

• захоплення знаттю общинних земель говорить про початок встановлення феодальних відносин;

• існування суспільно-політичних умов: воєнно-племінні союзи закладали основи для створення державного апарату (згадка у ПМЛ першого князя Києва — Кия; арабські джерела; франкські «Бертинські анали» вперше згадують про державу східних слов’ян, коли 838 р. до візантійського імператора прибули посли, які стверджували, що «їх народ звуть Росс і направлені вони царем , що зветься Хаканом заради дружби»).

Версії, щодо походження назви «Русь»

1. Походить від назви річки Рось (приток Дніпра південніше Києва) й дано давніми слов’янами-землеробами.

2. Прийшло з півночі й утворене від назви південного берега Швеції — «Руслаген».

3. Походить від назви варязького племені «рус».