
- •1. Рабовласницькі держави на українських етнічних землях
- •2. Еллінський і варварський світ на півдні України (перша пол.. 1 тис. Н.Е.) Варварський світ
- •3. Виникнення державності у східних слов’ян. Союзи племен
- •4. Київська княжа держава (IX-XII ст.): основні етапи становлення, характерні риси розвитку
- •Період консолідації державності – кін. IX–X ст.
- •Період розвитку держави (X – перша половинаXiIст.)
- •5. Суспільний і державний устрій Київської Русі Суспільний лад
- •Державний устрій
- •6. Джерела права Київської Русі, їх характеристика. Пам’ятки права.
- •7. Основні риси права за «Руською Правдою»
- •8. Походження Київської княжої держави: історіографія проблеми
- •9. Динаміка розвитку феодалізму у східнослов’янських народів (XII-xiVст.). Основні риси феодального права. Співвідношення юридичних норм і привілеїв
- •Переяславське князівство
- •Чернігово-Сіверське князівство
- •10. Галицько-Волинська держава: суспільний державний лад і основні риси права
- •11. Суспільний і державний устрій України у складі вкл. Основні риси права
- •12. Державно-правовий розвиток українських земель у складі Польщі
- •13. Основні риси права за литовськими статутами.
- •14. Українське козацтво і Запорізька Січ (до середини XVII ст..)
- •15. Відновлення національної державності і права України в середині XVII ст.Утворення Укр. Гетьманської держави
- •16. Переяславська рада і українсько-російські відносини. Історіографічний і правовий аналіз.
- •23.24.Українсько-московська державна угода 1654 р.
- •17. Державно-правові погляди гетьмана Богдана Хмельницького.
- •18. Конституційні статті українських гетьманів. Визначення взаємин з Москвою (друга половина XVII- поч.. XVIII ст..)
- •19. Доля української автономії: сутність, хронологічні межі, наслідки.
- •21.Суспільно-політичний лад і право західноукраїнських земель у складі австрійської імперії( друга пол. 18 – перша пол. 19 ст.)
- •22.Загальна характеристика розвитку українських земель у до реформаторський період.
- •70 % Земель на україні мають поміщики.
- •23.Буржуазно демократичне реформування.
- •24 Джерела та пам’ятки права україни першої пол. 19 ст.
- •25.Джерела та пам’ятки права України в другій половині 19 ст.
- •26. Суспільно-політичний розвиток і право на західноукраїнських землях в другій половині 19 ст.
- •27. Державно-правова думка України кінця 19- поч. 20 ст.
- •28. Революція 1905 року і зміни в суспільно-політичному ладі України
- •29.Столипінська реформа в Україні.
- •30.Політичні партії України на початку 20 століття.
- •31.Українське питання в Першій світовій війні.
- •32. Лютнева революція 1917р. В Україні. Центральна Рада : утворення і роль в українській історії
- •33.Соціально-економічне і політичне становище України в період літа-осені 1917 р
- •34. Утворення унр. Основні державницько-правові наслідки
- •35. Державний устрій і право унр. Українізація суду
- •36. Конституція унр від 29 квітня 1918, її структура, зміст та історичне значення
- •37. Гетьманський переворот 29 квітня 1918р. Характеристика державного ладу та законодавства Української держави – Гетьманату. Судові реформи.
- •38. Українська Народна Республіка часів Директорії. Універсали Диреторії і Трудового конгресу
- •39. Розпад Австро-Угорської імперії та проголошення зунр. Характеристика державного устрою та права зунр
- •40. Об’єднання зунр і унр в єдину соборну Українську державу
- •41. Утворення і розвиток України 1917-1922рр. Історія скликання 1 Всеукраїнського з’їзду рад. Поступова втрата цр політичної ініціативи.
- •42. Державне будівництво на основі рішень 1 і 2 Всеукраїнських з’їздів рад
- •2 Всеукраїнський з’їзд Рад
- •43. Державно-правове будівництво в роки громадянської війни та воєнної інтервенції ( весна 1918-1920рр)
- •44. Створення основ радянського права (1918-1919).
- •45. Конституція Української срр 1919р: порядок її прийняття, структура, зміст та історичне значення.
- •46. Розвиток взаємовідносин усрр з радянськими республіками (воєнно-політична угода 1919, господарсько-політичний союз 1920, дипломатична угода 1922).
- •47. Розробка та прийняття Декларації та Договору про утворення срср 30 грудня 1922 року та їх зміст. Роль радянської України в цьому процесі. Український проект союзного договору.
- •48. Державно-правовий статус України у складі срср за Конституцією 1924 року.
- •49. Причини, основні завдання, етапи та наслідки першої кодифікації законодавства радянської України(1921-1929)
- •50. Характеристика кодифікації окремих галузей права в Україні 1922-1927(цивільного, земельного, трудового, кримінального, процесуального, шлюбно-сімейного, адміністративного).
- •51. Судова реформа 1922. Положення про судоустрій усрр 1925, його зміст та значення.
- •52. Становище України на початку 20-х років. Нова економічна політика та її законодавче оформлення.
- •53. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 року, її структура та основний зміст.
- •54. Внутрішнє і зовнішнє становище Української рср у 1930-1941 рр., утвердження тоталітарного режиму в країні.
- •55. Голод 1932-1933 рр. В Україні. «Розстріляне відродження»
- •56. Історичні умови, розробка і прийняття Конституції урср 1937 р.
- •58. Загальна характеристика вищих та місцевих органів державної влади і управління за Конституцією 1937 р.
- •59. Основні права і обов’язки громадян урср за Конституцією 1937 р.
- •60. Виборча система та виборче право за Конституцією 1937 р.
- •61. Реалізація конституційних норм в державно-правовій практиці радянської України у 1937-1941рр.
- •62. «Закон про судоустрій срср, союзних і автономних республік» від 16.08.1938, його зміст та значення.
- •64 Міжнародна криза 30х і друга світова.
- •65 Українське питання в Другій світової війни
- •66 Анексія Радянським Союзом Західної України та Бессарабії
- •67 Наступ рад влади на оун в 39 -41 рр!
- •68 Економ становище захіно українських земель
- •69 Держ і право урср в роки війни 70 зміни в держ апараті!
- •71 Нацистський окупаційний режим
- •73 Діяльність оун стоврення упа
- •74 Боротьба упа після 2 світової
- •74. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Боротьба оун-упа проти радянської влади
- •75. Повоєнний сталінський режим в Україні (1945-1953)
- •Національно-культурний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр..
- •Суспільно-політичний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр.. Початок десталінізації.
- •Кодифікаційні роботи 50-70-х рр..
- •83. Передумови, підготовка та прийняття Конституції урср 1978 р.
- •Вищі та місцеві органи державної влади й управління урср за Конституцією 1978 р.
- •Україна в 1985-1991 рр.
- •87. Проголошення Декларації про державний суверенітетУкраїни 16 липня 1990 року.
- •88. Спроба державного перевороту 19-21 серпня 1991 року в Москві та його вплив на подальший розвиток подій в Україні.
- •89. Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року. Його характеристика та історичне значення.
- •90. Референдум 1 грудня 1991 року та його іторичні наслідки. Обрання Президента України.
- •94. Сучасний адміністративно-територіальний устрій та кордони України.
- •95. Україна – Крим: визначення державно-правових інститутів.
- •96. Розпад срср та спроби утворення нових структур.
- •97. Конституційний процес в сучасній Україні. Конституція 1996 року.
- •106. Зміни в праві та держустрої (10 років незалежності) – 1991-2001
74 Боротьба упа після 2 світової
Чинячи опір тоталітарному режиму, місцеве населення вдавалося до різних методів боротьби: від саботажу до збройного опору. Організатором цього була УПА, яка у 1943 р. об'єдналась з підпіллям ОУН в єдину структуру ОУН-УПА. Політичною надбудовою УПА була Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) — організація, покликана здійснювати керівництво національно-визвольним рухом в Україні. УГВР очолювали Р.Шухевич, В.Кук, М.Лебедь, Ю.Липа та ін. УГВР прийняла низку законодавчих актів — "Устрій", "Платформу", "Універсал", але основну увагу зосереджувала на підготовці бойових дій. На завершальному етапі Другої світової війни керівництво УПА—ОУН вело активну підготовку до боротьби з радянськими військами. У 1945-1946 pp. УПА (чисельність 20-25 тис. вояків) взяла під контроль значні території Західної України. Після завершення бойових дій у Європі проти УПА були кинуті війська МВС-МДБ. Величезні райони на території Волині та у передгір'ях Карпат блокувалися і прочісувалися. Всіх, хто хоч якось був пов'язаний з опором, знищували або відправляли в Сибір. Зазнавши великих втрат, УПА здійснює рейди, щоб прорватися у Західну Німеччину та Австрію. Ті, що не могли прорватися, розділились на невеликі групи, здійснюючи напади на активістів радянської влади, знищуючи колгоспи, МТС та інші господарчі об'єкти. Пропаганда, жорстокість та підступність радянських каральних органів, а також ефективні соціально-економічні зміни та поширення колективізації зробили неможливим продовження опору. У березні 1950 р. в сутичці під Львовом загинув командир УПА Роман Шухевич (генерал Тарас Чупринка). Його наступник В.Кук вже не міг координувати дії розрізнених загонів, які в основному вели боротьбу за виживання. Невеликі загони діяли до середини 50-х років. Зрештою рух Опору згасає. 170 тис. членів ОУН-УПА було засуджено і відправлено до таборів. Після закінчення Другої світової війни кордон між Радянським Союзом і Польщею, згідно з договором між ними, пройшов в основному по так званій лінії Керзона. На польській території виявилися великі поселення українців, які жили там споконвічно. Водночас частина польського населення опинилася на радянській території. За домовленістю між Польщею і СРСР передбачався обмін населенням на добровільних умовах. Проте насправді з самого початку він супроводжувався насильством і численними жертвами. До кінця 1946 р. з Польщі в УРСР було вивезено майже півмільйона осіб. У 1947 р. виселення українців з південно-східної Польщі вступило в завершальну стадію. На цьому етапі воно було особливо жорстоким. Польські власті за погодженням з радянським керівництвом провели великомасштабну воєнно-репресивну депортаційну операцію "Віспа". її метою було переселення залишків українського населення Посяння, Лемківщини, Холмщини і Підляшшя на захід і північ Польщі, на так звані "повернуті землі". Це була помста тоталітарної влади українцям, які підтримували формування ОУН-УПА, що діяли тут з часів війни. Операцію "Вісла" спланували спецслужби Польщі у взаємодії з радянськими консультантами. Близько 30 тис. польських солдатів та офіцерів, спираючись на підтримку радянських сил, оточили українських партизанів і в запеклих боях знищили або захопили багатьох з них. Під загрозою розстрілу в стислі строки було переселено з насиджених місць 140 тис. українського і змішаного українсько-польського населення. Для тих, хто уникав переселення або повертався додому, було створено концентраційний табір на базі колишнього німецького концтабору Освенцім. Внаслідок депортаційних акцій населені українцями землі на території Польщі були полонізовані. Одночасно з території України переселяли поляків (близько 1 млн. чол.) і також властивими радянській владі насильницькими методами.