
- •1. Рабовласницькі держави на українських етнічних землях
- •2. Еллінський і варварський світ на півдні України (перша пол.. 1 тис. Н.Е.) Варварський світ
- •3. Виникнення державності у східних слов’ян. Союзи племен
- •4. Київська княжа держава (IX-XII ст.): основні етапи становлення, характерні риси розвитку
- •Період консолідації державності – кін. IX–X ст.
- •Період розвитку держави (X – перша половинаXiIст.)
- •5. Суспільний і державний устрій Київської Русі Суспільний лад
- •Державний устрій
- •6. Джерела права Київської Русі, їх характеристика. Пам’ятки права.
- •7. Основні риси права за «Руською Правдою»
- •8. Походження Київської княжої держави: історіографія проблеми
- •9. Динаміка розвитку феодалізму у східнослов’янських народів (XII-xiVст.). Основні риси феодального права. Співвідношення юридичних норм і привілеїв
- •Переяславське князівство
- •Чернігово-Сіверське князівство
- •10. Галицько-Волинська держава: суспільний державний лад і основні риси права
- •11. Суспільний і державний устрій України у складі вкл. Основні риси права
- •12. Державно-правовий розвиток українських земель у складі Польщі
- •13. Основні риси права за литовськими статутами.
- •14. Українське козацтво і Запорізька Січ (до середини XVII ст..)
- •15. Відновлення національної державності і права України в середині XVII ст.Утворення Укр. Гетьманської держави
- •16. Переяславська рада і українсько-російські відносини. Історіографічний і правовий аналіз.
- •23.24.Українсько-московська державна угода 1654 р.
- •17. Державно-правові погляди гетьмана Богдана Хмельницького.
- •18. Конституційні статті українських гетьманів. Визначення взаємин з Москвою (друга половина XVII- поч.. XVIII ст..)
- •19. Доля української автономії: сутність, хронологічні межі, наслідки.
- •21.Суспільно-політичний лад і право західноукраїнських земель у складі австрійської імперії( друга пол. 18 – перша пол. 19 ст.)
- •22.Загальна характеристика розвитку українських земель у до реформаторський період.
- •70 % Земель на україні мають поміщики.
- •23.Буржуазно демократичне реформування.
- •24 Джерела та пам’ятки права україни першої пол. 19 ст.
- •25.Джерела та пам’ятки права України в другій половині 19 ст.
- •26. Суспільно-політичний розвиток і право на західноукраїнських землях в другій половині 19 ст.
- •27. Державно-правова думка України кінця 19- поч. 20 ст.
- •28. Революція 1905 року і зміни в суспільно-політичному ладі України
- •29.Столипінська реформа в Україні.
- •30.Політичні партії України на початку 20 століття.
- •31.Українське питання в Першій світовій війні.
- •32. Лютнева революція 1917р. В Україні. Центральна Рада : утворення і роль в українській історії
- •33.Соціально-економічне і політичне становище України в період літа-осені 1917 р
- •34. Утворення унр. Основні державницько-правові наслідки
- •35. Державний устрій і право унр. Українізація суду
- •36. Конституція унр від 29 квітня 1918, її структура, зміст та історичне значення
- •37. Гетьманський переворот 29 квітня 1918р. Характеристика державного ладу та законодавства Української держави – Гетьманату. Судові реформи.
- •38. Українська Народна Республіка часів Директорії. Універсали Диреторії і Трудового конгресу
- •39. Розпад Австро-Угорської імперії та проголошення зунр. Характеристика державного устрою та права зунр
- •40. Об’єднання зунр і унр в єдину соборну Українську державу
- •41. Утворення і розвиток України 1917-1922рр. Історія скликання 1 Всеукраїнського з’їзду рад. Поступова втрата цр політичної ініціативи.
- •42. Державне будівництво на основі рішень 1 і 2 Всеукраїнських з’їздів рад
- •2 Всеукраїнський з’їзд Рад
- •43. Державно-правове будівництво в роки громадянської війни та воєнної інтервенції ( весна 1918-1920рр)
- •44. Створення основ радянського права (1918-1919).
- •45. Конституція Української срр 1919р: порядок її прийняття, структура, зміст та історичне значення.
- •46. Розвиток взаємовідносин усрр з радянськими республіками (воєнно-політична угода 1919, господарсько-політичний союз 1920, дипломатична угода 1922).
- •47. Розробка та прийняття Декларації та Договору про утворення срср 30 грудня 1922 року та їх зміст. Роль радянської України в цьому процесі. Український проект союзного договору.
- •48. Державно-правовий статус України у складі срср за Конституцією 1924 року.
- •49. Причини, основні завдання, етапи та наслідки першої кодифікації законодавства радянської України(1921-1929)
- •50. Характеристика кодифікації окремих галузей права в Україні 1922-1927(цивільного, земельного, трудового, кримінального, процесуального, шлюбно-сімейного, адміністративного).
- •51. Судова реформа 1922. Положення про судоустрій усрр 1925, його зміст та значення.
- •52. Становище України на початку 20-х років. Нова економічна політика та її законодавче оформлення.
- •53. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 року, її структура та основний зміст.
- •54. Внутрішнє і зовнішнє становище Української рср у 1930-1941 рр., утвердження тоталітарного режиму в країні.
- •55. Голод 1932-1933 рр. В Україні. «Розстріляне відродження»
- •56. Історичні умови, розробка і прийняття Конституції урср 1937 р.
- •58. Загальна характеристика вищих та місцевих органів державної влади і управління за Конституцією 1937 р.
- •59. Основні права і обов’язки громадян урср за Конституцією 1937 р.
- •60. Виборча система та виборче право за Конституцією 1937 р.
- •61. Реалізація конституційних норм в державно-правовій практиці радянської України у 1937-1941рр.
- •62. «Закон про судоустрій срср, союзних і автономних республік» від 16.08.1938, його зміст та значення.
- •64 Міжнародна криза 30х і друга світова.
- •65 Українське питання в Другій світової війни
- •66 Анексія Радянським Союзом Західної України та Бессарабії
- •67 Наступ рад влади на оун в 39 -41 рр!
- •68 Економ становище захіно українських земель
- •69 Держ і право урср в роки війни 70 зміни в держ апараті!
- •71 Нацистський окупаційний режим
- •73 Діяльність оун стоврення упа
- •74 Боротьба упа після 2 світової
- •74. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Боротьба оун-упа проти радянської влади
- •75. Повоєнний сталінський режим в Україні (1945-1953)
- •Національно-культурний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр..
- •Суспільно-політичний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр.. Початок десталінізації.
- •Кодифікаційні роботи 50-70-х рр..
- •83. Передумови, підготовка та прийняття Конституції урср 1978 р.
- •Вищі та місцеві органи державної влади й управління урср за Конституцією 1978 р.
- •Україна в 1985-1991 рр.
- •87. Проголошення Декларації про державний суверенітетУкраїни 16 липня 1990 року.
- •88. Спроба державного перевороту 19-21 серпня 1991 року в Москві та його вплив на подальший розвиток подій в Україні.
- •89. Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року. Його характеристика та історичне значення.
- •90. Референдум 1 грудня 1991 року та його іторичні наслідки. Обрання Президента України.
- •94. Сучасний адміністративно-територіальний устрій та кордони України.
- •95. Україна – Крим: визначення державно-правових інститутів.
- •96. Розпад срср та спроби утворення нових структур.
- •97. Конституційний процес в сучасній Україні. Конституція 1996 року.
- •106. Зміни в праві та держустрої (10 років незалежності) – 1991-2001
73 Діяльність оун стоврення упа
Ситуація років, що відлічують незалежність за яку помирали ті що так хотіли жити, нагадує театр абсурду: суперечки про визнання УПА воюючою стороною, паплюження їхніх знамен, демонізація тих, що були морально чистими і не відповідають за насильство і терор над мирним населенням. Перелік можна продовжувати. Та українські патріоти не заслужили агресивної лихої слави. Саме тому ми взялися за цю працю, з намаганням зробити людяний і скрупульозний реєстр їхнього життя і смерті. Це велика праця над встановленням імен, виявленням місць поховань. Ми маємо згадати трагічні лики національного минулого в ім'я національного майбутнього. Не заради честолюбства. Мертвим однаково до слави чи безслав'я. Хай їм воздається за їх патріотичний жертовник, яким нерідко бувала наша земля. А ми, ще раз перегорнемо сторінки нашої історії, знову повернемось до причин, які спонукали створення національно - патріотичних організацій, що своєю діяльністю наближали волю рідної неньки України. Мова піде про Організацію Українських Націоналістів та Українську Повстанську Армію. роцесі 15 лютого і 30 серпня 1946 року. Доказів вини батальйону не встановлено. Українських націоналістів також не вдалося зв'язати з конкретними епізодами злочинної діяльності німецьких служб, що розглядалися на Нюрнберзькому процесі. У 1966р. на прохання уряду ПНР прокуратура Гамбургу повела нове слідство у цій справі. Було встановлено, що злочин здійснили за наказом бригаден- фюрера СС Шенгарта його підлеглі, таким чином "Нахтігаль" був реабілітований. Чи слід засуджувати українських націоналістів за бажання співробітничати з державою, що була, як визначив Нюрнберзький процес, злочинною в самій своїй основі? На це питання треба відповідати в контексті тогочасних подій. До вересня 1939р. демократичні держави Заходу бажали налагодити таке співробітництво. Радянський Союз теж прагнув співробітництва з Третім рейхом (ще у вересні 1939 року керівники СРСР уклали з Німеччиною договір про дружбу і кордони). Прихильник і теоретик націонал-соціалізму Альфред Розенберг пропонував поділити європейську частину Радянського Союзу на чотири рейх комісаріати Балтенланд (Прибалтику), національну державу Україна, федеративну державу Кавказ і позбавлену національних окраїн Московію. Україна мала б зайняти територію в 1,1 мільйон квадратних кілометрів з населенням 60 мільйонів осіб. Можна стверджувати, що у загальних рисах вожді ОУН знали про цей план. Проте вони не здогадувалися про маячні плани Гітлера після перших успішних кроків воєнної кампанії. Гітлер тоді вирішив створити Великонімеччину, приєднавши завойовані східні території до узбережжя Чорного моря. Людиноненависницькі плани передбачали " знелюднення" території, шляхом виселення до Сибіру та фізичного знищення від ЗО до 45 мільйонів осіб. Які з цього висновки? Намагання українських націоналістів посилити своє протистояння Радянському Союзу із встановленням союзницьких відносин з Німеччиною заштовхувало їх у табір, який воював з Об'єднаними Націями. Інакше кажучи, вони ставали ворогами не тільки Радянського Союзу, а й демократичних сил Заходу. Повторювалась ситуація, коли союзництво з кайзерівською Німеччиною привело до того, що Центральна рада, рятуючись від Червоної Росії, стала ворогом Антанти. Другий висновок. Українські націоналісти домагалися встановлення союзницьких відносин з державою, яка уже таємно встановлювала плани германізації їхньої батьківщини. Вони не знали до яких кордонів прагнула дійти створювана Гітлером Великонімеччина. Про час створення УПА. Підпільники і партизани в роки війни датували утворення Української повстанської армії весною 1943 року. Лейтмотивом поведінки провідників ОУН(Б) того часу була теза:"Коли на Сході ще стоять мільйонні більшовицькі армії, всяка наша збройна боротьба проти німців була б поміччю Сталіну". Повстанський рух 1942 року, хоч і набув яскравої антинімецької спрямованості, не виявлявся в активних формах. Про українсько-польське протистояння. В основі українсько-польського конфлікту воєнного часу корінився один чинник - земля. Ця боротьба нерідко набувала кривавого характеру, тому, що йшлося про користування конкретною ділянкою землі, яка годувала. Соціальні фактори конфлікту були не менш вибуховими, ніж релігійні і національні. Соціальна напруженість створювалась відповідною національною політикою усіх урядів Другої Речі Посполитої. Під час волинських подій особливо постраждали поляки, які у цьому регіоні були етнічною меншістю. В інших регіонах, і передусім - на Холмщині, більше постраждали українці. Відповідальність за вбивства несе керівництво тих політичних сил, які протистояли одна одній, тому що прагнули відродити власну національну державу з включенням до них територій спільного проживання українців та поляків (безвідносно до того, хто являв собою етнічну меншину - українці чи поляки). Німецька адміністрація і радянські партизани у цьому конфлікті були здебільшого спостерігачами (хоча дивізія СС "Галичина", яка має розглядатися як німецька, а не українська сторона, теж втручалися у цей конфлікт). Чи визнавати УПА воюючою стороною в Другій світовій війні? Гітлерівський режим, так само як і будь-який інший, не міг дозволити існування в своєму затиллі неконтрольованої збройної сили. З утворенням повстанської армії українські повстанці ставали воюючою стороною незалежно від свого бажання воювати з Німеччиною. Такими на думку істориків і науковців, у розрізі історичних подій середини XX століття, їх детального вивчення є передумови створення і діяльності ОУН - УПА. Нам залишається тільки правильно осмислити віхи історії України і все стане на свої місця.