73 Діяльність оун стоврення упа

Ситуація років, що відлічують незалежність за яку помирали ті що так хотіли жити, нагадує театр абсурду: суперечки про визнання УПА воюючою стороною, паплюження їхніх знамен, демонізація тих, що були морально чистими і не відповідають за насильство і терор над мирним населенням. Перелік можна продовжувати. Та українські патріоти не заслужили агресивної лихої слави. Саме тому ми взялися за цю працю, з намаганням зробити людяний і скрупульозний реєстр їхнього життя і смерті. Це велика праця над встановленням імен, виявленням місць поховань. Ми маємо згадати трагічні лики національного минулого в ім'я національного майбутнього. Не заради честолюбства. Мертвим однаково до слави чи безслав'я. Хай їм воздається за їх патріотичний жертовник, яким нерідко бувала наша земля. А ми, ще раз перегорнемо сторінки нашої історії, знову повернемось до причин, які спонукали створення національно - патріотичних організацій, що своєю діяльністю наближали волю рідної неньки України. Мова піде про Організацію Українських Націоналістів та Українську Повстанську Армію. роцесі 15 лютого і 30 серпня 1946 року. Доказів вини батальйону не встановлено. Українських націоналістів також не вдалося зв'язати з конкретними епізодами злочинної діяльності німецьких служб, що розглядалися на Нюрнберзькому процесі. У 1966р. на прохання уряду ПНР прокуратура Гамбургу повела нове слідство у цій справі. Було встановлено, що злочин здійснили за наказом бригаден- фюрера СС Шенгарта його підлеглі, таким чином "Нахтігаль" був реабілітований. Чи слід засуджувати українських націоналістів за бажання співробітничати з державою, що була, як визначив Нюрнберзький процес, злочинною в самій своїй основі? На це питання треба відповідати в контексті тогочасних подій. До вересня 1939р. демократичні держави Заходу бажали налагодити таке співробітництво. Радянський Союз теж прагнув співробітництва з Третім рейхом (ще у вересні 1939 року керівники СРСР уклали з Німеччиною договір про дружбу і кордони). Прихильник і теоретик націонал-соціалізму Альфред Розенберг пропонував поділити європейську частину Радянського Союзу на чотири рейх комісаріати Балтенланд (Прибалтику), національну державу Україна, федеративну державу Кавказ і позбавлену національних окраїн Московію. Україна мала б зайняти територію в 1,1 мільйон квадратних кілометрів з населенням 60 мільйонів осіб. Можна стверджувати, що у загальних рисах вожді ОУН знали про цей план. Проте вони не здогадувалися про маячні плани Гітлера після перших успішних кроків воєнної кампанії. Гітлер тоді вирішив створити Великонімеччину, приєднавши завойовані східні території до узбережжя Чорного моря. Людиноненависницькі плани передбачали " знелюднення" території, шляхом виселення до Сибіру та фізичного знищення від ЗО до 45 мільйонів осіб. Які з цього висновки? Намагання українських націоналістів посилити своє протистояння Радянському Союзу із встановленням союзницьких відносин з Німеччиною заштовхувало їх у табір, який воював з Об'єднаними Націями. Інакше кажучи, вони ставали ворогами не тільки Радянського Союзу, а й демократичних сил Заходу. Повторювалась ситуація, коли союзництво з кайзерівською Німеччиною привело до того, що Центральна рада, рятуючись від Червоної Росії, стала ворогом Антанти. Другий висновок. Українські націоналісти домагалися встановлення союзницьких відносин з державою, яка уже таємно встановлювала плани германізації їхньої батьківщини. Вони не знали до яких кордонів прагнула дійти створювана Гітлером Великонімеччина. Про час створення УПА. Підпільники і партизани в роки війни датували утворення Української повстанської армії весною 1943 року. Лейтмотивом поведінки провідників ОУН(Б) того часу була теза:"Коли на Сході ще стоять мільйонні більшовицькі армії, всяка наша збройна боротьба проти німців була б поміччю Сталіну". Повстанський рух 1942 року, хоч і набув яскравої антинімецької спрямованості, не виявлявся в активних формах. Про українсько-польське протистояння. В основі українсько-польського конфлікту воєнного часу корінився один чинник - земля. Ця боротьба нерідко набувала кривавого характеру, тому, що йшлося про користування конкретною ділянкою землі, яка годувала. Соціальні фактори конфлікту були не менш вибуховими, ніж релігійні і національні. Соціальна напруженість створювалась відповідною національною політикою усіх урядів Другої Речі Посполитої. Під час волинських подій особливо постраждали поляки, які у цьому регіоні були етнічною меншістю. В інших регіонах, і передусім - на Холмщині, більше постраждали українці. Відповідальність за вбивства несе керівництво тих політичних сил, які протистояли одна одній, тому що прагнули відродити власну національну державу з включенням до них територій спільного проживання українців та поляків (безвідносно до того, хто являв собою етнічну меншину - українці чи поляки). Німецька адміністрація і радянські партизани у цьому конфлікті були здебільшого спостерігачами (хоча дивізія СС "Галичина", яка має розглядатися як німецька, а не українська сторона, теж втручалися у цей конфлікт). Чи визнавати УПА воюючою стороною в Другій світовій війні? Гітлерівський режим, так само як і будь-який інший, не міг дозволити існування в своєму затиллі неконтрольованої збройної сили. З утворенням повстанської армії українські повстанці ставали воюючою стороною незалежно від свого бажання воювати з Німеччиною. Такими на думку істориків і науковців, у розрізі історичних подій середини XX століття, їх детального вивчення є передумови створення і діяльності ОУН - УПА. Нам залишається тільки правильно осмислити віхи історії України і все стане на свої місця.