- •1. Рабовласницькі держави на українських етнічних землях
- •2. Еллінський і варварський світ на півдні України (перша пол.. 1 тис. Н.Е.) Варварський світ
- •3. Виникнення державності у східних слов’ян. Союзи племен
- •4. Київська княжа держава (IX-XII ст.): основні етапи становлення, характерні риси розвитку
- •Період консолідації державності – кін. IX–X ст.
- •Період розвитку держави (X – перша половинаXiIст.)
- •5. Суспільний і державний устрій Київської Русі Суспільний лад
- •Державний устрій
- •6. Джерела права Київської Русі, їх характеристика. Пам’ятки права.
- •7. Основні риси права за «Руською Правдою»
- •8. Походження Київської княжої держави: історіографія проблеми
- •9. Динаміка розвитку феодалізму у східнослов’янських народів (XII-xiVст.). Основні риси феодального права. Співвідношення юридичних норм і привілеїв
- •Переяславське князівство
- •Чернігово-Сіверське князівство
- •10. Галицько-Волинська держава: суспільний державний лад і основні риси права
- •11. Суспільний і державний устрій України у складі вкл. Основні риси права
- •12. Державно-правовий розвиток українських земель у складі Польщі
- •13. Основні риси права за литовськими статутами.
- •14. Українське козацтво і Запорізька Січ (до середини XVII ст..)
- •15. Відновлення національної державності і права України в середині XVII ст.Утворення Укр. Гетьманської держави
- •16. Переяславська рада і українсько-російські відносини. Історіографічний і правовий аналіз.
- •23.24.Українсько-московська державна угода 1654 р.
- •17. Державно-правові погляди гетьмана Богдана Хмельницького.
- •18. Конституційні статті українських гетьманів. Визначення взаємин з Москвою (друга половина XVII- поч.. XVIII ст..)
- •19. Доля української автономії: сутність, хронологічні межі, наслідки.
- •21.Суспільно-політичний лад і право західноукраїнських земель у складі австрійської імперії( друга пол. 18 – перша пол. 19 ст.)
- •22.Загальна характеристика розвитку українських земель у до реформаторський період.
- •70 % Земель на україні мають поміщики.
- •23.Буржуазно демократичне реформування.
- •24 Джерела та пам’ятки права україни першої пол. 19 ст.
- •25.Джерела та пам’ятки права України в другій половині 19 ст.
- •26. Суспільно-політичний розвиток і право на західноукраїнських землях в другій половині 19 ст.
- •27. Державно-правова думка України кінця 19- поч. 20 ст.
- •28. Революція 1905 року і зміни в суспільно-політичному ладі України
- •29.Столипінська реформа в Україні.
- •30.Політичні партії України на початку 20 століття.
- •31.Українське питання в Першій світовій війні.
- •32. Лютнева революція 1917р. В Україні. Центральна Рада : утворення і роль в українській історії
- •33.Соціально-економічне і політичне становище України в період літа-осені 1917 р
- •34. Утворення унр. Основні державницько-правові наслідки
- •35. Державний устрій і право унр. Українізація суду
- •36. Конституція унр від 29 квітня 1918, її структура, зміст та історичне значення
- •37. Гетьманський переворот 29 квітня 1918р. Характеристика державного ладу та законодавства Української держави – Гетьманату. Судові реформи.
- •38. Українська Народна Республіка часів Директорії. Універсали Диреторії і Трудового конгресу
- •39. Розпад Австро-Угорської імперії та проголошення зунр. Характеристика державного устрою та права зунр
- •40. Об’єднання зунр і унр в єдину соборну Українську державу
- •41. Утворення і розвиток України 1917-1922рр. Історія скликання 1 Всеукраїнського з’їзду рад. Поступова втрата цр політичної ініціативи.
- •42. Державне будівництво на основі рішень 1 і 2 Всеукраїнських з’їздів рад
- •2 Всеукраїнський з’їзд Рад
- •43. Державно-правове будівництво в роки громадянської війни та воєнної інтервенції ( весна 1918-1920рр)
- •44. Створення основ радянського права (1918-1919).
- •45. Конституція Української срр 1919р: порядок її прийняття, структура, зміст та історичне значення.
- •46. Розвиток взаємовідносин усрр з радянськими республіками (воєнно-політична угода 1919, господарсько-політичний союз 1920, дипломатична угода 1922).
- •47. Розробка та прийняття Декларації та Договору про утворення срср 30 грудня 1922 року та їх зміст. Роль радянської України в цьому процесі. Український проект союзного договору.
- •48. Державно-правовий статус України у складі срср за Конституцією 1924 року.
- •49. Причини, основні завдання, етапи та наслідки першої кодифікації законодавства радянської України(1921-1929)
- •50. Характеристика кодифікації окремих галузей права в Україні 1922-1927(цивільного, земельного, трудового, кримінального, процесуального, шлюбно-сімейного, адміністративного).
- •51. Судова реформа 1922. Положення про судоустрій усрр 1925, його зміст та значення.
- •52. Становище України на початку 20-х років. Нова економічна політика та її законодавче оформлення.
- •53. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 року, її структура та основний зміст.
- •54. Внутрішнє і зовнішнє становище Української рср у 1930-1941 рр., утвердження тоталітарного режиму в країні.
- •55. Голод 1932-1933 рр. В Україні. «Розстріляне відродження»
- •56. Історичні умови, розробка і прийняття Конституції урср 1937 р.
- •58. Загальна характеристика вищих та місцевих органів державної влади і управління за Конституцією 1937 р.
- •59. Основні права і обов’язки громадян урср за Конституцією 1937 р.
- •60. Виборча система та виборче право за Конституцією 1937 р.
- •61. Реалізація конституційних норм в державно-правовій практиці радянської України у 1937-1941рр.
- •62. «Закон про судоустрій срср, союзних і автономних республік» від 16.08.1938, його зміст та значення.
- •64 Міжнародна криза 30х і друга світова.
- •65 Українське питання в Другій світової війни
- •66 Анексія Радянським Союзом Західної України та Бессарабії
- •67 Наступ рад влади на оун в 39 -41 рр!
- •68 Економ становище захіно українських земель
- •69 Держ і право урср в роки війни 70 зміни в держ апараті!
- •71 Нацистський окупаційний режим
- •73 Діяльність оун стоврення упа
- •74 Боротьба упа після 2 світової
- •74. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Боротьба оун-упа проти радянської влади
- •75. Повоєнний сталінський режим в Україні (1945-1953)
- •Національно-культурний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр..
- •Суспільно-політичний розвиток урср у 50-х – на початку 60-х рр.. Початок десталінізації.
- •Кодифікаційні роботи 50-70-х рр..
- •83. Передумови, підготовка та прийняття Конституції урср 1978 р.
- •Вищі та місцеві органи державної влади й управління урср за Конституцією 1978 р.
- •Україна в 1985-1991 рр.
- •87. Проголошення Декларації про державний суверенітетУкраїни 16 липня 1990 року.
- •88. Спроба державного перевороту 19-21 серпня 1991 року в Москві та його вплив на подальший розвиток подій в Україні.
- •89. Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року. Його характеристика та історичне значення.
- •90. Референдум 1 грудня 1991 року та його іторичні наслідки. Обрання Президента України.
- •94. Сучасний адміністративно-територіальний устрій та кордони України.
- •95. Україна – Крим: визначення державно-правових інститутів.
- •96. Розпад срср та спроби утворення нових структур.
- •97. Конституційний процес в сучасній Україні. Конституція 1996 року.
- •106. Зміни в праві та держустрої (10 років незалежності) – 1991-2001
64 Міжнародна криза 30х і друга світова.
Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і неоднозначним. Але більшість дослідників виділяють такі основні причини:
Версальсько-Вашингтонська система, що встановила несправедливі кордони (ігнорування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин;
фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великобританії, Франції і США;
підготовка СРСР до світової революції;
неефективність Ліги націй;
загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу;
політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія та Франція з надією, що своїми діями вони задовольнять їхні апетити
+ пишемо про те який Гітлер хуйло і як він ставився до міжнародної політику. Писати можна дуууже багато…включайте фантазію .
65 Українське питання в Другій світової війни
Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група - СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина - країни, до складу яких входили українські землі, їхня основна мета - втримати вже підвладні землі й приєднати нові. Друга група - Англія, Франція і частково США (тобто країни - творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси. Третя група - Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 р., домагалася повернення Закарпатської України,
в червні 1933 р. на міжнародній економічній конференції в Лондоні Німеччина виступила з вимогою передати їй українські землі для "раціонального їх використання". Готуючись до Мюнхенської конференції і під час її проведення (вересень 1938 р.) Гітлер представив пакет територіальних претензій до Чехо-Словаччини з боку Угорщини, Польщі, Румунії на території, де проживало українське населення. Після окупації частини чехословацької території та утворення автономії Карпато-України, Німеччина вирішила розіграти "українську карту" за прикладом Судетської області, імітуючи підтримку вимог ОУН щодо соборної України.
Після цього ідеологічний апарат фашистської Німеччини та спецслужби звернули свій погляд на Галичину та деякі інші українські території, що знаходилися під контролем Польщі.
Уже після нападу Німеччини на Польщу 10 вересня 1939 р. гітлерівське керівництво поширило звернення до населення Західної України, в якому йшлося про плани створення "незалежної держави" під протекторатом Німеччини. Ця ідея простежується в кількох документах фашистської Німеччини, в яких йшлося про розчленування "російського простору на 4 держави": розширену в східному напрямі Фінляндію, розширену за рахунок білоруських земель Балтію, самостійну Україну, Кавказ як федеративні держави під німецьким управлінням.
В оточенні Гітлера побутували різні погляди щодо поведінки Німеччини на окупованих територіях. Рейхсляйтер Розенберг зі своїми прибічниками вважав за доцільне давати обіцянки у сфері культури, виявляти повагу до історичної свідомості українців, навіть дозволити університет у Києві. Натомість рейхсмаршал Герінг переконував, що Німеччина повинна передусім забезпечити собі прожиток за рахунок України, а все інше — не головне. У листі до Муссоліні від 21 червня 1941 р. Гітлер писав:
"Передусім я сподіваюся, що нам... вдасться забезпечити в Україні на тривалий час загальну продовольчу базу. Вона послужить для нас постачальником тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам в майбутньому". Все цинічнішими ставали плани нацистської верхівки після перших успіхів на німецько-радянському фронті. На нараді в ставці 16 липня 1941 р. Гітлер так "обґрунтував" необхідність запровадження нового адміністративно-територіального розподілу на окупованій території: "Тепер перед нами стоїть завдання: розрізати територію цього величезного пирога так, як це нам потрібно, з тим, щоб зуміти, по-перше, панувати над нею; по-друге, управляти нею; по-третє, експлуатувати її".