60. Виборча система та виборче право за Конституцією 1937 р.

Вибори депутатів до всіх Рад депутатів трудящих — провадяться виборцями на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Вибори депутатів е загальними: всі громадяни УРСР, які досягли 18 років, незалежно від расової і національної приналежності, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану та минулої діяльності, мають право брати участь у виборах депутатів і бути обраними, за винятком божевільних і осіб, засуджених судом з позбавленням виборчих прав.

Вибори депутатів е рівними: кожний громадянин має один голос; всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах.Жінки користуються правом обирати і бути обраними нарівні з чоловіками. Громадяни, які перебувають у лавах Червоної Армії, користуються правом обирати і бути обраними нарівні з усіма громадянами.

Вибори депутатів є прямими: вибори до всіх Рад депутатів трудящих, починаючи від сільської та міської Ради депутатів трудящих аж до Верховної Ради УРСР, провадяться громадянами безпосередньо шляхом прямих виборів.

 Голосування при виборах депутатів є таємним.

Виборчі норми для кожної районної і міської Ради депутатів трудящих встановлюються „Положенням про вибори до Рад депутатів трудящих УРСР" в межах виборчих норм.

Виборчі норми для сільських, станичних і селищних Рад депутатів трудящих встановлюються обласними Радами депутатів трудящих і Верховною Радою Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки в межах виборчих норм.

 Кандидати при виборах виставляются по виборчих округах.Право виставлення кандидатів забезпечується за громадськими організаціями й товариствами трудящих; комуністичними партійними організаціями, професійними спілками, кооперативами, організаціями молоді, культурними товариствами. Кожний депутат зобов'язаний звітувати перед виборцями в своїй роботі і в роботі Ради депутатів трудящих і може бути в усякий час відкликаний за рішенням більшості виборців у встановленому законом порядку.

61. Реалізація конституційних норм в державно-правовій практиці радянської України у 1937-1941рр.

Цілком на це питання я відповіді не знайшов.

• Радянські конституції діяли лише формально.

• Найваж­ливіші питання регулювалися підзаконними актами й пар­тійними рішеннями, які не лише звужували застосування чинного законодавства, а й часто суперечили йому.

• Бракувало механізмів реалізації основних конституційних принципів.

• Проголошені конституціями права людини слугували шир­мою для авторитарного й тоталітарного режимів.

• Кількість наркоматів у складі РНК УРСР не була сталою, процес реорганізації і утворення нових наркоматів став звичним явищем.

62. «Закон про судоустрій срср, союзних і автономних республік» від 16.08.1938, його зміст та значення.

Background прийняття:

• в розділі IХ «Суд і прокуратура» Конституції УРСР 1937 р. У її ст. 102 зазначалося, щоправосуддя в УРСР здійснюєтьсяВерховним Судом УРСР, Верховним Судом МАРСР, обласними судами, судами адміністративнихокругів, а такожспеціальними судами СРСР, щостворювалися за постановоюВерховноїРади СРСР, танароднимисудами.

• Статус найвищого судового органу УРСР Конституція 1937 р. закріплювала за Верховним Судом УРСР, якийобирався Верховною Радою УРСР строком на п’ятьроків (статті 104, 105) 14.

• Але в умовахнадцентралізації, яка була характерною рисоюпанівної у той час командно-адміністративноїсистемиуправління, конституційна норма про Верховний Суд УРСР як найвищий суд республікивиявилася декларативною,

• ЗАКОН бувприйнятийнаосновіКонституціїСРСР 1936 року

Зміст:

• гласність,

• усність,

• змагальність.

• підтверджена незалежність суддів і їх підпорядкованість тільки закону

• основою судової системи УРСР, як і раніше, залишався народний суд

• сформулював ряд положень про підсудністькримінальних справ окремим ланкам судовоїсистеми.

• в ст. 21 цього Закону наведений повнийпереліккатегорійкримінальних справ, щорозглядаютьсянародним судом

• Кількість народних судів для кожного району встановлювався Радою Народних Комісарів союзної республіки за представленням Народного комісара юстиції союзної республіки.

• Верховний Суд СРСР наділявся правом розглядатипротести на рішення, вироки, ухваливсіхсудів, минаючиїхперевіркуВерховними судами союзнихреспублік.

• Закон не передбачавіснуванняускладіцихсудівпрезидій і пленумів.

Значення:

• в практичній діяльності судів ці демократичні принципи фактично не спрацьовували.

• Прийняттям Конституції УРСР 1937 року і Закону про судоустрій закінчилася централізація судової системи СРСР.

• Керівництво судовою практикою було зосереджене в Верховному Суді СРСР, а єдине судове управління здійснювалося Наркоматом юстиції СРСР.

• В зв’язку з проголошенням у Конституції СРСР і Законі про судоустрій права на захист РНК СРСР 16 серпня 1938 року затвердила Положення про адвокатуру СРСР, у відповідності з яким в У РСР були створені обласні колегії адвокатів.

• Зосередження у Верховному Суді СРСР величезноїкількості справ породжувалотяганину, а в рядівипадків негативно впливало на якістьїхрозгляду в порядку нагляду.

63. Проголошення самостійності карпатської України.

Закарпатській Україні, судилося зіграти велику роль у міжнародних подіях напередодні Другої світової війни. 30 вересня 1938 року, після укладання Мюнхенської угоди між керівниками Великобританії, Франції, Італії та Німеччини, Чехословаччина змушена була віддати Гітлерові велику частину своєї західної території. Послабленням Чехословаччини скористалися словацькі лідери, які 6 жовтня проголосили автономію Словаччини.

Закарпаття пішло за словацьким прикладом. 8 жовтня на зборах українських лідерів одноголосно вирішили домагатися для Підкарпатської Русі автономного статусу. Чеське керівництво задовольнило їхню вимогу– 11 жовтня 1938 р. було офіційно надано автономію. 14 жовтня сформувався перший автономний уряд Підкарпатської Русі

15 березня на засіданні сейму Карпатської України було прийнято історичної ваги документи (закони), в яких вказувалось:

· Карпатська Україна є незалежна держава;

· Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним сеймом;

· державною мовою Карпатської України є українська мова;

· барви державного прапора синя і жовта.

Схвалено герб і гімн; прийнята Конституція; президентом обрано А. Волошина.

Трагізм зовнішньополітичної ситуації полягав у тому, що Карпатська Україна опинилася у повній міжнародній ізоляції, і єдиним “гарантом” її існування була фашистська Німеччина. Гітлер, зберігши Карпатську Україну, залишав у своєму активі серйозні засоби тиску на Угорщину, Польщу та СРСР, використовуючи у власних геополітичних інтересах ''українську карту''.

Тим часом події навколо Карпатської України розвивалися драматично. 14 березня 1939р. угорське військо вчинило військовий напад на Карпатську Україну (отримавши на це дозвіл від Німеччини), а вже 16 березня був захоплений Хуст. Карпатська Січ, слабо оснащена і погано озброєна, протягом п’яти днів чинила опір регулярній армії. Майже половина січовиків загинула. Але навіть після поразки, ще до середини квітня, у Карпатах точилась партизанська війна.

Таким чином, Карпатська Україна була першою, яка вчинила збройний опір угорсько-фашистській агресії, відкинувши домагання нацистської Німеччини капітулювати. Вона стала однією з перших жертв агресорів у переддень Другої світової війни. Вона допомогла закарпатцям остаточно усвідомити себе частиною єдиної української нації.