55. Голод 1932-1933 рр. В Україні. «Розстріляне відродження»

Причина голоду 1932–33 рр.: прагнення більшовицького керівництва остаточно придушити опір селянства, тобто був викликаний штучно й був актом геноциду.

Політика колективізації дозволила збільшити збір зерна, але труднощі із заготівлею залишалися. Врожай 1932 р. виявився меншим, ніж у попередні роки, до того, селянство не бажало безкоштовно віддавати державі плоди своєї праці — план хлібозаготівель зривався. Водночас почався голод. Голодні люди збирали колоски, залишені на полях, щоб прогодувати дітей.

7 серпня 1932 р. було видано постанову «Про охорону соціалістичної власності» (в народі «закон про п’ять колосків», або «закон від сьомого-восьмого»). Вона передбачала за крадіжку колгоспної власності розстріл із конфіскацією майна або позбавлення волі не менше ніж на 10 років.

На Україну для виконання плану хлібозаготівлі було направлено комісію на чолі з В.Молотовим:

1. Занесення сіл на «чорні дошки»:

— конфіскація продовольчих та посівних фондів;

— припинення постачання товарів;

— села оточувалися загонами НКВС.

2. Масові репресії.

3. Насильницьке вилучення всіх продовольчих запасів (всього — 260,7 млн. пудів).

Почалося повільне вимирання сільського населення: люди вимирали сім’ями, селами. Були зафіксовані випадки людоїдства та трупоїдства. Батьки, намагаючись врятувати дітей від голодної смерті, везли їх у міста й кидали там. Над Україною спустилася завіса мовчанки.

Страшним підсумком голодомору стало знищення за різними оцінками від 3 до 9 млн. людей (з’ясувати точні цифри взагалі неможливо).

Наслідки голодомору:

1. Направлення до України переселенців з інших регіонів СРСР.

2. Остаточно зломив опір колгоспно-феодальній системі.

3. Прийняття партійним керівництвом заходів по вдосконаленню роботи колгоспів:

— встановлення чіткої погектарної системи хлібозаготівель, яка встановлювалася на початку року та вже не переглядалася;

— оснащення колгоспів сільськогосподарською технікою через систему машинно-тракторних станцій (МТС — державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів; перша була створена у 1928 р. в Одеській окрузі);

— направлення в село комуністів з міст.

4. Перекладання провини за голод на керівників дрібного масштабу та посилення репресій проти них.

Завдання остаточної ліквідації капіталістичних господарств та завершення колективізації українського села було повністю виконана на початок 1937 р.: колгоспи об’єднали 96,1% селянських господарств та 99,7% посівних площ.

«Розстріляне відродження»

30-і рр. були найбільш трагічними у новітній історії української літератури та мистецтва. Постановою ЦК ВКП(б) (1932 р.) були ліквідовані всі літературно-художні об’єднання, а у 1934 р. було створено єдиний Союз письменників. З часом подібні об’єднання були створені і у інших галузях художньої культури — творчий процес потрапляє під жорсткий контроль партійно-державних чиновників.

30-і рр. пройшли знаком переслідувань діячів національної культури. Їх зараховували до складу сфабрикованих органами ДПУ «контрреволюційних націоналістичних організацій».

 В 1933 р. був арештований поет та драматург М.Яловий. М.Ірчана відправили на Соловки. Їх друг М.Хвильовий, відчуваючи, що починається кампанія переслідувань, покінчив із собою. Тоді ж репресовано О.Слісаренко, О.Досвітній та О.Вишня. За ґратами опинилися Б.Антоненко-Давиденко та Є.Плужник. У 1934 р. розстріляли Г.Косинку, Д.Фальківського, О.Влизька (глухонімий поет), К.Буревого. Арештований М.Куліш, який загинув у таборах. 1935 р. опинився за ґратами та помер у таборах М.Зеров. У 1937 р. розстріляли М.Семенка. З 193 кандидатів і членів Союзу письменників України, прийнятих на його першому з’їзді, репресовано 97. Всього жертвами стали близько 500 письменників, що жили і працювали на Україні.

 Л.Курбаса звільнили з роботи у театрі «Березіль» і 1933 р. відправили у табір, де він і загинув.

 Репресований художник М.Бойчук, розгромлена «школа бойчукістів». Арештовані майстри різця та пензля В.Седлер, І.Падалка та ін.

 В грудні 1934 р. під час Республіканської олімпіади були схоплені та розстріляні триста кобзарів та лірників. Репресувалися цілі капели бандуристів.