50. Характеристика кодифікації окремих галузей права в Україні 1922-1927(цивільного, земельного, трудового, кримінального, процесуального, шлюбно-сімейного, адміністративного).

Цивільне право. До прийняття цивільного кодексу необхідно було законодавче вирішити ряд проблем по запровадженню принципу матеріальної зацікавленості суб’єктів підприємницької діяльності шляхом надання їм більшої самостійності в господарській діяльності. Дозволено трести , займатись кустарними(?) промислами і створювати дрібні промислові підприємств, денаціоналізація невеликих будівель, відновлення таких цивільно-правових інститутів, як винахідницьке, авторське і спадкове право, дозволено спадкування за законом.

Цивільний кодекс УСРР 1922 року був повною рецепцією Цивільного кодексу РСФРР. 4 частини: основні положення, речове право, зобов’язальне право, спадкове право. Головне:введення такого неправового критерію, як “соціально-господарське призначення”, наприклад,цивільні права захищаються законом, за винятком того, коли вони здійснюються всупереч їх соціально-господарського призначення. Власність: державна, кооперативна, приватна. Певна свобода договорів. Недійсним визнавався договір, якщо він укладався однією з сторін під впливом “крайньої нужди” і на не вигідних для неї умовах. Застосування статей Кримінального кодексу за порушення цивільних договірних відносин. У галузі спадкового права ЦК, хоча і дозволяв спадкування за заповітом і за законом, але обмежував коло осіб, які могли спадкувати за законом.

Ряд важливих нормативних актів були прийняті в наступні роки.

Сімейне право. 1926 року ВУЦВК затверджує “Кодекс законів про родину, опіку, подружжя та про акти громадянського стану”. Це був перший сімейний радянський кодекс в УСРР. Він складався з п’яти розділів: родина; про опікунство; подружжя; права громадян змінювати своє прізвище та ім’я; визнання особи безвісно відсутньою або померлою.

Кодекс визнавав тільки державну реєстрацію шлюбу (ст. 105). Згідно зі ст. 106 “вчинення релігійного обряду не має ніякого правового значення і не може правити за доказ подружжя”. Як реєстрацію шлюбу, так і розлучення проводили органи ЗАГСу.

Трудове право. Проект Кодексу законів про працю УСРР розроблявся паралельно з Кодексом законів про працю РСФРР в повній відповідності з ним. Ці кодекси навіть в дію були введені в один день— 15 листопада 1922 року. Головне: 17 розділів. Проголошувалися недійсними договори і угоди про працю, які погіршували умови праці в порівнянні з нормами кодексу. Наймання і надання робочої сили проводилося виключно на основі добровільної згоди працівника. Трудовий і колективний договори. Пільги певним категоріям. Робочий день 8 годин. Надурочна робота не допускається. Права та обов’язки профспілок. Соціальне страхування поширювалося на всіх осіб найманої праці, визначений його зміст. Трудові спори вирішувалися або в примусовому порядку (в особливих сесіях народних судів), або в примирному порядку (примирних камерах, третейських судах тощо).

Земельне право. Земельного кодексу УСРР, який було прийнято 29 листопада 1922 року. Кодекс складався з основних положень і чотирьох частин: “Про трудове землекористування”, “Про міські землі”, “Про державне земельне майно”, “Про землеустрій і переселення” (Земельний кодекс РСФРР складався з трьох частин, оскільки об’єднував другу і третю частини). Кодекс назавжди скасовував право приватної власності на землю, надра, води і ліси, в межах УСРР). Всі землі сільськогосподарського призначення складали єдиний земельний фонд . Право безпосереднього користування землею визначалося як безстрокове. Органи управління земельним товариством (сільських сходів), правове становище селянського дворища (родинно-трудове об’єднання осіб, що спільно ведуть сільське господарство). Види землекористування: общинне, дільничне, колективне. Перевага віддавалася колективному землекористуванню, яке передбачало такі колективні форми господарства, як товариство з громадською обробкою землі, артіль і сільськогосподарську комуну. Пільги для колективних господарств.

27 червня 1927 року ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову про зміни і доповнення до Земельного кодексу УСРР. Фактично, це було прийняття Кодексу в новій редакції. Зміни і доповнення торкались розширення прав сільських Рад, трудової оренди землі, підсобної найманої праці в селянських господарствах, прав і обов’язків земельних товариств і нагляду за їх діяльністю, порядку проведення справ про землеустрій.

Пов’язані із Земельним кодексом були Закон про ліси УСРР 1923 року(використання лісів як всенародного добра), і Ветеринарний кодекс УСРР 1925 року (сприяв розвитку сільського господарства і тваринництва).

Кримінальне право. 1922 року Кримінальний кодекс УСРР. Його основою послугував Кримінальний кодекс РСФРР. Кримінальний кодекс УСРР складався з двох частин — загальної і особливої. Основа - боротьба з контрреволюційними злочинами і бандитизмом. Призначення покарання здійснювалося судовими органами на основі “соціалістичної правосвідомості”. Застосовувався принцип аналогії закону, що давало судам можливість широкого тлумачення закону, а звідси і порушення законності.

Система покарань варіювалась від громадського осуду до вигнання за межі УСРР. В справах, що знаходилися на розгляді у ревтрибуналах, могла застосовуватися вища міра покарання — розстріл. Він не застосовувався до неповнолітніх, вагітних жінок, а також не міг бути призначений, якщо з часу вчинення злочину минуло більше п’яти років. Максимальний термін позбавлення волі становив 10 років, а мінімальний — 6 місяців.Визнання засудженого “ворогом трудящих”. Вперше була встановлена відповідальність за недонесення про державні злочини.

Посилення кримінальної репресії - зміни і доповненя. 1927 року приймається новий Кримінальний кодекс УСРР. В нього були включені “Положення про злочини державні”, “Положення про військові злочини” і деякі інші нормативні акти. Збільшили склад злочинів.

Процесуальне право. 1922 ВУЦВК затвердив Кримінально-процесуальний кодекс УСРР. Він закріплював демократичні принципи судочинства в кримінальних справах: гласність, усність, безпосередність судочинства, змагальність, рівноправність сторін, право звинуваченого на захист тощо. Встановлював порядок провадження слідства, порядок провадження справи в народному суді, в раді народних суддів, регламентував судочинство в ревтрибуналах, порядок виконання судових вироків.

Кодекс визначав також роль і завдання прокуратури у здійсненні нагляду за законністю від затримання підозрюваного до винесення судового вироку. В справах, в яких приймав участь прокурор, обов’язковою була участь захисника.

Прийняття цих актів(За КПК УСРР 1922 року ДПУ( державне політичне управління) було лише органом дізнання. Постанова ВУЦВК від 20 березня 1923 року офіційно прирівнювала дізнання, яке проводило ДПУ, до попереднього слідства.31 жовтня 1924 року були прийняті Основи кримінального судочинства СРСР і союзних республік, а 23 жовтня 1925 року — “Положення про судоустрій УСРР”) викликало необхідність розробки нового кримінально-процесуального кодексу. Його було затверджено 1927 року.

Посилення силового тиску держави на суспільство. Розширив права органів дізнання, передавши їм частину функцій, які раніше належали лише слідчим органам. Звужене право на захист — його ліквідували на стадіях попереднього слідства і дізнання. Захисник мав право вступити в процес тільки на стадії судового розгляду.

Цивільно-процесуальний кодекс УСРР було прийнято ЗО липня 1924 року . Демократичні принципи судочинства в кримінальних справах були ідентичними і для цивільного судочинства. За Кодексом, суд не задовольняється приведеними доказами, а вживає всіх заходів для з’ясування обставин справи.

ЦПК детально регулював питання представництва в суді, підсудності справ, судових витрат, штрафів, процесуальних строків, виклику до суду, судових проваджень, оскарження і перегляду судових рішень та їх виконання..

Яку кримінальному, так і в цивільному процесі діяв тільки касаційний порядок перегляду судових рішень

Адміністративне право. 1924 року було підготовлено перший проект Адміністративного кодексу УСРР. Проте процедура узгодження і редагування кодексу затягнулася і його було прийнято тільки 12 жовтня 1927 року. Адміністративний кодекс складався з 15 розділів. Коло питань, які регулювались Кодексом, можна розділити на наступні основні групи:

а) взаємовідносини органів державного управління;

б) відносини органів державного управління з громадянами;

в) відносини громадян з органами державного управління.

Адміністративний кодекс УСРР був першою спробою кодифікації адміністративного права не тільки в УСРР, а й у СРСР.