36. Конституція унр від 29 квітня 1918, її структура, зміст та історичне значення

Конкретно-історичні обставини зумовили спрямованість конституції унр як документа перехідного періоду, але,безперечно, це була демократична за своїм змістом конституція.

Структурно вона складалася з 83 статті, об*єднані у 8 статей

Україна проголошувалася *державою суверенною, самостійною і ні від кого не залежною*

Зазначалося що суверенне право належить народові України, тобто громадянам УНР всім разом..

Відповідно до Конституції *верховним органом влади УНР є Всенародні збори, які безпосередньо здійснюють вищу законодавчу владу в УНР і формують органи виконавчої і судової влади*.

Вища виконавча влада належить Раді народних міністрів, а вищим органом судовим є Генеральних суд УНР. .

Місцеве самоврядування представлене – виборними радами і управами общин, волостей і земель

Одне з центральних місць у конституції посідають права людини : свобода слова, друку, совісті, *переміни місця перебування*, недоторканість * домашнього вогнища*, рівність усіх громадян незалежно від походження, віри, національності, майнового стану.

Необхідно зауважити що за своєю Конституцією УНР мала стати * класичною* парламентською республікою.

Підсумовуючи вище сказане, хотілося б зазначити, що незважаючи на те, що конституція мала тимчасовий характер, вона була доброю правовою базою для всього іншого законодавства України і на підставі даної конституції передбачалася розробка низки законодавчих актів.

37. Гетьманський переворот 29 квітня 1918р. Характеристика державного ладу та законодавства Української держави – Гетьманату. Судові реформи.

Після звільнення України від більшовицької окупації Центральна Рада повернулась до Києва. Перед УЦР відразу постало безліч питань, які потребували негайного вирішення:, а головне — виконання договору з Німеччиною про постачання продовольства. УЦР виявилась нездатною для виконання цих завдань.

29 квітня 1918 р. відбувся хліборобський конгрес, на якому було прийнято рішення про передачу влади П. Скоропадському. У ніч на 30 квітня прихильники П. Скоропадського оволоділи державними установами.

Свою діяльність Скоропадський розпочав з відмови від соціальної політики ЦР. Й обіцянок повернути життя в нормальне річище. У концентрованому вигляді все це було викладено в *Грамоті до всього укр..народу* Проголошувалось право приватної власності, назва УНР була замінена на назву "Українська держава"., повнота влади зосереджувалась у руках Гетьмана П. Скоропадського.

Державний лад

Вищі органи влади – гетьман (законодавча і виконавча влада). На випадок смерті – Верховна колегія правителів (3 особи: 1- від Державного сенату; 2 – від гетьмана; 3 – від Ради Міністрів). Рада Міністрів – виконавча влада (отаман-міністр).

Місцеві органи влади – губернські старости, які замінили комісарів ЦР.. Створено Державну Варту( міліція). Створено посади земських начальників та губ і повіт рад. Старости мали такі функції як раньше губернатори. Системою м.с. відало Міністерство внутрішніх справ.

Міське управління – Управління столичного отамана; управління міського отамана в Одесі.

Сільське управління – земські начальники, повітові ради, губернські ради.

Законодавство Української держави

Законодавство Української держави в цілому спрямовувалося на захист права приватної власності.

Особливе значення мало законодавче врегулювання земельного питання.

Гетьманська адміністрація пішла шляхом вибіркового скасування актів ЦР і Російської імперії, насамперед тих, що суперечили соціально-економічним і політичним засадам Української держави. Найбільш показовою є доля закону про національно-персональну автономію, ухваленого ЦР.

Законодавча діяльність гетьмана була досить інтенсивною, про що свідчить той факт, що менш як за 8 місяців його існування було видано близько 300 законів.

Водночас для гетьманського законодавства характерним є посилення його каральної спрямованості.

гетьманський уряд видав ряд законів , котрі поклали міцну основу для майбутньої державності України. Було видано закони про громадянство, про встановлення Державного Сенату, , видано закони, що кладуть міцну основу створенню своєї армії,й флоту, поліпшенню становища всіх працівників судового відомства, народних учителів і духівництва і ішні законодавчі акти, метою яких було упорядкування політичного і економічного життя України*

Судові реформи

За Гетьмана судова система Української держави спочатку не зазнала істотних змін порівняно з судовою системою УНР.

За *Законом про тимчасовий державний устрій України* від квітня 1918 року, найвищою судовою інстанцією залишався Генеральний Суд, судді якого призначалися тепер гетьманом. ,складався з 3х департаментів : цивільного, карного, адміністративного. І до завершення судової реформи мав виконувати касаційні ф-ції Головного військового суду

Липень 1918 – гетьман затверджує закон про заснування Державного Сенату, який перебирає на себе ф-ції *вищої в судових і адміністративних справах державної інституції*. Закон також визначав структуру Д.С., вимоги до сенаторів і порядок їх призначення.

Липень 1918 – закон про судові палати і апеляційні суди, відновлюється діяльність судових палат

Діють військові суди

Окружні і мирові суди , Діяла адвокатура, прокуратура, нотаріат