Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ іспит.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
783.36 Кб
Скачать

21.Суспільно-політичний лад і право західноукраїнських земель у складі австрійської імперії( друга пол. 18 – перша пол. 19 ст.)

Внаслідок Першого поділу Польщі 1772 рік Галичину загарбала Австрія, а 1774 року приєднала до себе Буковину. Ще у першій половині 16ст (1526 р.) Австрія поширила свою владу на Угорщину, в складі якої перебувало Закарпаття. Отже, на кінець 18 ст всі західноукраїнську землі опинилися під владою Австрійської імперії.

Загарбавши Галичину, австрійський уряд штучно обєднав українські та польські землі в один коронний край з центром у Львові « Королівство Галіції і Лодомерії».Економічна політика Австрії на західноукраїнських землях зводилася до експлуатації її природних багатств, мала колоніальний характер і була спрямована на те, щоб залишити їх придатком до промислових районів Австрії.

Після загарбання Галичиниавстрійський уряд скасував інститут польських шляхетських сеймиків, і патентом від 13 червня 1775 р. був створений Галицький становий сейм у Львові з дуже обмеженою компетенцією. Фактично він був як дорадчий орган при губернаторові, саме якому належали найвищі повноваження в управлінні. Він призначався австр. імператором, і при ньому знаходилось губернське управління з департаментів, що відали окремими галузями управління. Самоврядування було надане і Буковині, однак тут головні ролі займали не українці, а румунські бояри. Щодо закарпаття, то воно було найбільше уніфіковане і не мало взагалі ніяких ознак самоврядної одиниці. Щодо права, то на територію західноукраїнських земель поступово поширювалась чинність австрійського права. Для ліквідації партикуляризму в праві була створена в 1753 р кодифікаційна комісія. В 1797 р завершилася робота над Галицьким цивільним кодексом і він був запроваджений. Але тільки у 1811 р, після кількох переробок був затверджений і з 1 січня 1812 р ввійшов у дію Цивільний кодекс для всієї Австрії. Майже одночасно з підготовкою цивільного кодексу почалася розробка цивільно-процесуального, якому надано силу закону в 1781, а через деякий час змінено і введено в дію , а саме в 1807 році В Східній Галичині( Галицький цивільно-процесуальних кодекс).У січні 1787 р був виданий Австрійський кримінальний кодекс про злочини та їх покарання, що мав окремі положення, характерні для буржуазного кримінального права. Проте загалом він вважався феодальним кодексом, застосовувалися дуже суворі покарання, але скасовувалася смертна кара. В 1803 р новий кр. Кодекс (Францішкана) встановив смертну кару за деякі злочини, але смертні вироки імператор частіше в порядку помилування заміняв на довічне ув’язнення.Другий розділ даного кодексу стосувався норм процесуального права і аж до 1853 року використовувався як крим-процесуальний кодекс.

22.Загальна характеристика розвитку українських земель у до реформаторський період.

Влада в російській імперії: від станово-представницької до абсолютної монархії. Очолює імператор, Рада Міністрів, Даржрада, Сенат, Синод, галузеві міністерства. Відбувається створення системи управління на українських землях уніфікованого зразку. Із остаточною ліквідацією автономії на всіх територіях України, політика національного гніту, система російського діловодства. Переведення українських земель з автономних земель в провінцію.

Адм-тер устрій :губернії(Лівобережжя:Полтавська,Слобідсько-Українська(з 1811р.-Харківська),Чернігівська;Правобережжя:Волинська,Київська,Подільська;Степова(Південна)Україна:Катеринославська,Таврійська,Херсонська) та генерал-губернаторства(Малоросійське-Лівобережні губернії;Київське-Правобережні; Новоросійсько-Бесарабське – Південні губернії). З 1812р.приєднано Бесарабську землю.10 губерній на початку 19 ст. Система управління в губерніях була упорядкована за принципами: централізації, спеціалізації, ієрархізації, галузевого управління. На місцях біля кожного губернатора було створено губернське управління. Губерн. Приймав рішення одноособово.

Губернії створювались без урахування етнічних особливостей.Повіти і волості.

Суспільний лад.