1. Рабовласницькі держави на українських етнічних землях

На українських етнічних землях формування державності спочатку відбувалось із неслов'янським елементом. Державність пришлих народів формується раніше, ніж в автохтонного населення. Але все це прискорює розвиток і нашої державності.

Отже, кочові племена на Північному Причорномор'ї:

Кімерійці (ІХ-VIIст. до н.е) – зародження державності воєнно-демократичного типу.

Скіфи (VII–III ст. до н. е.) – вже держава - Велика Скіфія, військова демократія. Пануюче становище займали царські скіфи. Скіфське суспільство поділялося на 3 групи: воїни, жерці й общинники, які могли бути землеробами або скотарями. Скіфи постійно воювали, здійснюючи воєнні походи до Передньої Азії проти Мідії. Окрім воєнних походів ремесла: конярство (провідне), ковальське, бронзоливарне, гончарство, ткацтво. Тісні торгівельні зв’язки з античними містами-державами Північного Причорномор’я.

Найбільшого розквіту Велика Скіфія досягла в IV ст. до н.е. за часів правління царя Атея, простягнувшись від Дону до Дунаю. Скіфська держава припинила своє існування під натиском сарматів, але частина скіфів продовжувала існувати в Нижній Наддніпрянщині та Криму, в нижньому Подунав’ї (Мала Скіфія).

Сармати: (ІІІ ст. до н. е - ІІІ ст. н. е) – Сармати являли собою слабо пов’язаний союз споріднених і в той же час ворогуючих племен (язиги, роксолани, алани, аорси, сіраки та ін.), кожне з яких боролося за панування над іншими. Створили свою рабовласницьку державу –Сарматію - авторитарний політичний режим, деспотія, спадкова влада верховного князя.

Перший нищівний удар сарматам у ІІІ ст. н.е. завдали готи, знищив їх державу, а у другій половині IV ст. їх добили гуни.

Грецькі міста-держави, поліси: (VII ст. до н. е. - перші ст. н. е.) – античний вплив, рецепції з права - форми ланок управління і спеціалізація, виборність посад, контроль за посадовими особами з боку держави, поділ влади на три гілки, інститути (колегія продиків – юридичні поради управлінцям), судова магістратура. Боспорське царство!

Державний лад. Форма правління – аристократичні республіки. Вищий законодавчий орган – народні збори, віче. Магістрат – управляв фінансами, судовими установами, військовими справами. Діяли суди, процес був змагальним.

І ст. до н.е. — поліси потрапили під владу Риму, а в містах отаборилися військові гарнізони. III ст. — напад готів. IV ст. — міста остаточно знищені гунами.

Отже

Перші форми правління: монархія і республіка.

Перші варіанти державного устрою: унітарні держави і федерації.

Перші політичні режими: демократія, деспотія.

Перші типи перехідних держав (від первісних до рабовласницьких): Скіфія, Сарматія, Антський союз.

Антський Союз (ІІІ–VII ст)

Навала готів розколола венедів на склавинів (Середнє і Верхнє Подніпров’я, Волинь ) та антів (Правобережжя, лісостеп Лівобережжя до Дунаю. В період розквіту відповідає Черняхівській археологічній культурі) (ІІ–ІV ст.)

Лад: Від рододої общини до…Сусідська община («верв» або «мир»); поява нерівності, посилення впливу знаті та воєнних вождів (князя); патріархальне рабство; поява воєнно-племінних союзів (згадується один з ватажків — Бус). 602 р. — остання письмова згадка про антів, коли вони виступали союзниками Візантії у війні з аварами.

50-і рр. VІ ст. — з Центральної Азії у Північне Причорномор’я насунули тюркомовні кочові племена аварів. Завдавши поразки антам, осівши в середній течії Дунаю, вони утворили свою державу — Аварський каганат. VІ–ІХ ст. — аварська держава поступово занепадає. Причина — невдалі війни проти Візантії, франків і слов’ян. VІІ ст. — слов’яни повністю витискають аварів з українського Причорномор’я.