45. Система органів публічної адміністрації

Публічна адміністрація насамперед складається з системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Органи виконавчої влади:

1) Кабінет Міністрів України– за Конституцією України вищий орган виконавчої влади. На практиці де-факто виконавчою владою керує Президент України та його адміністрація. 2) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ). Міністерства – є органами, що формують державну політику. На практиці ж основні політичні рішення виробляються в президентській адміністрації. інші центральні органи виконавчої влади (далі – «інші ЦОВВ») – органи, які повинні виконувати адміністративні (неполітичні функції). На відміну від міністерств, за законом, не мають повноважень видавати нормативні акти. окремо виділяються «центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом». Їх наразі виокремлено 5 (Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державний комітет телебачення і радіомовлення

Місцеві органи виконавчої влади:

Місцеві державні адміністрації (обласні та районні): є органами виконавчої влади загальної компетенції. До їх повноважень належить реалізація державної політики в різних сферах, а також такі загальні функції, як підготовка та виконання відповідних – обласних та районних бюджетів, виконання державних та регіональних програм;

Територіальні органи ЦОВВ – місцеві органи окремих міністерств (зокрема, внутрішніх справ, юстиції) та «інших ЦОВВ» (наприклад, митні органи, податкові, архітектурно-будівельного контролю тощо). Ці органи можуть мати різний рівень представництва. Одні з них є лише на обласному рівні. Інші мають свої підрозділи і на рівні районів та міст. Іноді утворюються міськрайонні, міжрайонні і міжрегіональні органи.

Органи місцевого самоврядування:

1) місцеві (сільські, селищні, міські) ради, місцеві голови та їх виконавчі органи. Місцеві ради та місцеві голови обираються населенням відповідних територіальних громад. Виконавчими органами є, як правило, виконавчі комітети, які очолюються місцевими головами. 2) районні та обласні ради– виборні органи, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Ці ради не мають власних виконавчих органів

50. Повноваження глав держав щодо публічної адміністрації

Главами держав є президенти чи монархи, які певною мірою впливають на організацію та функціонування органів публічної адміністрації. Ступінь цього впливу визначається насамперед належністю держави до тієї чи іншої форми державного правління.

Повноваження глав держав розділяють на такі основні групи:

1. Кадрові. Глави держав призначають членів уряду та публічних службовців вищих рангів (проте навіть у президентських республіках передбачена мінімальна участь парламенту у цьому процесі). Наприклад в США президент призначає керівних осіб кожного Штату за порадою і згодою Сенату. У Франції – президент призначає Прем’єр-міністра, і за згодою останнього – інших членів уряду. У парламентських республіках президент юридично не впливає на формування уряду, але може призначати на посади публічної служби. Загалом можна сказати, що повноваження глави держави є дуже значними в президентських і та змішаних (президентсько-парламентських) республіках.

2. Організаційні. Передусім зазначимо, що за загальним правилом глави держав не мають права визначати та створювати чи ліквідовувати органи публічної адміністрації, що є прерогативою парламенту.

Глави держав безпосередньо впливають на організацію діяльності публічної адміністрації, насамперед – урядів.

3. Правотворчі. Глави держав мають право приймати НПА, в тому числі щодо організації та функціонування органів публічної адміністрації. Проте у країнах із парламентською та змішаною формами правління ці акти повинні бути схвалені (підписані) відповідним представником уряду.

В президентських республіках вага актів глави держави для органів публічної адміністрації є значно більшою ніж у парламентських чи змішаних.

Отже, вплив глав держав на органи публічної адміністрації є дуже істотним. В президентських республіках вони юридично, а у багатьох державах із змішаною формою правління – фактично очолюють систему цих органів.