35. Поняття адміністративної культури і адміністративної етики

Існує багато визначень поняття адміністративна етика, так як і підходів до її вивчення. Адміністративна етика — це процес, в ході якого державний службовець визначає етичні стандарти до виникаючих в установі проблем, самостійно аналізує ці стандарти і несе особисту професійну відповідальність за прийняті рішення. Тут визначається два стандарти — зміст етичішх стандартів та процес, що дозволяє їх визначити.

Адміністративна етика вивчає всі моральні аспекти діяльності державних службовців і керівників та вміщує чотири компоненти: О цінності — переконання, думки, взаємовідносини індивідів, ставлення груп і суспільства до таких питань як свобода, справедливість, відповідальність. О стандарти і норми — принципи, що визначають дії людей відповідно до законів, кодексів і правил.

О зовнішнє середовище — умови, в яких здійснюється діяльність державних службовців (політичні, соціальні, культурні); О організаційну поведінку — різні форми діяльності службовців, що орієнтовані на цінності конкретного суспільства або установи, організації в рамках визначених стандартів і норм. Характерним для сучасного суспільства розвинутих капіталістичних країн є посилений акцент на створення методології наукових досліджень в галузі адміністративної етики. По суті адміністративна етика шукає відповідь на такі питання: що є добро і зло, що є правильним і хибним у поведінці державних службовців, які мотиви і умови сприяють їх етичній поведінці; що треба робити для формування високих моральних принципів. Саме ці питання визначають моральний клімат в органах державного управління будь-якого рівня.

36. Етична інфраструктура публічного адміністрування: поняття, структура та характеристика елементів.

Етика публічного адміністрування - це сукупність норм, правил, принципів, ідеалів, що визначають поведінку людей і є нормами загальнолюдської моралі у сфері управління. Таким чином, моральні норми є універсальними нормами в регулюванні суспільних відносин, соціального управління, публічне адміністрування, яке має будуватися на засадах моральності, етики, культури, пронизане ними наскрізь. Запровадження зазначених моральних цінностей набувають через “етизацію” поведінки службовців, тобто створення морально-етичних засад функціонування публічної служби. Кодекс поведінки публічних службовців існує у багатьох країнах та включає правові і моральні норми держави в даний конкретно-історичний період розвитку суспільства. Ці моральні норми впроваджуються з метою полегшити ділове спілкування на різних рівнях влади та сферах діяльності організацій, створити психологічно прийнятну конструктивну атмосферу під час розробки, вироблення та прийняття державно-управлінських рішень. Усі вимоги мають спиратися на єдину управлінську культуру, щопередбачає такі морально-етичні якості, як політична зрілість; принциповість;чесність; порядність; самовідданість; впевненість у собі; обізнаність в актуальних питаннях внутрішньої і зовнішньої політики; почуття міри в користуванні особистою владою; висока культура поведінки; самокритичність; цілеспрямованість; почуття нового, прогресивного; скромність; тактовність; уважність та ін.

Кодекс поведінки публічних службовців визначає стиль та методи здійснення службовцями своїх посадових повноважень. Серед загальних положень кодексу визначають забезпечення кожним службовцем підтримки конституційного устрою, реалізації законів та Конституції; сумлінне виконання посадових обов’язків, що передбачає забезпечення виконання та захист прав і законних інтересів громадян та держави; у межах посадових обов’язків розглядати звернення громадян та громадських об’єднань, а також підприємств, установ та організацій, державних органів та органів місцевого самоврядування та приймати рішення, згідно з регламентом виконувати установлені правила внутрішньої трудової дисципліни, посадові інструкції, правила роботи із службовою інформацією, підтримка рівня кваліфікації; зберігання державної таємниці, а також нерозголошення даних, що стосуються приватного життя, честі та гідності громадян.

Етичні кодекси мають такі цілі:

1) стимулювання високих стандартів поведінки;

2) посилення довіри до державних службовців з боку громадян;

3) допомога у прийнятті управлінських рішень.