- •Предметна область теорії публічного управління
- •Конституційні основи публічного управління
- •Поняття та види публічного управління
- •Специфіка публічного управління
- •Сутність управління
- •6. Теорія управління, адміністрування
- •7. Публічне адміністрування та публічне управління
- •8 Етимології слів “публічний” та “управління”
- •9. Поняття «публічне адміністрування» і «державне управління». Публічне адміністрування як предмет наукових досліджень.
- •10. Цілі і принципи публічного адміністрування.
- •11. Функції, форми і методи публічного адміністрування.
- •12. Формування та розвиток системи публічного адміністрування незалежної України.
- •13. Уявлення про державу Стародавнього Сходу.
- •14. Уявлення про управління у Стародавній Греції.
- •15. Розуміння держави у Середньовіччя
- •16. Правління в Епоху Відродження
- •17. Думки Платона про державу.
- •18. Арістотель і держава.
- •19. Їдеї про державу м. Лютера.
- •20. Позиція про державу т. Гоббса.
- •Поняття та види форм публічного адміністрування
- •Ознаки форм публічного адміністрування
- •Система публічного адміністрування в Україні: загальна характеристика.
- •25. Державні (адміністративні) послуги: поняття і класифікація.
- •26. Поняття публічної служби: її ознаки і види.
- •27. Структура органів публічної влади на центральному, регіональному і локальному рівнях.
- •28. Історія судочинства
- •29. Судова система України
- •30. Конституційний Суд України
- •31.Верховний Суд України
- •32.Вищий адміністративний суд
- •33.Вищий господарський суд
- •35. Поняття адміністративної культури і адміністративної етики
- •36. Етична інфраструктура публічного адміністрування: поняття, структура та характеристика елементів.
- •37.Принципи та норми етичної поведінки державних службовців
- •38. Конфлікти інтересів у професійній діяльності державних службовців.
- •39. Відносини в публічному адмініструванні
- •40. Структура та повноваження місцевого самоврядування по країнах
- •41. Основні принципи та ознаки місцевого самоврядування
- •42. Концепції місцевого самоврядування
- •43. Англосаксонська (англійська) модель місцевого самоврядування
- •44. Іберійська модель країни Латинської Америки місцевого самоврядування
- •Континентальна (французька) модель місцевого самоврядування
- •Європейська хартія місцевого самоврядування
- •Всесвітня Декларація місцевого самоврядування
- •Міжнародні об'єднання органів місцевого самоврядування
- •Система органів публічної адміністрації
- •50. Повноваження глав держав щодо публічної адміністрації
- •51. Структура Урядів: склад, повноваження та організація діяльності
- •52. Центральні адміністративні структури: види та повноваження
- •53. Системи організації публічної адміністрації в регіонах та на місцях
- •54. Регіональні та місцеві органи державної адміністрації
Система публічного адміністрування в Україні: загальна характеристика.
Україна здобула незалежність у 1991 році. Особливістю становлення публічної адміністрації в Україні було те, що, перебуваючи у складі СРСР, республіка не мала досвіду самостійного прийняття рішень та навіть повноцінної мережі адміністративних органів. Адже в СРСР рішення на усіх рівнях (від центрального до місцевого) приймалися компартійними органами.Україна є унітарною державою.
Систему адміністративно-територіального устрою складають: - області (24), Автономна Республіка Крим та міста зі спеціальним статусом Київ і Севастополь;- райони (490); - міста (459); селища (783) та села / сільські ради (10278).
Україна є змішаною республікою: Прем’єр-міністр призначається Президентом за згодою парламенту (ВРУ; Уряд (КабМін) формується Президентом за поданням Прем’єр-міністра. Публічна адмін-я насамперед скл. з системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Наразі в Україні влада є досить централізованою, більшість питань публічної сфери вирішуються органами (державної) виконавчої влади, а не місцевим самоврядуванням.
Органи виконавчої влади:
1) Кабінет Міністрів України– за Конституцією України вищий орган виконавчої влади. На практиці де-факто виконавчою владою керує Президент України та його адміністрація. 2) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ). Міністерства – є органами, що формують державну політику. На практиці ж основні політичні рішення виробляються в президентській адміністрації. інші центральні органи виконавчої влади (далі – «інші ЦОВВ») – органи, які повинні виконувати адміністративні (неполітичні функції). На відміну від міністерств, за законом, не мають повноважень видавати нормативні акти. окремо виділяються «центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом». Їх наразі виокремлено 5 (Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державний комітет телебачення і радіомовлення).
місцеві органи виконавчої влади:
місцеві державні адміністрації (обласні та районні): є органами виконавчої влади загальної компетенції. До їх повноважень належить реалізація державної політики в різних сферах, а також такі загальні функції, як підготовка та виконання відповідних – обласних та районних бюджетів, виконання державних та регіональних програм;
Територіальні органи ЦОВВ – місцеві органи окремих міністерств (зокрема, внутрішніх справ, юстиції) та «інших ЦОВВ» (наприклад, митні органи, податкові, архітектурно-будівельного контролю тощо). Ці органи можуть мати різний рівень представництва. Одні з них є лише на обласному рівні. Інші мають свої підрозділи і на рівні районів та міст. Іноді утворюються міськрайонні, міжрайонні і міжрегіональні органи.
Органи місцевого самоврядування:
1) місцеві (сільські, селищні, міські) ради, місцеві голови та їх виконавчі органи. Місцеві ради та місцеві голови обираються населенням відповідних територіальних громад. Виконавчими органами є, як правило, виконавчі комітети, які очолюються місцевими головами. 2) районні та обласні ради– виборні органи, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Ці ради не мають власних виконавчих органів.