22. Поняття та види форм публічного адміністрування

Форма публічного адміністрування - той чи інший спосіб зовнішнього вираження (оформлення) змісту цієї діяльності. Це зовнішньо виражену дію суб'єктів публічної адміністрації, що здійснюється в рамках їх компетенції для виконання поставлених перед ними завдань та тягне за собою певні наслідки.

Так, форми публічного адміністрування можна класифікувати за різними підставами:

- за ступенем юридичного вираження:

а) основні (видання правових актів); б) похідні базуються на них, тобто різні дії, що тягнуть визначені юридичні наслідки що мають визначену юридичну спрямованість (реєстраційні, дозвільні, наглядові, попереджувальні, забезпечувальні дії тощо);

- за досягнутими результатами:

а) позитивне регулювання (затвердження програм соціально-економічного розвитку, видання положень про органи влади тощо); б) реакція на негативні явища в публічному адміністрування (застосування заходів адміністративної відповідальності);

- за спрямованістю:

а) що впливають на суспільні відносини в сфері публічного адміністрування (зовнішні);

б) що впливають на внутрішньо управлінську діяльність структурних підрозділів публічної адміністрації (внутрішні);

- за колом осіб, на яких вони поширюються:

а) загальнообов'язкові; б) адресовані конкретним суб'єктам;

- за характером і методам вирішення питань компетенції:

а) процедурні (наприклад підготовка і ухвалення управлінського рішення);

б) процесуальні (наприклад у рамках адміністративно-деліктного провадження);

- за суб'єктним складом:

а) односторонні; б) дво- або багатосторонні (адміністративні договори);

- за суб'єктом ініціативи:

а) ті, що здійснюються публічною адміністрацією за власною Ініціативою в силу вимог закріпленої за ними компетенції; б) ті, що застосовуються публічною адміністрацією за ініціативи інших суб'єктів (наприклад за зверненнями (заявами, скаргами) фізичних та юридичних осіб);

- за умовами застосування:

а) за звичайних умов громадського життя;б) за умов надзвичайного стану;

- за юридичним змістом: а) зобов'язуючі;б) забороняючі;в) дозволяючі.

За ступенем правової регламентації процесу використання виділяють форми публічного управління.

1. Встановлення норм права (видання нормативних актів публічного адміністрування).

2. Застосування норм права (видання ненормативних актів публічного адміністрування, актів застосування норм права).

3. Укладання адміністративних договорів.

4. Здійснення реєстраційних та інших юридично значущих дій.

5. Провадження організаційних дій.

6. Виконання матеріально-технічних операцій.

Перші чотири форми е правовими, решта - неправовими. Саме такий поділ форм публічного адміністрування найповніше відображає діяльність публічної адміністрації, її широту та специфіку.

22. Ознаки форм публічного адміністрування

Ознаки форм публічного адміністрування:

1) є способом зовнішнього вираження діяльності публічної адміністрації та її посадових осіб;

2) залежать від змісту компетенції публічної адміністрації;

3) обумовлені реалізацією завдань і функцій суб'єктів владних повноважень (виконання адміністративних зобов'язань) в рамках їх компетенції;

4) у більшості випадків вимагають юридичної регламентації;

5) вибір форм діяльності обумовлений специфікою поставленої мети, зумовлює найбільш ефективний варіант діяльності;

6) тягнуть за собою певні наслідки.

Форми публічного адміністрування повинні відповідати таким вимогам:

- не виходити за межі режиму законності;

- відповідати компетенції суб'єкта публічної адміністрації;

- відповідати змісту його адміністративних зобов'язань;

- відповідати змісту і характеру вирішуваних питань; сприяти задоволенню публічного інтересу;

- враховувати особливості конкретного об'єкта владного впливу.