
- •Загальна частина
- •Гідрогеологічні умови
- •Архітектурно-обємне та планувальне рішення
- •Зовнішня обробка
- •Конструктивні рішення блок-секції №1 і №2
- •Генеральний план. Впорядкування. Вертикальне планування.
- •Техніко-економічні показники по майданчику:
- •Протипожежні заходи
- •Димовидалення
- •Теплотехнічний розрахунок Загальні положення
- •Розрахунок зовнішньої стіни
- •Конструктивні рішення стіни після виконання теплотехнічного розрахунку.
Теплотехнічний розрахунок Загальні положення
При проектуванні огороджуючи конструкцій необхідно, щоб їх опір теплопередачі був не менше за величину, визначувану по санітарно-гігієнічних вимогах:
(2.1)
де R0 – опір огорожі теплопередачі, обчислюване з урахуванням його конструкції, м2×°С/Вт;
R0тр – необхідний опір теплопередачі м2×°С/Вт;
(2.2)
де αв – коефіцієнт теплопередачі внутрішньої поверхні огорожі, м2×°С/Вт;
Rк – термічний опір захищаючої конструкції, м2×°С/Вт;
αн – коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні огорожі, м2×°С/Вт.
Термічний опір однорідної огорожі визначається як сума термічних опорів окремих шарів по формулі:
(2.3)
Де
:
– товщина кожного шару, м;
– розрахунковий
коефіцієнт теплопровідності матеріалу
шару, м2×°С/Вт;
n – число шарів.
Необхідний опір огорожі теплопередачі обчислюють по формулі:
(2.4)
де n – коефіцієнт, що приймається залежно від положення зовнішньої поверхні захищаючих конструкцій по відношенню до зовнішнього повітря;
tв – розрахункова температура внутрішнього повітря, °С;
tн – розрахункова зимова температура зовнішнього повітря, °С;
Δtн – нормативний температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні захищаючої конструкції, °С;
– коефіцієнт
теплопередачі внутрішньої поверхні
огорожі, м2×°С/Вт;
Теплова інерція, ступінь масивності огорожі обчислюється по формулі:
(2.5)
де Ri – термічний опір кожного шару, м2×°С/Вт;
Si – розрахунковий коефіцієнт теплоусвоєння матеріалу кожного шару, м2×°С/Вт;
n – число шарів.
Розрахунок зовнішньої стіни
Район будівнитства відноситься до III-В кліматичного району.
Визначаємо розрахунковий опір теплопередачі., по формулі (1)
(1)
де
коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої
поверхні захищаючих конструкцій;
коефіцієнт
тепловіддачі для зимових умов зовнішньої
поверхні захищаючих конструкцій;
термічний
опір захищаючої конструкції
(2).
де
термічні опори окремих шарів захищаючої
конструкції
;
термічний
опір замкнутого повітряного прошарку.
Термічний опір, R, шару захищаючої конструкції визначається по формулі (3)
(3)
де
– товщина шару;
-
розрахунковий
коефіцієнт теплопровідності матеріалу
шару,
за умови експлуатації режиму вологи
А (сухий).
Виходячи
з формул 1-3, необхідна товщина утепляючого
шару,
визначаються:
де
товщина
утепляючого шару ( прийнятий утеплювач
з пенополістирола ГОСТ 15588-86) з
коефіцієнтом теплопровідності
,
густина
;
товщина
зовнішнього шару цегляної стіни, густиною
з коефіцієнтом теплопровідності
;
товщина
цегляної кладки внутрішнього шару
цеглини силікатного на цементно-піщаному
розчині густиною
з коефіцієнтом теплопровідності
.
термічний
опір замкнутого повітряного прошарку
товщиною
при позитивній температурі повітря.
Визначаємо необхідну товщину вибраного утеплювача:
Приймаємо
товщину утеплювача з полістиролу
.
З
урахуванням конструктивних міркувань
цегляної кладки товщину стіни приймаємо
,
і порожнину повітряного прошарку
заповнюємо шлаком, керамзитовим гравієм
або перлитовим піском, що, у свою чергу
підвищить теплотехнічні характеристики
стіни.
Конструкція стіни приймає вигляд, представлений на мал.