Шляхи проникнення тюркізмів в українську мову

Знання тюркізмів поширює світогляд людини, вводить її у світ інших мов, культур, допомагає краще орієнтуватися в сучасному житті. Українсько-тюркські мовні контакти сягають часів ранньої східнослов’янської доби, коли степи Північного Причорномор’я контролювались тюркомовними кочовими племінними об’еднаннями гуннів (4-5 ст.), аварів-обрів (6 ст.), булгарів (6-7 ст.) та хозарів (7-10 ст.), яких витіснили печеніги (9-11 ст.), що, у свою чергу, поступились кипчакам-куманам-половцям (11-13 ст.), а останній – кримським татарам та ногайцям Золотої Орди.

Певний вплив на українські діалекти старокиївської доби мали печенізька та половецька мови. Тюркізми приходили в українську мову головним чином у 10-18 ст. унаслідок прямого сусідства, торгівлі, політичних та культурних зв’язків, рідше слова з’являлися через посередництво інших мов, цікавий і той факт, що деякі тюркізми пройшли такий самий шлях у тюркській мові (через арабську, грецьку та ін. мови).

Так ми маємо слово князь, по-тюркські звучало каган, сан, що означає високе звання. І зараз говорять: «Він має високий сан – міністр освіти».

Пам’ятки давньоруської писемності з українських територій («Повість минулих літ», Київський літопис, Галицько-волинський літопис, «Слово о полку Ігореві» та ін.) і дані порівняльно-історичних досліджень вказують на велику кількість загальних і власних назв печенізьких та половецьких запозичень (1500). Впливи цього часу були взаємними, про що можна з певністю говорити, посилаючись на пам’ятку половецької мови «Codex Gumanicus» за рукописом середини 14 ст., де зустрічається ряд характерних східнослов’янізмів: izba (кімната), kukel (кукіль - рослина), pec (піч), salam (солома), samala (смола) тощо. На уроках зарубіжної літератури, української, історії ми часто зустрічаємо тюркські слова, наприклад булат і харалух, що означають криця, тобто сталь. Кримськотатарський сучасний дослідник слова Девлетов Ренві Рефікович видав Короткий словник-довідник для школяра. Ось як тут пояснено слово курган – насип над стародавньою могилою; у старі часи – високий земляний насип при дорозі, на кордоні тощо, і ще одне значення цього слова: горб, гірка, що нагадують насип.

Отже, процес запозичення слів був, є і залишиться одним із чинників розвитку будь-якої мови.

Досить цікавим і корисним, я так думаю, буде виступ Аблямітової Еліни, яка заставить задуматись: як багато спільного у фонетичному складі української і тюркських мов, особлива увага звернена Еліною на голосні звуки. Прошу.

Фонетична особливість тюркізмів

Тюркізми характеризуються наявністю голосних о, а, а також властивий фонетичний перехід звука а в о: богатир – багатир, у монгольській мові багатур, багадур; ще приклад: хазяїн – хозяїн, давньоруське хозя, кипчатсько-булгарське хузей, перське ходжа, арабське ходді.

Прошу звернути увагу на часту наявність голосної а в словах-тюркізмах: байрак – це ліс у яру, яр у долині, або яр, порослий чагарником; кабак – діалект до слова гарбуз, вслухайтесь у пояснення знову ж таки Девлетова Ренві Рафіковича. Кабак – городня сланка, рослина з великими круглими або овальними плодами; різновид кабака-гарбуза - це добре нам відомий нам кабачок.

А зараз я просто назву вам відомі слова, які ми часто вживаємо у яких наявні названі мною голосні і які є тюркського походження: каблук, кавун, казан, казна, кайдани, каліка, капкан, каптан, караван, каракуль, карапуз, караул, карий, качан – це слова, які починаються на К.

Тепер, як доповнення вище мною сказаного, приклад слів, у яких знову ж таки багато голосної а: лапша, магазин, майдан, мангал, нагайка, нафта, нашатир, отара, парчин, піала, самса, сарай, сарафан. Ось поясню значення останнього слова: сарафан – довгий чоловічий каптан, святковий одяг за часів давньої Русі; пізніше – це російське жіноче вбрання у вигляді довгої вільної сукні із застібкою посередні, без рукавів; на сьогодні – це легка жіноча сукня без рукавів, звичайно на шлейках, бретелях. Надіюсь, вам стало зрозуміло про вплив сусідніх мов. Слова, які прийшли з тюркських мов, органічно вписались в українську і не тільки.

Наголошую, що фонетичні особливості тюркських мов мали значний вплив на фонетику української мови.

До вашої уваги пропоную подивитись відеоролик «Козаки». Сподіваюсь, що цей матеріал стане в майбутньому вам у пригоді.

Запускається відео.

_______________________________________________________________

Про спільність багатьох слів з тюркських мов у слов’янських, ми іноді і не догадувались, що це запозичені слова, а власне кажучи, головне для кожної людини - знати їх значення. З таким цікавим матеріалом готовий поділитися з вами Ісмаілов Енвер. Будь ласка, Енвере.