Вступне слово про значення слова тюркізми

Тюркізми давньокиївської доби болгарського, хозарського, печенізького, половецького, кипчатського і татарського походження, іноді як проміжні ланки для монгольських, перських, арабських запозичень.

Далі я вживатиму замість алло етноніма «кримські татари» слово «кримці», яке є ендоетнонімом кримськотатарської нації. Пояснити що таке ендоетнонім.

Тюркізми – результат українсько-тюркського мовного спілкування. В українській мові налічується близько 4 тис. тюркізмів (без урахування власних назв). Понад половина з них – це загальновживані слова, наприклад, штани, туман, карий; другу велику групу посідають історизми (башлик, джура), далі йдуть діалектизми (слова, що вживаються на якійсь місцевості або, як говорять місцева говірка), але частина діалектних слів і сьогодні вживається в ролі екзотизмів, тобто слова, які виходять за межі звичного, дещо дивовижне мають значення. Остання група і донині є практично відкритою і постійно поповнюється, наприклад: байлик – безплатна примусова робота, на яку виганяли селян руманські бояри на Ізмаїльщині, а сьогодні це просто вживається як безплатна робота.

Отже, мета сьогоднішньої конференції – допомогти присутнім правильно зрозуміти вживані тюркізми.

Про актуальність сьогоднішньої теми в побуті населення Криму і не тільки нашої республіки повідомить вам Тамара Филимонівна.

Актуальність теми для населення Криму

Тема науково-практичної конференції на сьогоднішній день дуже актуальна. Мови не існують ізольовано одна від одної, їх взаємодія між собою – це виразна ознака включення певної культури в інтернаціональний процес. Найбільш поширеним видом і результатом такої взаємодії є проникнення елементів однієї мови в іншу, т.б. запозичення. Вважається, що запозичення – це природне явище в житті мов, воно властиве навіть найбільш розвиненим з них. Навпаки, неприродним є стан мови, коли елементи однієї мови витісняють елементами іншої. Така мова поступово втрачає здатність до саморозвитку.

Запозичення з різних мов відбулося за різних часів. Багато іншомовних слів стали настільки звичними для нас, що вже не відчувається їхнє чужомовне походження (цукор, крейда, кавун, пальто), інші навіть не набули здатності змінюватися за законами української граматики (меню, журі, тріо).

Давайте поглянемо на карту України. Тюркомовне населення дещо схоже на острівне, ізольоване, т.б. оточене іншими мовами, в основному складається з таких компонентів українсько-російско-тюркської тримовності, це в Криму, а в інших регіонах України – й багатомовності. Та в українській вплив поєднувався з впливом типологічно близьких інших мов оточення: польської, російської, новогрецької (румейської) чи вірменської. Тюркомовне населення – це не тільки кримські татари та кримчаки (Крим), а й уруми (в Приазов’ї), караїми (в Галичі), гагаузи (в Одеській області).

Для нас, жителів Криму особливо потрібно знати історичне підґрунтя тюркізмів, і не тільки в українській мові, а й в російський. Учні 9-Г класу допоможуть учасникам конференції поглибити свої знання щодо тюркізмів.

А тепер цікава історична довідка щодо шляхів проникнення слів тюркського походження в українську мову. З цим повідомленням виступить Орлов Костянтин.