4.2 Ліквідація карстового провалу

Ліквідація карстового провалу виконувалась згідно розробленої програми та технологічної схеми проведення робіт.

Карстовий провал ізометричної форми діаметром 22-28 м, відкритою глибиною 10 м. розрахунковий обєм засипання 2500 м³.

Ліквідацію карстового провалу проводили в два етапи, шляхом засипки воронки глинистим матеріалом з найближчих кар’єрів.

На першому етапі проведене вичікування протягом майже доби до повного обрушення провалу з подальшою ліквідацією порушених будівель розташованих над воронкою та підготовкою ділянки для проведення ліквідаційних робіт. Проведена попередня засипка провалу глиною об’ємом біля 500 м³. Через 2 години після засипки, відбулось повне провалювання глинистого матеріалу. Наступне вичікування тривало 2 доби.

На другому етапі, згідно розробленої технологічної схеми проводене безперервне повне засипання карстового провалу з утрамбовкою бульдозером та створенням надлишкового насипу для самоущільнення тампонажного матеріалу.

Після проведення робіт об’єкт оконтурений попереджувальними знаками, доступ в зону карстового провалу заборонений.

4.3 Стан геологічного середовища карстонебезпечної території

Активізація карстових провалів в центральній частині с.Піски розпочалась в 1973 році, в результаті взаємодії умов і факторів розвитку карстового процесу, що виражається в потужній, тектонічно порушеній обводненій товщі гіпсоангідритів та інтенсифікації розвантаження нижньонеогенового водоносного горизонту, в звязку із порушенням природного режиму річок Щирка і Прерва, що призвело до розмиву заповнювача залічених карстових пустот. Підготовка до активізації карстових провалів в межах даної ділянки тривала біля 15 років.

Ділянка активізації карстових провалів розташована в межах крупного тектонічного розлому, ускладненого цілою серією субширотних тріщинуватих зон. Карстові явища приурочені до товщі гіпсів, що розбиті серією розломів та тріщинуватих зон. Гіпси представлені комплексом блоків з абсолютними відмітками покрівлі відповідно 250; 260-270; 280-285м при однаковій потужності товщі.

Гідрогеологічні особливості району визначаються потужним напірним неогеновим (нижньобаденським) водоносним горизонтом, який характеризується потоком південно-західного спрямування. Стабільний рівень та напір водоносного горизонту контролюється базисом річок Щирки та Прерви, абсолютний рівень в межах ділянки вивчення становить 260-265м.

Активізації карстопроявів 1973, 74, 75, 81 та 2006 років приурочені саме до давніх карстових воронок в межах чітко виражених в рельєфі безстічних понижень. Тобто механізм власне активізації полягає в розмиві та обвалі давніх залічених карстових форм.

За результатами досліджень можна зробити висновок, що активізувалась смуга шириною 60-100м.

На даний час небезпечним для проживання є ділянка в місці перетину зон тріщинуватості, яка охоплює територію між будинками 102-106 і дорогу в цих межах.

В процесі обстеження села Піски виявлено ще ряд ділянок, де є умови для активізації карсту, що потребує детального вивчення всього населеного пункту.

В процес активізації залучені потужні регіональні фактори розвитку процесу, управління якими на даному етапі є неефективним, тобто процес активізації є некерованим. Оптимальним рішенням проблеми є контроль за ходом активізації процесу провалоутворення шляхом оконтурення карстонебезпечної зони, деталізації робіт в межах населеного пункту, постійного ведення моніторингу розвитку процесу та планомірного відселення, упорядкування території.