1.5 Геоморфологічні умови

В геоморфологічному відношенні територія села розміщена на південному схилі Горбочовсько-Щирецької гряди (рис.6).

Своїм гіпсометричним рівнем поверхня рельєфу значно вирізняється із загального висотного плану Подільської височини, і більш природно вписується в межі сучасного ландшафту Передкарпаття. Абсолютні висоти 280-315 м. Ступені вертикального (15-20 м) та горизонтального (<1 км/км²) розчленування – одні з самих низьких в Розтоцько-Опільській підобласті. Рельєф морфологічно слабо диференційований, сильно згладжений. Переважають денудаційно-акумулятивні поверхні, представлені плоскохвилястими вододільними ділянками меридіональної та північно-західної орієнтації в поєднанні з долинно-котловинними формами. Суттєва роль в його утворенні, безумовно, належить льодовику та його талим водам. В подальшому розчленування рельєфу відбувалось системою водотоків р. Щирки. Долини основних рік широкі, плоскі, з пологими терасованими схилами. Спостерігаються перший та другий надзаплавні рівні.

Для району характерним є природно-історичний процес карстоутворення, генетично пов’язаний з сульфатно-ангідритовою товщею відкладів неогену, а також виділені ділянки техногенно активізованого карсту, котрий розвивався внаслідок зміни гідродинамічного режиму в зонах впливу кар’єрів гірничо-видобувної промисловості.

Ділянка робіт відноситься до Західно-Опольського карстового району Подільсько-Буковинської області.

Висота схилів Горбочовсько-Щирецької гряди не більше 30м, абсолютна відмітка врізу води р. Прерва від 260.5 до 270.8м, найвищі вододільні відмітки 304.8-305.2м. Похил схилу – 4-6º. Відмічається чіткий взаємозв’язок поверхневих карстових форм з окремими елементами рельєфу.Так в найбільш стрімких частинах і уступах схилу в центральній частині села спостерігається асиметричні конусоподібні воронки більших розмірів, на більш виположених ділянках схилу відмічається чашоподібні і блюдце подібні, до1252525252525252525252525ні в рельєфі пониження діаметром до 30-40м. На вододільній частині гряди при значній висоті і стрімкості схилів відмічаються округлі конусоподібні лійки глибиною більше 5м, діаметром біля 15м. На виположеній частині вододілу (східна окраїна) відмічаються слабо виражені в рельєфі заболочені блюдце подібні пониження глибиною до 0,5м. Сучасна зона активізації приурочена до перегину середньої частини схилу (рис.9).

В цілому, аналізуючи основні умови розвитку карсту, можна прийти до висновку, що на території села активізація пройшла в результаті комплексної взаємодії чинників, що виражається в потужній, тектонічно порушеній обводненій товщі гіпсоангідритів, активізації водообміну, пов’язаного з порушенням природного режиму річок Щирка і Прерва, які призвели до розмиву заповнювача давньокарстових пустот і утворенню нових провалів.

2. Стан питання

Роботи по вивченню карсту в районі с.Піски розпочаті Львівською ГРЕ в 1973 році у зв’язку із катастрофічним провалом, що стався 2 травня 1973 року на подвір’ї житлового будинку, в безпосередній близькості від шкільних приміщень, що в 70 м на Пн-Сх від утвореного сучасного провалу. Таким чином можна констатувати, що активізація карстових провалів на даній ділянці розпочалась з 1973 року і триває досі.

Як видно з попередніх розділів територія знаходиться на стику південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи і Передкарпатстького прогину. Формування Карпатської гірськоскладчастої області відбувалось в верхньобаденський час, що відобразилось на структурно-тектонічній обстановці і формуванні рельєфу території. Складно диференційовані рухи вивели на денну поверхню карбонатно-сульфатно-теригенні утворення які з розвитком геологічного середовища зазнають змін. Розчленований рельєф і сприятливі гідрологічні і гідрогеологічні умови призвели до інтенсивного розвитку карстових явищ на значній території виходу карстуючих порід під денну поверхню . Карстові пустоти як правило були залічені уламково-глинистим матеріалом, але є дуже чутливими до змін гідрогеологічних умов. Як правило, природному стані карстовий процес є довготривалий з чітко вираженими тенденціями. При сприятливих змінах гідрогеологічних умов (збільшення швидкості підземного потоку, надходження прісних підземних вод) іде інтенсивне вимивання заліченого матеріалу і гіпсів, що спричиняє активізації карстових провалів.

Активізацію карстових провалів з початку 70-х років ряд дослідників пов’язують з широкомасштабними меліоративними роботами в долині р. Щирка в довоєнний час, та р. Прерва в 60-х роках. Як наслідок змінились місця розвантаження підземних вод. На р. Прерва гіпси розкриті до денної поверхні і мають безпосередній контакт з поверхневими водами. Перші сучасні провали виникли в густозаселеній зоні села (школа, магазин, приватні будівлі), що створило небезпечну ситуацію життєдіяльності населення с.Піски.

З 1973 року розпочате проведення карстологічного вивчення території, що включало комплекс візуальних обстежень, бурові та геофізичні роботи, а також режимні спостереження за гідрогеологічними умовами товщі, що карстується, і, в цілому, за карстологічною обстановкою.

Силами Львівської ГРЕ режимні спостереження за розвитком карстового процесу проводились до 1992 року. Ряд спостережень припинений в зв’язку з недостатнім фінансуванням робіт і тимчасовою стабілізацією ситуації.

За результатами робіт проведене інженерно-геологічне районування перспективності освоєння території с.Піски, наданий ряд висновків органам місцевого самоврядування, органам виконавчої влади району та області про природу даного явища та рекомендовані заходи захисту території.

Утворення провалу 22 лютого 2006 року засвідчує про подальше протікання небезпечного процесу і необхідності його дослідження та прийняття управлінських рішень.