Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Звт-Піски.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
694.78 Кб
Скачать

1.4 Гідрогеологічні умови

У гідрогеологічному відношенні територія розташована у межах Волино-Подільського артезіанського басейну, для якого характерна наявність великої кількості водоносних горизонтів і комплексів, приурочених до потужної товщі кайнозойських, мезозойських відкладів (граф. додаток 1).

У відповідності з геологічною будовою виділяються наступні водоносні горизонти та комплекси:

  1. Водоносний комплекс в четвертинних відкладах.

  2. Підземні води спорадичного розповсюдження у верхньобаденських відкладах косівської світи.

  3. Водоносний горизонт у середньо-нижньобаденських відкладах тираської і опольських світ.

  4. Водоносний горизонт у нижньобаденських відкладах опільської світи.

  5. Водоносний горизонт в верхньокрейдових відкладах.

Води, які містяться в породах четвертинного віку, представлені горизонтом, поширеним в субаквальних утвореннях - відкладах сучасних річкових заплав і русел і горизонтом розвинутим на вододільних просторах в елювіальних та еолово-делювіальних відкладах. Водоносний комплекс в четвертинних відкладах представлений наступними водоносними горизонтами.

Водоносний горизонт у сучасних біогенних (bH) відкладах (торф, супіски, мули) містить води сульфатно-гідрокарбонатні, хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві. Мінералізація – 0,2-0,8 г/дм3; жорсткість – 1,0-5,0 мг/дм3; pH – 7,1-8,0. Для питного використання не придатні у зв’язку з техногенним забрудненням.

Водоносний горизонт у сучасних алювіальних відкладах заплав (aH) (водомісткі галечники, супіски, мули) залягає на флювіогляціальних і неогенових відкладах на глибинах від 1,5 до 10 м, дебіти до 0,5-0,6 дм3/с. Води на заході, південному заході хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві, до сходу змінюються на сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві, з мінералізацією від 0,5 до 1,0 г/дм3. Жорсткість 1-5 мг/дм3, рН – 7,1-8,0.

Водоносний горизонт у єолово-делювіальних верхньонеоплейстоценових і сучасних відкладах (еdPIII-H) розвинений на вододільній частині території досліджень. Горизонт пов’язаний з супіщано-суглинистими утвореннями із значним вмістом різноуламкового щебеневого матеріалу, потужністю від 5 до 10 м. Води гідрокарбонатні кальцієві, хлоридно-гідрокарбонатні кальцієві, натрієво-кальцієві з мінералізацією 0,5-1,0 г/дм3.

Водоносний комплекс у верхньонеоплейстоценових алювіальних відкладах I і II надзаплавних терас (а1-2РІІІ) р.Щирка. Водовмісними служать суглинки, супіски, піски. Води безнапірні. Питомі дебіти змінюються від 0,1 дм3/с до 0,5 дм3/с. Дебіти джерел не перевищують 0,1 дм3/с. За хімічним складом, води з підвищеним вмістом сульфатного іона гідрокарбонатні кальцієві, гідрокарбонатно-сульфатні кальцієві з мінералізацією до 0,6 г/дм3. Води широко використовуються для водопостачання.

Водоносний горизонт у неоплейстоценових льодовикових, озерно-льодовикових, водно-льодовикових (флювіогляціальних), еолово-делювіальних та елювіальних відкладах (g,lg,fPI, vd,ePI-III) розповсюджений на північному-заході території досліджень. Водовмісні породи – суглинки, супіски, піски – різні за потужністю (5-10-25 м). Води мають безнапірний характер, залягають на глибинах від 0 м до 15 м. Водозбагаченість порівняно невелика. Хімічний склад різноманітний: гідрокарбонатні кальцієві, гідрокарбонатно-сульфатні натрієві з мінералізацією від 0,3 г/дм3 до 1,8 г/дм3. Дебіти джерел складають 0,02 дм3/с до 1,8 дм3/с.

Важливу роль грають води четвертинного водоносного комплексу, підтоплюючи територію, і періодично розвантажуючись в карстові воронки і пустоти. Так у 1983р. у заповненій водою карстовій воронці, в межах активної карстової зони, відбулось бурхливе поглинання води з пониженням рівня на 60-70см. Відновлення рівня води в даній воронці відбулося через 2 роки. Під землю пішло більше150м3 води. Поряд розташовані свердловини на це явище не відреагували.

Підземні води спорадичного розповсюдження у верхньобаденських відкладах (косівська світа – N1ks) приурочені до прошарків і лінз пісків і пісковиків у товщі глин. Потужність піщаних прошарків і верств від 1-2 см до 1-2 м і зрідка декілька метрів. Сталі рівні в свердловинах, що розкрили ці води, від 0 м до 14 м. Питомі дебіти – від 0,001 дм3/с до 0,07 дм3/с, деколи збільшуються до 1,1 дм3/с. Гідродинамічна зона активного водообміну поширена на невелику глибину і має зв’язок з четвертинними відкладами, характеризується переважним розвитком вод з мінералізацією до 1-2 г/дм3, в основному гідрокарбонатних, гідрокарбонатно-сульфатних кальцієвих, кальцієво-натрієвих. У більшості випадків ці води використовуються для водопостачання.

Водоносний горизонт у середньо-нижньобаденських відкладах тираської і опольських світ (N1tr-ор) широко представлений на території досліджень і є основним водоносним горизонтом. Водовмісними породами є хемогенні вапняки, метасоматичні вапняки піски та тріщинуваті гіпси. Вони мають найбільш високі фільтраційні властивості, особливо у зонах тектонічного порушення їх суцільності (Граф.додаток 1).

На ділянках неглибокого залягання водоносними є також закарстовані гіпси й ангідрити. Дебіти складають від 0,7 дм3/с до 2,5 дм3/с при пониженнях від 1,7 м до 20 м і різко зменшуються зі збільшенням глибини залягання зі сходу на захід. Води сульфатні кальцієві, сульфатно-гідрокарбонатні натрієві. Мінералізація змінюється від 0,5 г/дм3 до 6,5 г/дм3, в середньому складає 2,0-2,3 г/дм3. Жорсткість вод – від 8 мг-екв/дм3 до 20 мг-екв/дм3. Водопровідність змінюється в межах від 1-5 м3/добу до 30-50 м3/добу.

На глибинах більше 100 м закарстованість сульфатних порід зменшується, вони набувають водотривких властивостей та ізолюють вапняки від нижньобаденського водоносного горизонту. Водопровідність порід на таких глибинах, звичайно, не перевищує 5-15 м3/добу при переважаючих значеннях 0,1-1,0 м3/добу; мінералізація вод збільшується до 3,5-6,0 г/дм3, а склад вод стає сульфатним кальцієвим і сульфатним натрієво-кальцієвим, часто з підвищеним вмістом хлору й натрію.

Основну роль у формуванні хімічного складу вод водоносного комплексу відіграють гіпсоангідритові породи. У результаті вилуговування гіпсоангідритових відкладів у цих водах збільшується кількість сульфатних іонів, для яких супутніми є іони кальцію, що і визначають їх мінералізацію. Крім того, в іонному складі цих вод значний вміст натрію, що свідчить про формування хімічного складу вод у процесі метаморфізації, зумовленої обмінними реакціями іонів кальцію води на адсорбовані іони натрію з глинистих порід. Сульфатні кальцієві та сульфатні кальцієво-натрієві води всюди сірководневі. Збільшення кількості сірководню у водах з 2 до 20 мг/дм3 спостерігається у південно-західному напрямку. Рівні підземних вод по спостережних свердловинах коливаються в незначних межах і понижаються від водорозділу до долини р.Прерва. Глибина залягання рівня підземних вод складає від 6м (св.6н) до 20м (св. 2а).

По зонах тектонічних порушень відбувається розвантаження даного водоносного горизонту в р.Щирка і р.Прерва, на що вказує наявність крупних підземних джерел в бортах рік і постійний рівень води Пісківського озера. Цей переток сприяє інтенсивному водообміну в зонах карстування(граф додаток 2)

Водоносний горизонт у відкладах опільської світи (N1op) пов’язаний з пісковиками, пісками, вапняками. Води горизонту широко використовуються водозаборними спорудами і великою кількістю поодиноких свердловин і колодязів. Потужність горизонту 20-30м у західній частині басейну, на схід збільшується до 70м і досягає максимальної потужності 163 м у Пустомитівській палеодолині (с. Семенівка). Тут відклади характеризуються високою водонасиченістю в області живлення, де залягають безпосередньо під четвертинними відкладами або малопотужними сульфатно-карбонатними породами середнього бадену. Дебіти свердловин на таких ділянках досягають 20-40 дм3/с при середніх 1,0-1,3 дм3/с. Рівні встановлюються на відмітках від +2,35 м до -70 м. Жорсткість – 4,3-9,2 мг-екв/дм3, pH – 6,3-8. За хімічним складом води гідрокарбонатні кальцієві, рідко гідрокарбонатні кальцієво-натрієві. Це, як правило, прісні, питні води з мінералізацією 0,2-0,6 г/дм3. Основним джерелом формування й живлення водоносного горизонту служать атмосферні опади та води поверхневих водотоків.

По мірі занурення нижньобаденських відкладів у південно-західному напрямку водонасиченість знижується. На глибинах 150-200 м дебіти свердловин не перевищують 0,1-0,5 г/дм3, а хімічний склад змінюється на хлоридний натрієвий, інколи з підвищенням вмісту сульфат-іону. Загальна мінералізація збільшується до 5-10 г/дм3.

Водоносний горизонт у тріщинуватій зоні у відкладах верхньої крейди (K2) поширений у північно-східній частині площі досліджень, де залягає безпосередньо під четвертинними відкладами. Водовмісні породи – мергелі, алевроліти, піщані мергелі, вапняки. На більшій частині площі вони перекриті відкладами нижнього бадену, потужність яких складає 40-50 м, а по крутих схилах і в глибоко врізаних ярах крейдові відклади виходять на денну поверхню. Водоносний горизонт приурочений до верхньої частини відкладів верхньої крейди інтенсивно розбитих тріщинами вивітрювання (зона активного водообміну). Глибина залягання водоносного горизонту коливається від 0 м до 80 м, нижче тріщинуватість зменшується, а разом з нею водозбагаченість. Води безнапірні й напірні, величина напору іноді досягає 44,0 м. Усталені рівні змінюються від +1,6 м до –36,0 м. Водоносність не витримана. Питомі дебіти коливаються в межах від 0,001 дм3/с до 10,0 дм3/с, складають в середньому 0,3-3,0 дм3/с. Дебіти змінюються від 0,6 дм3/с до 27,7 дм3/с при пониженнях від 2,0 м до 40,0 м. Коефіцієнти фільтрації змінюються від 0,6 м/добу до 8 м/добу. Води верхньокрейдових відкладів переважно прісні (до 1,0 г/дм3), загальна жорсткість складає 4-5 - 8 мг-екв/дм3, рН – 7,0-7,2. За складом переважають гідрокарбонатні кальцієві.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]