Неогенова система

Відклади неогенової системи представлені міоценом, який складений відкладами баденського ярусу, що трансгресивно залягають на розмитій поверхні крейдових і еоцен-олігоценових утворень.

Баденський ярус (n1b)

В розрізі баденського ярусу виділяються три під’яруси – нижній, середній і верхній, які представлені відповідно відкладами опільської, тираської та косівської світ.

Нижньобаденський під’ярус. Опільська світа (N₁op)

Відклади опільської світи, внаслідок вкрай непостійних умов осадконакопичення в ранньобаденський вік, характеризуються значною різноманітністю літологічного та фаціального складу. В розрізі опільської світи на території робіт виділяються три одновікові фації:

-комплекс фацій морських піщаних відкладів відкритого моря;

-фація водоростевих відкладів;

-фація піщаних і піщано-вапняковистих відкладів.

Комплекс фацій морських піщаних осадів складений піщаною товщею, яка утворена окремими шарами різнозернистих кварцевих пісків, розділених

між собою тонкими піщано-глинистими прошарками з лінзочками бентоніту. Загальна потужність відкладів фації сильно коливається, досягаючи нерідко, значних величин – до 60 м, на ділянках пониження добаденського рельєфу.

Фація водоростевих відкладів представлена вапняками світло-сірого, жовто-сірого кольору, складених тілами багрянок, а також вапняковистими пісковиками. Для товщі відкладів цієї фації характерна груба шаруватість, яка проявляється за рахунок різного ступеню цементації порід – від слабозцементованих і до щільних, масивних, а також внаслідок різного розміру тіл багрянок – від дрібних до середніх або крупнобулових, розміром до 6-10 см в діаметрі. Потужність відкладів фації коливається від перших метрів до 20-35 м.

Фація піщаних і піщано-вапняковистих відкладів представлена перешаруванням темно-сірих, сірих вапняковистих пісків з багатою фауною молюсків, зеленувато-сірих глауконітово-кварцевих пісків та ясно-жовтих кварцевих пісків з зернами глауконіту і багатою фауною мшанок, брахіопод, пелеципод. Потужність окремих шарів складає від 0.5-1 м до 2 м, загальна потужність відкладів фації досягає 8-10 м.

Середньобаденський під’ярус. Тираська світа (n1ts)

Відклади середньобаденського під’ярусу на території робіт залягають на розмитій поверхні нижньобаденських відкладів і представлені одновіковими фаціями тираської світи: фацією піщаних порід, фацією гіпсів та ангідритів і фацією хемогенних карбонатних порід (рис.3).

Фація піщаних порід представлена кварцовими пісками і пісковиками, в розрізі яких відмічаються залишки глауконіту та органогенного детритусу або, деколи, лінзи гравелітистого матеріалу кременю й кварцу.

Фація гіпсів та ангідритів має широке розповсюдження. Вони виходять безпосередньо на денну поверхню з видимою потужністю 2-5 м. Ці породи залягають трансгресивно на розмитій поверхні різних фацій нижнього бадену

або на породах верхньої крейди. Серед гіпсів нерідко зустрічаються лінзи та прошарки пелітоморфних вапняків і глин. У межах платформи гіпси звичайно з домішками ангідриту, а у зоні зчленування платформи і прогину переважають гіпсоангідрити, ангідрити з домішками гіпсу, прошарками і лінзами глин. Потужнами глин. Потужннгідритів становить від 2 до 50 м.

Потужна товща гіпсоангідритів, особливості їх поширення і карстування визначають карстонебезпеку території. Гіпси в основному світло-сірі, щільні, в верхній частині кавернозні, нижче – полосаті і тріщинуваті, тріщини виповнені ангідритами і хлоритизованою глиною (св.№5). Всередині товщі відмічаються прошарки темно-сірої щільної глини. Найбільша закарстованість гіпсоангідритів відмічається в нижніх частинах розрізів (св. 3н, 4н, 10н), рідше закарстована покрівля (св. 8нг), в свердловинах були провали інструмента до 2 м. Потужність гіпсів в межах с.Піски досягає 25,3 м.

Фація хемогенних карбонатних порід представлена характерними пелітоморфними вапняками, відомими в літературі під назвою “ратинських”. Породи світло-сірого, сірого, кремувато-сірого кольору, масивні, майже зливні, місцями кавернозні, розрізняються лише по кількості вмісту теригенних або глинистих домішок і ступеню розкристалізації. Потужність вапняків становить від 0,5 до 4-5 м.