1 Умови розвитку карстового процесу

1.1 Фізико-географічні умови

Село Піски розташоване в Пустомитівському районі Львівської області. В 2,5 км західніше села проходить залізнична колія Москва-Чоп, в 7 км західніше – шосейна дорога Львів-Стрий. Безпосередньо через населений пункт проходить шосейна Щирець-Тернопілля. В районі обстежень промислових підприємств немає, однак в безпосередній близькості від села, в північно-західному і західному напрямку знаходиться Щирецький гіпсовий кар’єр, асфальтовий завод і завод залізобетонних виробів, функціонування яких значно порушило природно-історичні умови розвитку карстових явищ.

Район робіт входить до складу Волино-Подільської морфоструктури. В орографічному відношенні територія, що досліджується знаходиться в північній частині Горбочівсько-Щирецької грядової височини. Відносні відмітки гряд не перевищують 30-40м.

Грядова височина оконтурюється з півночі широкою заболоченою долиною ріки Щирка, а з півдня – долиною р.Прерва. Ріки в межах згаданої зони змішаного, переважно атмосферного живлення. По лівому борту р Щирка відмічено ряд крупних карстових джерел з максимальним дебітом до 200 л/с, що свідчить і про підземне живлення річок.Витрати та хімізм річок повністю залежить від кліматичних факторів.

Клімат району помірно-континентальний, з м’якою зимою, тривалою вологою весною, нежарким літом і теплою, достатньо сухою осінню.

Середньомісячні температури найхолоднішого місяця (січня) біля -5ºС, найтеплішого (липня) – +18-19ºС.

Середня і річна кількість опадів у різні роки і місяці значно відхиляється від норми, коливаючись від 600 до 900 м.

Глибина промерзання грунту від 0,3 до 0,5 м.

1.2 Літолого-стратиграфічні умови

В геологічній будові району робіт в межах зони активного водообміну приймають участь відклади мезозойської і кайнозойської груп (рис.2).

Найбільш давні відклади, що виходять на денну поверхню представлені крейдовою системою.

Мезозойська група. Крейдова система. Верхній відділ

В складі верхньої крейди в межах досліджуваних глибин геологічного розрізу виділяеться відклади маастрихтського ярусу -львівська світа.

Відклади львівської світи (K₂lv) узгоджено залягають на породах луквинської світи (кампану) і перекриваються більш молодими палеогеновими, неогеновими або четвертинними утвореннями. На денну поверхню породи світи виходять в долинах річок та глибоко врізаних ярів і представлені мергелями сірими, світло-сірими, зеленувато-сірими, слабо піщанистими, іноді неясно шаруватими.

Поверхня відкладів львівської світи значно розмита, і тому її потужність дуже мінлива: залежить від рельєфу та особливостей блокової тектоніки, але в цілому, спостерігається збільшення потужностей в західному напрямку від 50-80 м до 200 м.

Кайнозойська група. Палеогенова система

Відклади палеогенової системи представлені нерозчленованими еоцен-олігоценовими відкладами, які залягають неузгожено на відкладах верхньої крейди. Відклади палеогенової системи розвинуті на вельми обмеженій площі – с.с. Поршна, Підсадки, Семенівна, смт Щирець і представлені пісками зеленими, темно-зеленими, глинистими, з тонкими прошарками мергелів, слабозцементованих пісковиків і зелених глин. Потужність товщі до 30 м.